ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № Б13/115-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,

за участю представників:

арбітражного керуючого Буличова С.О.,

ДП МО України "Білоцерківський військовий торг" - Короткого Є.В. (дов. від 05.01.2015), Запорожця В.М. (дов. від 05.01.2015),

Міністерства оборони України - Барана М.Ф. (дов. від 06.11.2014), Гомона О.О. (дов. від 14.11.2014),

УПФУ Синебока І.С. (дов. від 14.07.2014),

ПП "Триан-Приват" - Степанченка Ю.А. (дов. від 01.12.2014),

Генеральної прокуратури України - Гребіника О.М., Грищенка М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу арбітражного керуючого Буличова С.О.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014

у справі № Б13/115-12 господарського суду Київської області

за заявою Приватного підприємства "Пітик"

до Державного підприємства Міністерства оборони України

"Білоцерківський військовий торг"

про визнання банкрутом,

встановив

Постановою господарського суду Київської області від 22.10.2014 (суддя Наріжний С.Ю.) припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Буличова С.О. як розпорядника Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг". Визнано банкрутом Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг". Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Буличова С.О., якого зобов'язано вчинити певні дії.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (колегія суддів у складі Доманська М.Л. - головуючий, Остапенко О.М., Шипко В.В.) постанову господарського суду Київської області від 22.10.2014 скасовано, матеріали справи повернуто до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

В касаційній скарзі арбітражний керуючий Буличов С.О. просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанції від 17.12.2014 та залишити в силі постанову суду першої інстанції від 22.10.2014. Вказує, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає нормам матеріального права, матеріали справи спростовують висновок суду апеляційної інстанції про передчасність визнання боржника банкрутом.

Клопотання ДП МО України "Білоцерківський військовий торг" від 12.02.2015 № 113 про перенесення слухання справи на іншу до вирішення Київським господарським судом рішення по справі № 910/5016/14 колегією суддів залишається без задоволення, оскільки результати розгляду вищевказаної справи не впливають на вирішення питання про визнання боржника банкрутом у даній справі, а присутній в судовому засіданні представник боржника зазначив про його неактуальність.

Клопотання голови комітету кредиторів боржника від 16.02.2015 про зупинення провадження у справі до вирішення клопотання про усунення арбітражного керуючого Буличова С.О. від виконання ним обов'язків розпорядника майна в силу повноважень суду касаційної інстанції задоволенню не підлягає з огляду на його невідповідність нормам процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.41 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до ст. 22 Закону, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури (ст.1 Закону).

Також, відповідно до приписів абз. 4 ст. 1 Закону про банкрутство, суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Отже, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд повинен з'ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном (пасиву над активом, порівнявши дані обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області суду від 26.09.2012 за заявою Приватного підприємства "Пітик" порушено провадження у справі про банкрутство ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" за загальною процедурою, відповідно до ст. 11 Закону, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Буличова Сергія Олександровича.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, строк процедури розпорядження майном боржника продовжувався.

29.09.2014 до суду надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Буличова С.О. від 26.09.2014 № 02-03/252 (вх. № 20620/14) про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Буличова С.О. на 6 місяців і з доданням копій відповідних протоколів засідань комітету кредиторів боржника.

Ухвалою суду від 02.10.2014 розгляд вказаного клопотання призначено на 22.10.2014.

22.10.2014 до суду надійшло клопотання боржника від 22.10.2014 № 741 (вх. № 22920/14) про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Буличова С.О. на 6 місяців.

В судовому засіданні 22.10.2014 господарським судом першої інстанції вказані клопотання розглянуті не були, та винесено постанову про визнання боржника банкрутом.

