Справа № 353/105/15-ц
Провадження № 2/353/78/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2015 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
за участю секретаря - Мороз М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права на житло, -
встановив:
Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування та проживання в її житловому будинку. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що їй на праві власності належать житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 (відповідач), який є сином позивачки, зареєстрований у належному їй будинку, однак у господарстві більше року не проживає, оскільки вироком Тлумацького районного суду від 28.05.2013 р. його засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі, яке він відбуває в Коломийській виправній колонії № 41. А тому позивачка просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування належним їй житловим будинком.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, подала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а справу просить слухати без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду з Коломийської виправної колонії № 41 надійшла заява ОСОБА_2, в якій він зазначив, що проти позову не заперечує.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивачка) на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.02.2015 року. Відповідно до копії Будинкової книги, адресної довідки Тлумацького РС УДМС в Івано-Франківській області від 03.02.2015 року відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 03.02.2015 р. № 628/01-12/2015, вироком Тлумацького районного суду від 28.05.2013 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі. Строк відбування покарання встановлено рахувати з моменту фактичного затримання - з 20.03.2013 р.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відбуває покарання в Коломийській випраній колонії № 41 (с. Товмачик Коломийського району Івано-Франківської області).
Отже, відповідач зареєстрований у вказаному домоволодінні, однак фактично більше одного року в будинку належному позивачці не проживає, участі у його утриманні не приймає, не оплачує комунальні послуги. Дані обставини також підтверджуються актом обстеження від 29.01.2015 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 (відповідач) в належному ОСОБА_1 (позивачка) будинковолодінні, розташованому по АДРЕСА_1 не проживає у зв'язку з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.
У відповідності до ст.317 ЦК України власнику належать правоволодіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні, а у відповідності до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. У відповідності до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ст. 405 ч.2 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Згідно ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні на явних у справі доказів, а також оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Нормами цивільно-процесуального законодавства, зокрема ч.ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. При цьому суд, якщо визнання відповідачем вимог позивача не суперечить вимогам закону та інтересам інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 у домоволодінні, належному позивачці, не проживає, тобто відсутній більше року за місцем реєстрації без поважних причин, позов визнав у повному обсязі, про що зазначив в письмовій заяві, суд вважає, що відповідач втратив право на проживання та користування житловим будинком та господарськими будівлями позивачки, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321,322, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 11, 60, 61, ч. 4 ст. 169, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право на проживання та користування житловим будинком та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати по справі понесені ОСОБА_1 віднести на її рахунок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не
скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: Луковкіна У.Ю.