Справа  № 2-128/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

23 квітня 2008 року                                                                                             м.  Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогові в складі:

головуючого-судді:                        Шум Л.І.

при секретарі:                                 Токаревої Т.І.

представника позивача                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судновому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області,  3-я особа Відкрите Акціонерне Товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,  про відшкодування шкоди,  -

УСТАНОВИВ:

28 березня 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат»,  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування шкоди,  посилаючись на те,  що на ш. "Гвардійська",  що є структурним підрозділом ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" з 1961 року,  підривником з повним робочим днем у шкідливих підземних умовах я отримав професійне захворювання в результаті якого мені встановлено за висновком МСЕК від 04 травня 1993 року мені встановлено 50 % втрати професійної працездатності безстроково та третя група інвалідності. До 01.01.1996 року йому правильно відшкодовували шкоду. Однак ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» допустило порушення вищевказаних вимог,  і було допущене заниження й не застосування коефіцієнтів фактичного росту тарифних ставок і окладів. ВАТ «КЗРК»,  а потім ВВД ФСС не доплатили йому суми відшкодування шкоди,  просив стягнути з ВАТ" Криворізький залізорудний комбінат ",  на його користь заборгованість по щомісячних платежах в сумі 10362, 36 грн.,  компенсаційні виплати в сумі 6746, 02 грн.,  з відділення виконавчої дирекції Фонд в р. Кривому Розі недоплату по щомісячних платежах - 26489, 18 грн,  компенсаційні виплати - 5299, 84 грн,  а також стягувати в рахунок відшкодування збитку,  заподіяного здоров'ю щомісячно,  починаючи з 01.03.2006 р. по - 1200, 61 грн.

В подальшому позивач змінював позовні вимоги,  09 квітня 2008 року останній раз змінив позовні вимоги,  подав позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області,  3-я особа Відкрите Акціонерне Товариство «КЗРК»,  просив стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області на його користь недоплату за період з 01.03.2005 року по 1.03.2008 року у сумі 22515, 00 грн,  стягувати з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області на його користь щомісячно,  починаючи з 01 березня 2008 року по 979, 23 грн до чергового перерахунку згідно законодавства.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_2 підтримала позов від 09 квітня 2008 року в повному обсязі.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області Трушевська О.Б. позов не визнала,  вважала,  що позивачу відшкодовувалась шкода відповідно вимогам закону.

Представник третьої особи ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» у судове засідання не з'явилась,  попередньо подавши до суду заяву за змістом якої просила позов розглянути у їх відсутність.

Заслухав сторони,  дослідив матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню частково за такими підставами.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач з 1949 року по 1951 рік працював скреперистом ШУ Рози Люксембург Тресту Кривбасруда. З 1951 року по 1966 рік працював підривником (вибуховиком) ШУ Рози Люксембург Тресту Кривбасруда. Надалі працював страшим лаборантом та БРВ поверхневим.

Внаслідок роботи у шкідливих підземних умовах позивачу заподіяна шкода здоров'ю.

Як встановлено судом позивач неодноразово проходив медичні огляди,  за висновками яких позивачу встановлювалась стійка втрата профпрацездатності.

Висновком ВТЕК від 22 грудня 1989 року позивачу встановлено професійне захворювання,  із втратою 45 % професійної працездатності та 3 групи інвалідності.

Висновком ВТЕК від 17 січня 1990 року позивачу підтверджено 45 % втрати професійної працездатності та 3 групи інвалідності.

Висновком ВТЕК від 29 січня 1991 року позивачу встановлено 20 % втрати професійної працездатності безстроково.

Висновком ВТЕК від 04 травня 1993 року позивачу встановлено 50 % втрати професійної працездатності та 3 групи інвалідності безстроково.

Відповідно до законодавства про працю п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим їм органом збитку,  заподіяного працівнику пошкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків",  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472,  ВАТ «КЗРК» був зобов'язаний правильно визначити позивачу середньомісячний заробіток за три або дванадцять місяців до встановлення стійкої втрати працездатності,  з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності встановити розмір щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку і згідно з п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим їм органом збитку,  заподіяного працівнику пошкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням їм трудових обовязків",  затверджених

постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472,  від 18 липня 1994 року № 492;

постанова Кабінету Міністрів України 8 лютого 1995 року № 102,  послідовно відкоректувати його на коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників і згідно сумісним ухвалам адміністрації і профспілки ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат",  якщо за їх ініціативою перерахунок проводився на більш пільгових умовах,  ніж передбачено законодавством,  причому до 24 жовтня 1997 року перерахунок повинен проводитися без яких бо обмежень розміру відшкодування збитку: незалежно від середнього заробітку відповідного працівника в місяць перерахунку,  відсутність зростання рівня заробітної платні у зв'язку із страйками,  через неритмічну роботу підприємства,  від дій керівників,  що привели підприємство до банкрутства або форс - мажорних обставин.

Лише після 24 жовтня 1997 року,  абзац шостий п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим їм органом збитку,  заподіяного працівнику пошкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків",  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997 року № 1100,  при кожному новому перерахунку розміру відшкодування збитку у зв'язку з підвищенням тарифних ставок враховується і розмір середнього заробітку відповідного працівника в місяць підвищення тарифних ставок,  в перерахунку на повний календарний місяць роботи і з урахуванням 1/12 винагороди за підсумками роботи за рік і вислуги років,  але при цьому визначений раніше розмір відшкодування збитку коректуванню у бік зменшення не підлягає (п. 9 "Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим їм органом збитку,  заподіяного працівнику пошкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків",  затверджених ухвалою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1994 року № 492).

За період з 01.01.1992 р. по 01.04.2001 р. були застосовані наступні коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів по ш. «Октябрьська» ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат":

1, 25*1, 75*1, 33*1, 5*1, 97*2, 94*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*2, 5*1, 25*1, 3*1, 265*1, 226*1, 217.

Однак до регресних сум застосовані наступні коефіцієнти

1, 25*1, 754, 33*1, 5*1, 97*2, 94*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*1, 25*1, 15*1, 1*1, 193.

Проте повинні бути застосовані,  згідно,  чинного законодавства наступні коефіцієнти:

1, 25*1, 75*1, 33*1, 5*1, 97*2, 94*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*2, 5*1, 25*1, 3*1, 265*1, 226*1, 217.

Станом на 01.01.1996 року ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" мав виплачувати позивачу 89 грн 96 коп з розрахунку 9416 крб * 955, 4 (1, 25 * 1, 75 * 1, 33 * 1, 5 * 1, 97 * 2, 94 * 2, 1 * 3, 0 * 2, 0* 3, 0)* 50%/100%.

З 01.01.96 р. на підставі спільної Постанови адміністрації й профспілкового комітету 3 " Кривбассруда " № 1/6 від 26.01.96 р. тарифні ставки збільшені в 2, 5 рази,  отже,  ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" повинен,  починаючи з 01.01.96 p.,  виплачувати позивачу щомісяця по 224, 90 грн.

З 01.01.1996 р. ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у порушення вимоги закону й фактичного підвищення тарифних ставок й окладів в 2, 5 рази необгрунтовано був занижений коефіцієнт росту регресних виплат до 1, 25 замість 2, 5.

З 01.06.97 р. на підставі спільної Постанови адміністрації й профспілкового комітету ВО " Кривбассруда " №3/91/06 від 21.05.97 р. тарифні ставки збільшені в 1, 25 рази,  отже,  ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" повинен,  починаючи з 01.06.97 p.,  виплачувати позивачу щомісяця по 281, 13 грн.

Про фактичне підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві з 01.06.1997 в 1, 25 рази свідчить спільну постанову адміністрації й профспілки по "Кривбассруда" від 21.0 5.1997 р. №3/11/06,  однак всупереч вимогам закону одночасно підвищити й суму відшкодування шкоди,  перерахунок регресних виплат ВАТ «КЗРК» не був зроблений.

З 01.01.1998р. був введений коефіцієнт 1, 3 згідно,  спільної постанови адміністрації ПО "Кривбассруда" і профспілкового комітету від 25.12.97р. №6/195. Середньомісячна заробітна плата підривника (вибуховика) після підвищення тарифних ставок склала 323, 58 грн.

Розмір втраченого заробітку 281, 13 грн,  збільшений в 1, 3 рази буде становити 365, 46 грн у перерахуванні   на   100%   втрати   працездатності   буде   становити   730, 96   грн,    що   перевищує

середньомісячний заробіток,  тому розмір відшкодування шкоди має бути залишеним без змін до наступного підвищення тарифних ставок.

Сумісною постановою адміністрації й профкому від 30.06.1999р. №11/13/5 з 01.07.1999р. тарифні ставки були збільшені в 1, 265 рази. Середньомісячна заробітна плата підривника (вибуховика) після підвищення тарифних ставок склала 394, 11 грн. Розмір втраченого заробітку 281, 13 грн збільшений в 1, 265 рази буде становити 355, 63 грн.,  у перерахуванні на 100% втрати працездатності буде становити 711, 26 грн.,  що перевищує середньомісячний заробіток підривника (вибуховика),  тому розмір відшкодування шкоди має бути залишеним без змін до наступного підвищення тарифних ставок.

С 01.01.2000 p. наказом № 59 від 27 березня 2000 року тарифні ставки й оклади збільшені на коефіцієнт 1, 226,  середньомісячна заробітна плата підривника (вибуховика) після підвищення тарифних ставок склала 534, 57 грн. Розмір втраченого заробітку 281, 13 грн збільшений в 1, 226 рази буде становити 344, 67 грн,  у перерахуванні на 100% втрати працездатності буде становити 689, 33 грн,  що перевищує середньомісячний заробіток підривника (вибуховика).

У цьому випадку розмір відшкодування шкоди має бути залишеним без змін до наступного підвищення тарифних ставок.

З 01.05.2000р. тарифні ставки були підвищені в 1, 217 рази. Розмір втраченого заробітку 281, 13 грн,  збільшений в 1, 217 рази буде становити 342, 14 грн у перерахуванні на 100% втрати працездатності буде становити 684, 27 грн,  що не перевищує заробітну плату підривника (вибуховика) у травні 2000 року,  яка після застосування коефіцієнту склала 806, 31 грн.

Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні,  що спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. набутив чинності з 01.04.2001 р.

ВАТ Криворізький залізорудний комбінат" передав особову справу до Фонду та надав довідку про розмір щомісячної суми відшкодування шкоди на рівні 84, 85 грн,  в той час як мало бути 342, 14 грн

З 01.03.2002р. ВВД ФССНВУ,  відповідно до Постанови Правління Фонду № 15 від 14.03.2002р. збільшив щомісячні виплати в 1, 193 рази.

З 01.03.2003р. ВВД ФССНВУ,  відповідно до Постанови Правління Фонду № 3 від 04.03.2003р. збільшив щомісячні виплати в 1, 182 рази.

З 01.03.2004р. ВВД ФССНВУ,  відповідно до Постанови Правління Фонду № 5 від 24.02.2004р. збільшив щомісячні виплати в 1, 152.

З 01.03.2005р. ВВД ФССНВУ,  відповідно до Постанови Правління Фонду № 3 від 28.02.2005р. збільшив щомісячні виплати в 1, 238 рази.

З 01.03.06р. ВВД ФССНВУ,  відповідно до Постанови Правління Фонду,  збільшив щомісячні виплати в 1, 203 рази.

З 01.03.07 р. ВВД ФССНВУ,  відповідно до Постанови Правління Фонду,  збільшив щомісячні виплати в 1, 183 рази.

З 01.01.2001 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області відшкодовувало шкоду позивачу в заниженому розмірі - 84, 85 грн.,  у той час як повинно було сплачувати 342, 14 грн. Щомісяця позивачу недоплачували по 257, 29 грн.,  усього недоплатили за період з 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р. - 2830, 19 грн (257, 29 грн. х 11 міс. )

З 01.03.2002 р. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1, 193 рази,  і позивачу стали сплачувати по 101, 23 грн,  однак повинні були платити по 408, 17 грн. (342, 14 грн. х 1.193),  щомісяця недоплачуючи по 306, 94 грн. Усього за період з 01.03.2002 р. по 01.03.2003 р. йому недоплатили 3683, 28 грн. (306, 94 гр.х12 міс. )

З 01.03.2003 р. розмір щомісячних страхових виплат був збільшена в 1, 182 рази,  проте розмір страхових виплат становив 119, 65 грн. Позивачу повинні були щомісяця платити по 482, 46 грн. (408, 17 грн х 1.182),  тобто недоплачували по 362, 81 грн. Таким чином з 01.03.2003 р. по 01.03.2004 р. позивачу недоплатили 4353, 72 грн (362, 81 грн х 12 міс)

З 01.03.2004 р. щомісячні страхові виплати були збільшені в 1, 152 рази,  позивачу стали платити в відшкодовування шкоди по 137, 84 грн. Проте повинні були платити по 555, 79 грн. (482, 46 грн. х 1, 152). Таким чином,  щомісяця недоплачували 417, 95 грн. Усього за період з 01.03.04 р. по 01.03.05 р. позивачу недоплатили: 5015, 40 грн (417, 95 грн * 12 міс).

З 01.03.2005 р. страхові виплати були збільшені в 1, 238 разів,  тому позивачу повинні були платити по 688, 07 грн,  (555, 79 грн. х 1, 238),  позивачу ж платили по 170, 65 грн.,  Таким чином щомісяця недоплачували по 517, 42 грн. Усього за період з 01.03.05 р. по 01.03.06 р. ОСОБА_1 недоплатили 6209, 04 грн. (517, 42 грн. х 12 міс. )

З 01.03.2006 року страхові виплати були збільшені в 1.203 рази тому позивачу повинні були платити щомісяця по 827, 75 грн (688, 07 х 1, 203),  а платили по 205, 29 грн,  щомісяця не доплачуючи

по 622, 46 грн. Всього за період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року позивачу не доплатили 7469, 52 грн (622, 46 грн х 12 міс).

З 01.03.2007 року страхові виплати були збільшені в 1.183 рази тому позивачу повинні були платити щомісяця по 979, 23 грн (827, 75 х 1, 203),  а платили по 273, 21 грн,  щомісяця не доплачуючи по 736, 37 грн. Всього за період з 01.03.2007 року по 01.03.2008 року позивачу не доплатили 8836, 44 грн (736, 37 грн х 12 міс).

Загальна сума недоплати Фондом становить із 01.04.2001 р. по 01.03.2008 р. становить 39226, 01 грн. Відповідно до  ст.  31 ЦПК позивач вправі змінювати предмет та підставу позову,  збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог,  й відповідно суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Відповідно до уточненого позову від 17 квітня 2008 року позивач просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01.03.2005 р. по 01.03.2008 p.,  що становить 22515, 00 грн,  що і варто стягнути з Фонду.

Надалі,  починаючи з 01 березня 2008 року,  щомісячні платежі варто стягувати з Фонду в сумі 979, 23 грн до зміни обставин що тягнуть перерахунок страхових виплат.

При розрахунку належних до виплати сум судом враховано,  що сукупність виплаченого пенсійного забезпечення за інвалідністю та розмір вірно нарахованої суми відшкодування шкоди не перевищує гранично допустимі суми.

Суд вважає,  що ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат",  незважаючи на фактичне підвищення тарифних ставок,  і окладів на підприємстві за період 1996-2000 р.г. мало місце необгрунтоване незастосування або заниження коефіцієнтів росту регресних виплат,  а саме:

а)     Замість коефіцієнта 2, 5 застосований коефіцієнт 1, 25,  Спільна постанова адміністрації й

профспілкового комітету 3 " Кривбассруда " №1/6 від 26.01.96 р.

б)   Не застосований коефіцієнт 1, 25,  а також коефіцієнт 1, 3,  Спільна постанова адміністрації й

профспілкового комітету 3 " Кривбассруда " №3/91/06 від 21.05.97 p.,  Спільна  постанова

профкому й адміністрації П.О. "Кривбассруда" №6/195 від25.12.97 p.,

в)     Не застосований коефіцієнт підвищення тарифних ставок 1, 265 з 01.07.1999р.,  коефіцієнт

1, 226 з 01.01.2000р. і коефіцієнт 1, 217 з 01.05.2000р.,  відповідно до наказу КГЖК від 05.11.99р.,

№265,  наказом від 27.03.2000р. №59,  і наказом №229 від 04.08.2000р.

Суд знаходить необгрунтованими доводи ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат",  у частині того,  що їм законно не були застосовані зазначені коефіцієнти підвищення тарифних ставок /окладів/ при перерахунку розміру відшкодування збитку : 2.5,  1.25,  1.265 1.226,  та 1.217 оскільки,  згідно п. 22 «Правил відшкодування...» обчислений середній заробіток для відшкодування шкоди підлягає коректуванню з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати,  тарифних ставок,  посадових окладів працівникам підприємства або індексації доходів відповідно до законодавства.

Як вбачається з Галузевої угоди між Міністерством промислової політики,  добровільними виробничими об'єднаннями й ЦК профспілок трудящих металургійної й гірничо-видобувної промисловості України на 1996 року - п. 5.23 і спільної постанови адміністрації й профспілок ПО «Кривбасруда» № 1/6 від 26.01.1996 року по ВАТ «КЗРК»,  Галузевої угоди між Міністерством промислової політики,  добровільними виробничими об'єднаннями й ЦК профспілок трудящих металургійної й гірничо-видобувної промисловості України на 1998 рік - п.4.23 ,  Галузевої угоди між Міністерством промислової політики,  добровільними виробничими об'єднаннями й ЦК профспілок трудящих металургійної й гірничо-видобувної промисловості України на 1999 рік - п.4.23 ,  як і надалі,  на 2000 рік - п. 4.22,  на підставі чого видані накази № 159 від 29.05.2000 року та № 229 від 4.08.2000 року по ВАТ «КЗРК» ,  зокрема,  п.п.5.23,  п.4.22,  п 4.23 цих галузевих угод говорить: « Перерахунок розміру відшкодування шкоди,  у зв'язку з ушкодженням здоров'я ,  пов'язаного з виконанням трудових обов'язків,  провадити одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за професією ».

Відповідно до п.п. 1, 4, 9, 21, 28, 30, 33, 37, 43 "Правил відшкодування шкоди..." і ЗУ " Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійному захворюванні,  що спричинили втрату працездатності"  ст.   ст.  5, 21, 28, 29, 34, 42, 55 виплати сум відшкодування шкоди,  провадиться власником,  з вини якого наступило ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. з наступними змінами й доповненнями зазначено,  що певний у відповідному порядку середній заробіток підлягає коректуванню на час установлення МСЭК стійкою втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (ділянки,  цеху) підприємства (установи,  організації),  де працював потерпілий на час ушкодження здоров'я або індексації доходів згідно із чинним законодавством.

В даному випадку має місце навмисне заниження розмірів відшкодування шкоди з боку власника - ВАТ «КЗРК» шляхом не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України визначений розмір відшкодування шкоди є базовим для подальших перерахунків,  які повинні проводитися на підставі постанов КМУ від 03.12.1992 р. №676,  від 26.01.1993р. №46,  від 02.06.93 р. №392,  від 30.08.93 р. №671,  від 02.12.93 p.,  №449 від 04.07.94 p.,  №974,  від 20.10.94 р. №720,  від 08.02.95 р. №102 і п. 28 "Правил відшкодування шкоди...",  Відповідно до зазначених нормативних актів,  починаючи з 1 листопада 1992 року перерахунок необхідно здійснювати шляхом множення розміру відшкодування шкоди,  що склались на момент чергового підвищення тарифних ставок і посадових окладів на коефіцієнт їхнього фактичного підвищення,  якщо колективний договір або галузева угода не передбачає більше пільгові умови перерахунку.

Вирішуючи спір,  суд приймає до уваги норми  ст.  71 ЦК України в редакції 1963 року,  з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року та роз'яснення,  викладені в п.п. 1,  1-1,  1-2,  22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами),  «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,  згідно з якими загальний строк,  у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність),  встановлюється тривалістю у три роки. У випадках,  коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів,  раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову,  кошти стягуються за час,  що не перевищує трьох років які передували моменту звернення особи до суду. Вданому випадку суд виходить з меж,  заявлених позивачем,  тобто стягнення заборгованості за три роки з моменту винесення рішення.

На підставі вищевикладеного,  керуючись  ст.   ст.  213, 214 ЦПК України,   ст. ЛІ,  13 Закону України "Про охорону праці" в редакції до внесення змін від 21 листопаду 2002 року,  п. п. 9,  22,  28,  43,  48 "Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим їм органом збитку,  заподіяного працівнику пошкодженням здоров'я,  пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків",  затверджених ухвалами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472,  від 18 липня 1994 року № 492 і від 3 жовтня 1997 року №1100,   ст.  5 Закону України "Про колективні договори і угоди",  п. 23 ухвали Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування збитку" із змінами,  внесеними ухвалами Пленуму Верховного Суду України №7 від 8 липня 1994 року № 11 від 30 вересня 1994 року і № 15 від 25 травня 1998 року,   ст.   ст.  21,  29,  50 і абзацом 3 п.3 розділу XI Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  що призвело втрату працездатності" із змінами,  внесеними Законом України "Про тарифи страховок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  що призвело втрату працездатності",  п. 2  ст.  7 Закону України "Про тарифи страховок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  що призвело втрату працездатності",  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області,  3-я особа Відкрите Акціонерне Товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,  про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 одноразово заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01 березня 2005 року по 01 березня 2008 року - 22515 грн 00 коп.

Стягувати з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області щомісячно на користь ОСОБА_1 979 грн 23 коп,  починаючи з 01 березня 2008 року до чергового перерахунку відповідно до законодавства.

Рішення суду піддати негайному виконанню в межах місячного платежу.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.