Визнаючи боржника банкрутом, суд першої інстанції зазначив про те, що протягом тривалого часу комітетом кредиторів боржника не приймалось рішення щодо подальших процедур у справі; строки, визначені ч. 11 ст. 11 Закону, неодноразово продовжувались, та на час винесення постанови сплили. В матеріалах справи відсутні пропозиції осіб, які бажають взяти участь у санації боржника, а за фінансовими показниками боржник відповідає стану банкрута та за відсутності прибутків має бути введено процедуру ліквідації.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, скасував постанову суду першої інстанції, зазначивши про передчасність визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить, з поміж іншого, звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інші питання, передбачені цим Законом.

Частина 8 ст. 13 Закону покладає на розпорядника майна обов'язок здійснення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника та надання господарському суду і комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника.

Отже, відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 15.05.2013 відбулись збори кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника, на яких обрано комітет кредиторів у складі семи кредиторів - Міністерство оборони України, УПФ України у м. Білій Церкві, Білоцерківська ОДПІ, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква МОУ, ПП "Сімол", ТОВ "Західно-Українська корпорація", ФОП ОСОБА_16, що підтверджено протоколом зборів кредиторів боржника від 15.05.2013 № 1.

Протоколом засідання комітету кредиторів боржника від 21.11.2013 № 4 затверджено та погоджено з Міністерством оборони України проект мирової угоди у даній справі, графік погашення заборгованості боржника перед кредиторами четвертої черги.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів боржника від 10.07.2014 № 6 з метою запобігання ліквідації державного підприємства Комітетом кредиторів було прийнято рішення відкласти розгляд питання подальшої процедури у даній справі (введення ліквідації чи укладання мирової угоди) на період з 04.08.2014 по 10.08.2014 для вирішення питання повернення Міністерством оборони України заборгованості боржнику згідно рішення суду від 27.07.2011 у справі № 47/81, що впливає на укладання сторонами мирової угоди.

Однак, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом, розглядався та досліджувався лише протокол від 24.09.2014 № 7, на якому було вирішено перенести розгляд питання введення подальшої процедури, який, на думку суду першої інстанції, свідчить лише про затягування учасниками судового процесу справи про банкрутство.

При цьому, поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини щодо вирішення на останніх засіданнях комітету кредиторів боржника питання про можливість укладання мирової угоди, повернення боржнику дебіторської заборгованості, яка існує у Міністерства оборони України перед боржником, про що зазначено у протоколах засідань комітету кредиторів боржника від 10.07.2014 № 6 та від 24.09.2014 № 7.

Натомість, судом першої інстанції можливість продовження строку процедури розпорядження майном задля надання часу погодження з кредиторами та державними установами проекту мирової угоди взагалі не розглядалась, підстави продовження строку процедури розпорядження майном належним чином не досліджувались.

При цьому, розглянувши в судовому засіданні 22.10.2014 питання про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, яке взагалі не призначалось до розгляду, суд першої інстанції позбавив учасників провадження у даній справі законних прав, передбачених ст. 22 ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі надати відповідні письмові пояснення саме з цього питання, підготувати свої доводи і міркування, що виникали у ході судового процесу саме з цього питання.

З огляду на встановлене апеляційним судом, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про передчасність винесення постанови про визнання боржника банкрутом, оскільки в постанові відсутні посилання на проведений та поданий суду розпорядником майна звіт про аналіз фінансово-господарського стану боржника з додатками, його баланси, які б надавали можливість визначити фінансово-майновий стан боржника на час прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Висновок суду першої інстанції про неспроможність боржника відновити свою платоспроможність не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, зроблений без врахування думки комітету кредиторів (з вказаного питання комітетом кредиторів рішення не приймалось) та наявних відомостей про можливість укладення мирової угоди між боржником та кредиторами.

Відтак, твердження касаційної скарги про помилковість висновків апеляційного суду, порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

У відповідності до ст. 111-7 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони зводяться до переоцінки доказів, що у відповідності до ст.111-7 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

З огляду на встановлене апеляційним судом та враховуючи визначені ст.111-7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції, правові підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Буличова С.О. залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 по справі № Б13/115-12 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.