ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-1276/05/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2003 року
та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 лютого 2004 року
за скаргою ОСОБА_1
до ДПІ у м. Чернігова
на дії заступника начальника ДПІ у м. Чернігова,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У липні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігова на дії заступника начальника ДПІ у м. Чернігова та зазначив, що у відповідності до п.1 ст. 6 та п.1 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» при обчисленні сум прибуткового податку потрібно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, а не взятий відповідачем розмір неоподаткованого мінімуму.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2003 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 лютого 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обчислення прибуткового податку з доходів громадян за 2001 рік регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року з подальшими змінами і здійснюється за ставками прогресивного оподаткування, згідно Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519 «Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян» зі змінами та з врахуванням Указу президента України «Про грошову реформу».
На підставі вимог законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку, стосовно правомірності дій відповідача щодо нарахування суми по сплаті прибуткового податку позивачу.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну ОСОБА_1 скаргу залишити без задоволення, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 лютого 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Смокович М.І.
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А..
Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-1276/05/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2003 року
та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 лютого 2004 року
за скаргою ОСОБА_1
до ДПІ у м. Чернігова
на дії заступника начальника ДПІ у м. Чернігова,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У липні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у м. Чернігова на дії заступника начальника ДПІ у м. Чернігова та зазначив, що у відповідності до п.1 ст. 6 та п.1 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» при обчисленні сум прибуткового податку потрібно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, а не взятий відповідачем розмір неоподаткованого мінімуму.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2003 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 лютого 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обчислення прибуткового податку з доходів громадян за 2001 рік регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року з подальшими змінами і здійснюється за ставками прогресивного оподаткування, згідно Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519 «Про збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян» зі змінами та з врахуванням Указу президента України «Про грошову реформу».
На підставі вимог законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку, стосовно правомірності дій відповідача щодо нарахування суми по сплаті прибуткового податку позивачу.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну ОСОБА_1 скаргу залишити без задоволення, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 17 лютого 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Копія вірна Мироненко О.В.