АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/373/15 Справа № 183/7544/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Олійник А.В. Доповідач - Сенченко І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ
19 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді-доповідача Сенченка І.М.,
суддів Слоквенка Г.П., Стуковенкової Т.Г.,
при секретарі судового засідання Звягіній Е.В.,
за участю: прокурора Ярової О.А.,
обвинуваченого ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську, матеріали кримінального провадження № 12014040350003891 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, проживаючого до засудження по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Обвинуваченим ОСОБА_3 принесена апеляційна скарга на вищевказаний вирок, в якій останній, виходячи з її змісту, просить пом'якшити призначене йому судом першої інстанції покарання.
В обґрунтування вимог апеляції ОСОБА_3 вказує на те, що внаслідок необ'єктивного розгляду кримінального провадження, судом першої інстанції не було враховано ряд пом'якшуючих обставин, зокрема його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також батьків похилого віку. При цьому, заявник звертає увагу на те, що він, за власною ініціативою викликав на місце злочину працівників правоохоронних органів та швидкої допомоги.
Провадження № 11-кп/774/373/15 Головуючий в суді I інстанції Олійник А.В.
Категорія ч. 2 ст. 121 КК України Суддя-доповідач Сенченко І.М.
Вироком суду першої інстанції встановлено, що 4 жовтня 2014 року близько 19 години ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 прибули до кафе «Молодіжне» по вул. Леніна, 6 в с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, в приміщенні якого вони спільно з їх знайомими вживали спиртні напої.
Після вживання алкогольних напоїв у цей же день о 22 годині 30 хвилин у ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, виникли неприязні стосунки до дружини. ОСОБА_3 вів себе не адекватно та вибив з рук своєї дружини ОСОБА_5 чашку з кавою та наказав слідувати з ним до власного домоволодіння. У вказаний час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_5.
4 жовтня 2014 року о 22 годині 35 хвилин, ОСОБА_3 разом з дружиною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли із кафе «Молодіжне» на вулицю для спільного прямування до їх мешкання. Коли подружжя ОСОБА_5 перейшли вул. Леніна с. Голубівка, на відстані 10 м від кафе «Молодіжне», ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин почав наносити удари кулаками по голові та обличчю своїй дружині ОСОБА_5. Від нанесених ударів ОСОБА_5 впала на землю, але ОСОБА_3 розуміючи свою фізичну перевагу над дружиною продовжив наносити їй удари ногами та руками по обличчю, голові та тулубу. ОСОБА_6 побачив противоправні дії ОСОБА_3, підбіг до нього, та припинив ці дії.
ОСОБА_3 заспокоївся й ОСОБА_6 відпустив його. ОСОБА_3 зі своєю дружиною, яка піднялась із землі пішли до своєї домівки.
Цього ж дня близько 23 години ОСОБА_3 знаходячись на вул. Веселій с. Голубівка Новомосковського району, приблизно в 50 метрах від кафе «Молодіжне» продовжуючи свої противоправні дії, діючи умисно почав наносити удари кулаками по обличчю ОСОБА_5, від яких остання знову впала на землю. ОСОБА_3 незважаючи на те, що його дружина ОСОБА_5 лежала на землі продовжував наносити їй багаточисельні удари кулаками та ногами по обличчю, голові та тулубу. До ОСОБА_3 знову підбіг ОСОБА_6 та припинив противоправні дії останнього.
ОСОБА_3 знову заспокоївся, ОСОБА_6 зі своєю дружиною ОСОБА_7 пішли додому, а ОСОБА_3 зі своєю дружиною також попрямували до місця їх проживання.
Прийшовши додому за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 доводячи свій злочинний умисел до кінця продовжив наносити своїй дружині ОСОБА_5 багаточисельні удари кулаками по голові та тулубу. Бив головою своєї дружини ОСОБА_5 об скло свого автомобіля марки «Оpel Veсtra», який знаходився на подвір'ї їх домоволодіння та коли остання знепритомніла, ОСОБА_3 припинив наносити їй тілесні ушкодження.
В результаті своїх противоправних дій ОСОБА_3 згідно висновку судово - медичної експертизи наніс своїй дружині ОСОБА_5 не менше 35 травматичних дій, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми грудної клітини, яка супроводжувалася переломами 5, 6, 7, 8, 9-го ребер зліва, розривами лівої легені, що привело до розвитку лівостороннього травматичного гемопневмотораксу та гострої дихальної недостатності, синців в області грудної клітини зліва, на спині зліва, які у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, призвели до смерті потерпілої.
Тілесні ушкодження у виді закритої внутрішньочерепної травми, яка супроводжувалась крововиливами під м'які мозкові оболонки головного мозку, перелому кісток носа, синців, саден та забитих ран на голові, які у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відповідно до живих осіб, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку, могли прискорити настання смерті. Тілесні ушкодження у виді синців на верхніх та нижніх кінцівках, животі, сідницях, саден на шиї, спині, які у своїй сукупності та кожне окремо, відповідно до живих осіб, відносяться до легкого ступеню тяжкості.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
На думку прокурора призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 просила апеляційний суд залишити вирок суду щодо ОСОБА_3 без змін, а апеляцію останнього без задоволення.
Вислухавши пояснення учасників апеляційного провадження та їх доводи в судових дебатах, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляції і співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Принесена обвинуваченим апеляція стосується призначеного йому покарання, а тому, апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, не перевіряє висновок суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину.
Доводи апеляції ОСОБА_3 щодо суворості призначеного йому покарання, колегія суддів вважає безпідставними.
З оскаржуваного вироку вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, виходячи з санкції ст. 121 ч. 2 КК України та відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Щире каяття ОСОБА_3 суд об'єктивно відніс до обставини, що пом'якшує покарання.
Однак, обираючи вид та розмір покарання, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, наслідком якого стала смерть потерпілої, визнавши факт вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння обставиною, що обтяжує покарання, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Таке покарання в повній мірі відповідає передбаченим ст. 65 КК України загальним засадам призначення покарання, є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Таким чином, за вказаних обставин, підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_3 покарання з тих мотивів, які він привів в апеляції, по справі не має.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2014 року відносно ОСОБА_3, без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали апеляційного суду.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області