АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №11кп/790/338/15 Головуючий 1 інстанції: Іващенко С.О.

Справа №645/1761/13-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів - Глініна Б.В., Шляхова М.І.,

при секретарі - Дяковій О.В.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

захисника-адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Харкова, громадянин України, не одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, раніше засуджений:

- 15 жовтня 2012 року Фрунзенським районним судом

м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років

позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України

звільнений від відбування покарання з випробувальним

терміном на 1 рік;

- 21 січня 2013 року Орджонікідзевським районним судом

м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 2 років

позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України

звільнений від відбування покарання з випробувальним

терміном на 1 рік,

засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 4 (двох) років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21 січня 2013 року, призначено 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21 січня 2013 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2, 11 грудня 2012 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні ліцею, розташованого по бульвару Богдана Хмельницького, 30 в м.Харкові, діючи повторно, умисно, шляхом вільного доступу, відкрито викрав із кишені ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа С2-01», який належить ОСОБА_4, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 629 гривень.

Крім того, ОСОБА_2, 12 квітня 2013 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин,

переліз по балкону з п'ятого на четвертий поверх і проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав тример Philips QC5339, CD-диски у кількості 20 шт., мр3-плеєр «PANASONIC» із навушниками, фотоапарат UFO BF520, після чого переліз через балкон до себе додому у квартиру АДРЕСА_2, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 479 грн. 04 коп.

Захисник в апеляційній скарзі просить змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити ОСОБА_2 покарання.

Свою апеляцію захисник обґрунтовує тим, що суд не в повній мірі врахував щире каяття та повне визнання вини ОСОБА_2, його позитивні характеристики, добровільне погашення матеріальної шкоди потерпілим, що він страдає психічним захворюванням, з дитинства перебуває на обліку у лікаря психіатра.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу з наведених підстав, думку прокурора, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сам обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України, зазначивши, що згоден з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_2 в межах поданої апеляційної скарги.

Наведені в апеляційній скарзі доводи захисника про суворість призначеного ОСОБА_2 покарання є непереконливими, а зазначені ним обставини судом належним чином враховані при призначенні покарання.

Суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримався вимог ст.65 КК України і в повному обсязі врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого. В якості обставини, яка пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується незадовільно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом - легка розумова відсталість з порушеннями поведінки, неодноразово засуджений за корисні злочини і знов вчинив аналогічний злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну направленість.

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 25 червня 2013 року ОСОБА_2 в даний час не виявляє ознак психозу та слабоумства, виявляє дисоціальний розлад особистості. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 на даний час не потребує.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо призначення виду та розміру покарання достатньо мотивований, а покарання, що призначено обвинуваченому ОСОБА_2 в межах санкцій статей, за які його визнано винуватим, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому немає підстав вважати, що воно є явно несправедливим через суворість.

Однак, задовольняючи частково апеляційну скаргу захисника, колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання в якості обставини, яка обтяжує покарання, ознаку злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджений за корисні злочини, ознака повторності врахована при кваліфікації його дій за ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України.

За таких обставин, колегія суддів виключає із вироку посилання на обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою повторно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Фрунзенського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_2 змінити.

Виключити із вироку посилання на обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою повторно.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий -

Судді: