Справа № 2-2495-2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2008 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого - судді - Бащенко С.М.
при секретарі - Швець Л.П.
з уч. адвоката -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Черкаського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного пдприємства протипожежних робіт про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка в позові зазначила, що вона працювала у відповідача на посаді завідуючої складом. Наказом від 23 жовтня 2007 року № 176 була звільнена з роботи за п.2 ст.41 КЗпП України з 26 жовтня 2007 року у зв*язку з втратою довір*я.
Посилаючись на те, що її звільнення здійснене незаконно, оскількі адміністрація не мала підстав виразити їй недовір*я, позивачка звернулась з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов та пояснила, що у неї була виявлена недостача у 219,25 грн., яка є звичайним робочим ризиком, котра входить у норми збитків по роботі. Відповідачем же не встановлено механізму недостачі і механізму виявлених надлишків. Крім цього, позивачка була не в змозі належним чином вести оперативний облік через відсутність комп*ютерних технологій. Через звільнення з негативних підстав позивачка зазнала моральної шкоди, довгий час перебуває на обліку в центрі зайнятості, але знайти роботу не може. Тому просить стягнути з Підприємства моральну шкоду в розмірі в такому ж розмірі, як середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що по результатах інвентаризації у позивачки була виявлена недостача в сумі 219 грн.25 коп. та надлишки в сумі 1445 грн.24 коп., причин виникнення яких позивачка пояснити не змогла. Під час виконання обов*язків зав. складу позивачка в порушення посадової інструкції не вела карток обліку. Крім цього, в квітні 2006 року позивачка вже допускала недостачу в сумі 462,29 грн. Тому адміністрація мала всі підстави виразити недовіру ОСОБА_2.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд знаходить позов підлягаючим до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Пленум Верховного Суду України в п.28 Постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», роз*яснив, що звільнення з підстав втрати довір*я суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або з необережності такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстви длі втрати до нього довір*я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Враховуючи незначний розмір недостачі, стан обліку матеріальних цінностей та ведення документації у відповідача, суд вважає, що у відповідача не було підстав для розірвання з нею трудового договору за п.2 ст.41 КЗпП України.
У вищевказаній Постанові Пленум Верховного Суду України дає настанову судам про те, що при розгляді такого розу спорів слід враховувати час, котрий пройшов після скоєння працівником винних дій, що дають підстави для втрати довіри, подальшу поведінку працівника та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Приймаючі до уваги, що з моменту допущення позивачою першої недостачі в 2007 році, розмір якої також був незначним, минув тривалий період часу, суд доходить висновку, що відповідачеві не слід було брати до уваги вказане порушення при звільненні.
За таких обставин позивачка підлягає поновленню на роботі.
В силу ст.235 КЗпП України позиачці підлягає до виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу: 37 грн. (середньоденний заробіток ) х 196 робочих днів - 1121,03 грн. отриманих по безробіттю = 6130,97 грн.
Суд приймає обгрунтування позивачкою моральної шкоди, позаяк її звільнення призвело до моральних страждань та тривалого безробіття внаслідок запису в трудовій книжці.
З врахуванням обсягу та тривалості моральних страждань суд задовольняє позов в частині стягнення моральної шкоди на 1000 грн.
Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.41 п.2 ст.235, 237-1 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
ОСОБА_2 поновити на роботі в Черкаськоому обласному спеціалізованому ремонтно-будівельному пдприємстві протипожежних робіт на посаді завідуючої складом з 26 жовтня 2007 року.
Стягнути з Черкаського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного пдприємства протипожежних робіт на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6130 грн.97 коп. з відрахуванням належних податків та зборів.
Стягнути з Черкаського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного пдприємства протипожежних робіт на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього стягнути 7130 грн. 97 коп.
Стягнути з Черкаського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного пдприємства протипожежних робіт на користь держави судовий збір в розмірі 72 грн.
Стягнути з Черкаського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного пдприємства протипожежних робіт витрати на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського аеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуючий