Категорія 46
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 грудня 2008 року справа 2а-26049/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Чиркіна С. М. ,
при секретарі: Балабановій О.М. ,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання дій з відмови у виплаті недоотриманої грошової допомоги на оздоровлення неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та пояснив, що згідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу передбачена щорічна допомога на оздоровлення як інваліду 3 групи, постраждалому у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі - 4 мінімальних заробітних плат. Однак дану допомогу позивач отримав не в повному обсязі. За таких підстав, позивач просив суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації в Луганській області протиправними, зобов'язати відповідача виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заперечення, в якому пояснив, що позивачу була виплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення, передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 - 26, 70 грн. з 2003 р. по 2004 р. включно, та згідно постанови КМУ від 12.07.2005 р. №562 - 120 грн. щорічно з 2005 р. по 2007 р. Підстав для донарахування позивачу виплат допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки. У задоволенні позову просив відмовити за необґрунтованістю. Просив суд розглянути справу за його відсутності, у зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними матеріалами у справі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 11.07.2000 р. (арк.спр.7),
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК № 0033872 позивачу встановлена третя група інвалідності з 03.04.2006 року, пов'язаної з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (арк.спр.8). У 2003-2005 році позивачу також була встановлена 3 група інвалідності по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що не оспорюється відповідачем.
Позивач користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам З
2
групи, постраждалим у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Фактично позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення у 2003 році - 21 грн. 50 коп., у 2004 році - 21, 50 грн., у 2005 році - 90 грн., у 2006 році - 90 грн., у 2007 році - 90 грн.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) керувався постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою розмір такої допомоги встановлений для інвалідів 3 групи - 21, 50 грн., а з 2005 року -постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою розмір такої допомоги встановлений - 90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена на 2006, 2007 рік відповідно.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 р. та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
Крім того, положення Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", якими зупинена дія абзацу третього частини четвертої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2006 рік до теперішнього часу не визнане неконституційними Конституційним Судом України, тому твердження позивача про невідповідність зазначених норм законодавству України є передчасними та необгрунтованим.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови перерахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 роки неправомірними, зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2003, 2004, 2005, 2007роки.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 3 групи, тому питання по судовим витратам не вирішується.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки, задовольнити частково.
3
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2003, 2004, 2005, 2007 роки незаконними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації в Луганській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2003, 2004, 2005, 2007 роки.
В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.