АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1354/14-ц Номер провадження 22-ц/786/305/15Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Кузнєцової О.Ю.

Суддів : Хіль Л.М., Чічіля В.А.

При секретарі: Колодюк О.П.

За участю представника позивача: Долбієва Ф.В.

Представника третьої особи Управління державної міграційної служби в Полтавській області в особі Полтавського районного сектору : Муренець С.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк Україна» в особі філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк»

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: служба у справах дітей Полтавської районної державної адміністрації, Управління державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Полтавського районного сектору про звернення стягнення на предмет іпотеки, примусове виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2014 року ПАТ « Державний ощадний банк України» звернулося до суду з зазначеним позовом. Вказували, що 16.10.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2203/085007, за яким відповідачу надавався кредит у сумі 121 000,00 грн. під 21,5 % з остаточним строком погашення не пізніше 15.10.2018 року. Внаслідок неналежного виконання умов договору утворилась заборгованість, яку в добровільному порядку відповідач не відшкодовує.

Прохали постановити рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором іпотечного кредиту №2203/085007 від 16.10.2008 року в розмірі - 146 357,58 грн., втрат від інфляції у розмірі - 11 967,25 грн., трьох процентів річних у розмірі - 5 678,59 грн., штраф за Іпотечним договором від 16 жовтня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 6131, у розмірі 14 967,25 грн., а всього - 178 639,18 грн.,

- звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 16 жовтня 2008 року, згідно іпотечного договору від 16.10.2008 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за №6131, яке належить ОСОБА_4 на праві власності, шо підтверджується рішенням Полтавського районного суду від 21.08.2008р., зареєстрованим в КП «Бюро містобудування Полтавського району», в книзі 10 під номером 56, номер в РПВН 14811869, шляхом продажу з прилюдних торгів відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», зі встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмету іпотеки на рівні - 238 200,00 грн. (без ПДВ) згідно експертної оцінки від 26.05.2014 року.

Виселити:

· ОСОБА_4, 1972 року народження,

· ОСОБА_7, 1975 року народження,

· ОСОБА_11, 1996 року народження,

· ОСОБА_6, 1949 року народження,

· ОСОБА_5, 1970 року народження,

· ОСОБА_8, 2001 року народження,

· ОСОБА_9, 2014 року народження

з будинку АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку у Полтавському районному секторі Управління державної міграційної служби України в Полтавській області.

Вирішити питання судових витрат.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року в позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» відмовлено за недоведеністю.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 19.12.2014 року виправлено описку в рішенні Полтавського районного суду від 01.12.2014 року.

У вступній частині рішення вказано відповідачем - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8 В мотивувальній частині рішення вказано вірно - «борг в сумі 144 187,04 грн.» замість помилково зазначеного - «боргу в сумі - 1441897,04грн.».

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, прохають рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про її задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України», місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що 16.10.2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України" в особі філії - Октябрське відділення № 43 ВАТ „Ощадбанк" та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 2203/085007, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 121 000,00 грн. під 21,5% з остаточним строком погашення не пізніше 15.10.2018 року (а.с. 9-16 т. 1).

16.10.2008р. з метою належного забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого Позичальник передав в іпотеку Банку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею - 68,9 кв.м., житловою площею - 41,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці, право власності на яку на той час оформлялося (а.с. 18-23 т. 1).

21.10.2011року ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га за вказаною адресою (а.с. 36 т. 1).

Місцевим судом також було вірно встановлено, що позивачем було виконано зобов'язання, як кредитора перед позичальником за Договором кредиту , а саме: кредитні кошти були надані та отримані позичальником. Разом з тим, позичальник ОСОБА_4 з вересня 2009 року систематично порушував умови кредитного договору, через що в нього утворилася заборгованість, яку останній в добровільному порядку не погашав.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24.10.2011 року було стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитом в сумі 145 572, 03 грн., на підставі якого було видано виконавчий лист і відкрито виконавче провадження (а.с. 24-32 т. 1).

28.03.2012року позичальником погашено заборгованості в сумі 1500.00 грн.

Станом на час розгляду справи загальна сума заборгованості по кредиту у боржника ОСОБА_4 перед банком становить 178 639,18 грн., яка складається: 146 357,58 - заборгованість за договором іпотечного кредиту; 11 967,25 - втрати від інфляції,; 5 678,59 - три проценти річних; 14 635,76 - штраф за Іпотечним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки боржник ОСОБА_4 прострочив грошове забов»язання, то в силу ч. 2 ст. 625 ЦПК України, Банк має право на стягнення сум: 11 967,25 грн. - інфляція; 5678,59 - 3 % річних.

Дана сума заборгованості сторонами не оспорювалась.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, місцевий суд виходив з недоведеності позовних вимог, так як з цього приводу прийняте рішення суду про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 і яке перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби та враховуючи , що відповідач на час подачі позову до суду мав борг в сумі 144 1897,04 грн. а загальна оцінка його майна становить 285 840,00 грн., що є вдвічі більше боргу по кредиту і є неспівмірною з даним боргом.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов»язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекадержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов»язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого Позичальник передав в іпотеку Банку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею - 68,9 кв.м., житловою площею - 41,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке належить йому на праві власності.

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 не належно виконував взяті на себе зобо»язання, має заборгованість за кредитним договором, яку в добровільному порядку не погашав.

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (Правова позиція Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 73цс13).

Таким чином висновки місцевого суду щодо відмови у звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором іпотечного кредиту від 16.10.2008 року з посиланням на те, що з цього приводу прийнято рішення про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 є невірними.

Заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги в частині того, що місцевим судом зроблені невірні висновки щодо неспівмірності суми боргу вартості предмету іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову, Позивач зазначав суму заборгованості боржника 144 187,04 грн. В ході судового розгляду позивачем були збільшені позовні вимоги, сума заборгованості складала - 178 639,18 грн., яку відповідачі не оскаржили та не спростували.

Місцевим судом зазначене безпідставно не було взято до уваги.

Окрім того, місцевим судом безпідставно включено у вартість іпотеки вартість земельної ділянки загальною площею - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2 та не взято до уваги, що зазначена земельна ділянка не є предметом іпотеки.

Відповідно до п. 40 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» якщо предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, то по закінченні його будівництва іпотека зберігає силу, і її предметом є будівля (споруда), зведена в результаті завершення будівництва. Якщо будівля (споруда), у тому числі й об'єкт незавершеного будівництва, що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, такий об'єкт нерухомості передається в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій він розташований (статті 5-6, 16 Закону України «Про іпотеку). Те саме стосується й земельної ділянки, яка на час укладення договору іпотеки знаходилась у користуванні іпотекодавця, а на момент вирішення спору - в його власності. У зв'язку із цим при зверненні стягнення на будівлю (споруду) чи об'єкт незавершеного будівництва при наведених вище умовах підлягає звернення стягнення й на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомості.

Відповідно до звіту № 499 про незалежну оцінку майна, вартість предмету іпотеки - житлового будинку з господарськими будівлями без врахування вартості земельної ділянки, яка не є предметом іпотеки, складає 196 800 грн. (а.с. 26-49 т. 2).

Сума заборгованості за Іпотечним кредитом складає - 178 639,18 грн.

Таким чином висновки суду щодо не співмірністі заборгованості по основному зобов»язанню із вартістю переданого в іпотеку на забезпечення його виконання майна, є необґрунтованими. Позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки ПАТ «Державний ощадний банк» підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Частиною 3 статті 109 Житлового кодексу України встановлено, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 43 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» ПАТ «Державний Ощадний банк» направляв відповідачам листи - вимоги: від 06.03.2014 року про усунення порушення зобов»язань за кредитним договором (а.с. 48); від 22.08.2013, 24.10.2013 року про звільнення жилого приміщення і виселення у 30-денний строк з моменту отримання даної вимоги (а.с. 38- 47 т. 1), які були вручені відповідачам (а.с. 40,43,44,45, 46).

Таким чином позивачем дотримано процедуру попередження відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому Банк має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено договором та чинним законодавством.

В зазначеній частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Окрім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку в частині виселення відповідачів з житлового приміщення, місцевий суд послався на Закон України «Про охорону дитинства», на висновок Органу опіки та піклування від 21.10.2014 року щодо недоцільності виселення малолітніх ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з житлового будинку в АДРЕСА_2.

Пунктом 44 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» дано роз»яснення, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Місцевим судом при розгляді справи не враховано, що на час укладення іпотечного договору від 16.10.2008 року ОСОБА_8, 2001 року народження та ОСОБА_9, 2014 року народження - не мали права на користування житловим будинком АДРЕСА_2, так як ОСОБА_8 на цей час не проживав та не був зареєстрований в житловому будинку , а ОСОБА_9 народилися у 2014 року. ОСОБА_7, ОСОБА_11 зареєстровані лише 07.08.2012 року (а.с. 33,34, 152-153 т. 1).

Окрім цього, ОСОБА_4 у власності має квартиру АДРЕСА_1, де мають право проживати його неповнолітні діти.

Таким чином, підлягають до задоволення і позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк» щодо виселення ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку у Полтавському районному секторі Управління державної міграційної служби України в Полтавській області.

В порядку ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний Банк України» судовий збір в сумі 3 126,78 грн. ( 2084,52 грн. - за подання позовної заяви, а.с. 1, 72; 1042,26 грн. - за подання апеляційної скарги, а.с. 25), витрати, пов2язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у сумі 496,00 грн., а всього 3622,78 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України».

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3,4, ч.1 ст. 309 , 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про звернення стягнення на предмет іпотеки, примусове виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором іпотечного кредиту № 2203/085007 від 16.10.2008 року в розмірі - 146 357, 58 грн.( яка складається з : строкова заборгованість по кредиту - 54 860,68 грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 62 105,97 грн., прострочена заборгованість по відсоткам - 2 914,96 грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів - 26 475,97 грн.) , втрат від інфляції у розмірі - 11 967,25 грн., трьох процентів річних у розмірі - 5 678,59 грн., штраф у розмірі 14 967,25 грн., а всього - 178 639,18 грн. згідно іпотечного договору від 16.10.2008 року, укладеному між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 6131, яке належить ОСОБА_4 на праві власності, що підтверджується рішенням Полтавського районного суду від 21.08.2008 року, зареєстрованим в КП «Бюро містобудування Полтавського району», в книзі 10 під номером 56, номер в РПВН 14811869, шляхом прилюдних торгів відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», зі встановленням початкової ціни для подальшої реалізації предмету іпотеки на рівні - 196 800, 00 грн. (без ПДВ) згідно експертної оцінки від 07.07.2014 року без врахування вартості земельної ділянки, яка не є предметом іпотеки.

Виселити:

· ОСОБА_4, 1972 року народження,

· ОСОБА_7, 1975 року народження,

· ОСОБА_11, 1996 року народження,

· ОСОБА_6, 1949 року народження,

· ОСОБА_5, 1970 року народження,

· ОСОБА_8, 2001 року народження,

· ОСОБА_9, 2014 року народження

з будинку АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку у Полтавському районному секторі Управління державної міграційної служби України в Полтавській області.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк» судові витрати у розмірі 3622,78 грн. ( три тисячі шістсот двадцять дві гривні сімдесят вісім копійок).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: (підпис) О.Ю. Кузнєцова

Судді: (підписи) Л.М. Хіль

В.А. Чічіль

З оригіналом згідно: