КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6201/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Ельбрус» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК Ельбрус" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2014 №0002662201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК Ельбрус» зареєстровано як юридичну особу 01.07.2010 року, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що в жовтні 2014 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 02.10.2014 року №949, повідомлення на проведення на перевірку від 02.10.2014 року та постанови старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_8 від 25.09.2014 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ДК Ельбрус» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» за період діяльності 2014 рік, за результатами якої складено акт від 07.10.2014 року №512/10-13-22-03/37091235.

Так, за результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларації) на загальну суму 3170659 грн., в т.ч. за січень 2014 року на суму 1470750 грн., за лютий 2014 року на суму 958117 грн., за березень 2014 року на суму 630187 грн., за квітень 2014 року на суму 111605 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача:

постанови слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_8 від 25.09.2014 року,

даних інформаційних ресурсів податкових органів, листа ГУ Міндоходів у Київській області від 14.04.2014 року №2733/7/36-22-03-11/45,

протоколу допиту свідка від 25.03.2014 директора ПП «ОК «Ельбрус»,

копії службової записки оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що згідно наданих до перевірки документів встановлено, що на всіх податкових накладних, виписаних ПП «ОК «Ельбрус» на користь ТОВ «ДК Ельбрус» встановлено підпис ОСОБА_4, яка в свою чергу надала пояснення щодо своєї непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ПП «ОК «Ельбрус».

До перевірки не надано підтверджуючих документів щодо транспортування товару, а саме: товарно-транспортні накладні, згідно яких можливо б було встановити суб'єкта господарської діяльності, який здійснював транспортування товару та маршрут даного товару.

В ході відпрацювання встановлено, що ТОВ «ДК Ельбрус» за перевіряємий період перебувало в господарських відносинах з ПП «ОК «Ельбрус» за період січень-липень 2014 року на загальну суму 19023954 грн., в т.ч. ПДВ - 3170659 грн.

Згідно отриманої інформації встановлено, що директором, головним бухгалтером та засновником ПП «ОК «Ельбрус» являється гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Співробітниками оперативного управління ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено та опитано гр. ОСОБА_4 по кримінальному провадженню від 05.03.2014 року №32014100000000036.

Так, в ході допиту було встановлено, що гр. ОСОБА_4 до фінансово-господарської діяльності ПП «ОК «Ельбрус» не має жодного відношення, а також було з'ясовано, що дане підприємство зареєструвала за грошову винагороду у розмірі 1000 доларів США, без мети ведення підприємницької діяльності. Де перебувають реєстраційні документи, печатка підприємства, фінансово-господарські документи їй особисто не відомо.

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ПП «ОК «Ельбрус» є фіктивними правочинами та такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2014 року №0002662201, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених на Україні товарів» на суму 3170659,00 грн. та нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 792665,00 грн.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо визнання нікчемним правочин між ТОВ «ДК Ельбрус» та ПП «ОК «Ельбрус», а також податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01 вересня 2011 року між позивачем (Покупець) та ПП «ОК «Ельбрус» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №01/09/04-11, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується здійснити поставку UNI Скретч-карт для поповнення абонентського рахунку/номеру у телекомунікаційній мережі Київстар Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов, викладених у цьому Договорі.

В підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «ДК Ельбрус» і ПП «ОК «Ельбрус» позивачем надано суду належним чином засвідчені копії податкових та видаткових накладних.

Суму податку на додану вартість, підтверджені податковими накладними, позивач включив до складу податкового кредиту у відповідний період, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних та відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.

В той же час, як вбачається з Акту перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Отже, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ПП «ОК «Ельбрус» товару - UNI Скретч-карт для поповнення абонентського рахунку/номеру у телекомунікаційній мережі Київстар.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що на час укладання та виконання зазначеного правочину, ПП «ОК «Ельбрус» було зареєстровано як юридичну особу та було платником податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «ОК «Ельбрус» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Разом з тим, з апеляційної скарги та пояснень наданих апелянтом в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції вбачається наступне.

Як стверджує апелянт у своїй апеляційній скарзі судом першої інстанції було невірно застосовано норму ст.86 Податкового кодексу України в частині порядку прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки на підставі постанови слідчого, тому що кримінальне провадження відносно посадових осіб позивача, який перевірявся на підставі постанови старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області від 25.09.2014 року, не порушено, а порушено відносно іншої особи, яка не має відношення до Позивача.

Так, колегія суддів в судовому засіданні 17.02.2015 року, фіксованого технічними засобами, допитавши учасників процесу, встановила, що в провадженні СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києва знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №32014100000000036 від 05.03.2014 року за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, фіктивного підприємництва та легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 та ч.3 ст. 209 Кримінального кодексу України.

В ході проведення досудового слідства по КП№32014100000000036 від 05.03.2014 року слідчим СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києва 24.09.2014 року порушено КП №32014100000000195 відносно службових осіб TOB «ДК Ельбрус» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.

25.09.2014 року старшим слідчим з ОВС 2-го ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві майором податкової міліції ОСОБА_8 вже по КП №32014100000000195 винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки позивача, що підтверджується документами, а саме: постанова про призначення позапланової документальної перевірки від 25.09.2014 року, витяг з кримінального провадження №32014100000000195 від 24.09.2014 року, постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності від 24.10.2014 року, винесена старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва радником юстиції Білим Д.М., в тексті якої він зазначає що кримінальне провадження №32014100000000195 від 24.09.2014 року порушено відносно службових осіб TOB «ДК Ельбрус» за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником позивача звернуто увагу суду апеляційної інстанції, що постанова про призначення позапланової документальної перевірки позивача від 25.09.2014 року винесена не старшим слідчим Київської області, як зазначає відповідач у своїй апеляційній скарзі, а старшим слідчим з ОВС 2-го ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у місті Києві майором податкової міліції ОСОБА_8 по КП №32014100000000195.

Разом з цим, колегією суддів звернуто увагу на той факт, що кримінальне провадження №32014100000000195 від 24.09.2014 року порушено саме відносно службових осіб TOB «ДК Ельбрус» (Позивач) за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, а податковий орган зазначив в своїй апеляційній скарзі, що кримінальне провадження порушено відносно іншої особи, яка не має відношення до позивача.

В своїй апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що в матеріалах справи містяться беззаперечні докази, що свідчать про безтоварність операцій, зокрема, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4, що являлася директором, головним бухгалтером, засновником ПП «OK Ельбрус», вона заперечує свою причетність до ведення господарської діяльності підприємства, ніяких первинних документів не підписувала, а згоду на реєстрацію підприємства на своє ім'я дала за винагороду у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, а тому первинні документи складені з-за вказаних обставин, не можуть підтверджувати реальності господарських операцій.

Так, апелянт зазначає, що не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами будь-які первинні документи, податкові накладні, звітні документи, які засвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг) в разі їх підписання від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства.

Також, зазначив, що суд першої інстанції повинен був при розгляді справи дослідити, що ПП «OK Ельбрус» не є виробником скреч-карток на поповнення мобільного рахунку та дослідити, чому ТОВ «ДК Ельбрус» придбало вказані картки у ПП «ОК Ельбрус», а не напряму у Київстра.

Щодо відсутності транспортного засобу і відсутності трудових ресурсів, то на думку відповідача, це свідчить про неможливість здійснення вказаних операцій.

Врахувавши вищезазначене в апеляційній скарзі, колегією суддів досліджено матеріали справи та заслухано в судовому засіданні пояснення апелянта - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндорходів у Київській області та позивача, та на спростування вищенаведених тверджень встановлено, зокрема, що досудове слідство велося упередженно та необ'єктивно, а тому старшого слідчого з ОВС 2-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві майора податкової міліції ОСОБА_8, який виніс постанову про призначення перевірки позивача від 25.09.2014 року по КП №32014100000000195, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Бугіль В.В. від 03.10.2014 року відсторонено від участі у кримінальному провадженні №32014100000000036 від 05.03.2014 року на стадії досудового розслідування.

Згідно листа № 2011/9/093 від 03.06.2014 року старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в АР Крим Самородова М.В., який повідомив, що під час допиту 04.10.2011 року в іншій кримінальній справі, свідок ОСОБА_4 надала належні показання, у яких підтвердила свою причетність до діяльності ПП «ОК Ельбрус», у якому займає посаду директора та головного бухгалтера.

Позивач вважає, що документи, які були використані в ході перевірки та на підставі яких були зроблені висновки щодо порушень ним податкового законодавства, є: протокол допиту свідка ОСОБА_4, витяг із кримінального провадження №32014100000000036 від 05.03.2014 року, відповідно до ст.ст. 20, 21 Податкового кодексу України не можуть бути підставою для висновків, наведених в Акті перевірки.

Колегією суддів встановлено, та не заперечувалось сторонами, що по кримінальному проваджені №32014100000000036 відсутній вирок щодо будь-якої із осіб, а тому матеріали кримінального провадження при розгляді даної адміністративної справи судом до уваги не беруться.

Представник позивача в своїх запереченнях на апеляційну скаргу та в поясненнях наданих в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, звернула увагу суду, на три основні моменти, які колегією суду беруться до уваги, а саме, що:

1. Вищеперераховані документи не формують масив податкової інформації щодо порушення податкового законодавства, контроль за правильністю їх складання та застосування у документообігу покладено на органи ДПС при здійсненні контрольно-перевірочних заходів, що передбачені умовами п.78.1.1. Податкового кодексу України.

2. У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України податковий облік ведеться на підставі бухгалтерських документів та інших документів, ведення яких передбачено діючим законодавством, що пов'язані з нарахуванням та сплатою податків. Вище перелічені документи жодним нормативним актом не віднесені до документів, що пов'язані з нарахуванням та сплатою податків.

3. Тільки суд при розгляді кримінальної справи по суті обвинувачення конкретних осіб в такому судовому документі, як вирок правомочний давати оцінку показам свідків,протоколам оглядів та іншим документам, здобутим в ході досудового слідства, законності їх отримання, правдивості, достовірності та, відповідно, посилатися на них у вироку суду.

Так, представником позивача долучено до матеріалів вказаної справи, а колегією суддів досліджено, що слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М. в своїй ухвалі від 29.10.2014 року дослідивши покази ОСОБА_4, відповідь від 03.06.2014 року старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндодходів в АР Крим Самородова М.В., висновок експерта від 04.07.2014 року №297 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підписи на фінансово-господарських документах ПП «OK Ельбрус» виконані не ОСОБА_4, а іншою особою, і висновок №0980 судового експерта Ткачук I.A. від 28.10.2014 року підписи ОСОБА_4 у договорі купівлі-продажу від 01.09.2011 року та додатках до нього, у податкових та видаткових накладних за 2014 рік виконані самою ОСОБА_4 прийшов до висновку, що пред'явлена слідством підозра директору позивача у вчиненні кримінального правопорушення за ст.212 КК України не обґрунтована, тому у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 2-го відділу KP СУ ФР Міндоходів у м. Києві Андрійчук Л.І. про застосування до директора запобіжного заходу у вигляді застави відмовив.

Згідно з висновком №0980 судового експерта Ткачук I.A. від 28.10.2014 року підписи ОСОБА_4 у договорі купівлі-продажу від 01.09.2011 року, у податкових та видаткових накладних за 2014 рік виконані самою ОСОБА_4 Однак, враховуючи навіть, вказану експертизу, апелянт в своїй апеляційній скарзі та в судовому засіданні все одно стверджував, що підписи в фінансово-господарських документах ПП «OK Ельбрус» виконані не ОСОБА_4, а іншою особою, проте, як вже наголошено та встановлено в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, вказане твердження спростоване експертизою.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача було наголошено на тому, що 22.10.2014 року позивачем від Київської Незалежної Судово-Експертної Установи отримано висновок експерта №0973 від 22.10.2014 року, згідно якого висновки викладені в Акті перевірки № 512/10-13-22-03/37091235 від 07.10.2014 року документально та нормативно не підтверджуються. А, також, що згідно висновку №1059 судово-економічної експертизи від 25.12.2014 року встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки № 512/10-13-22-03/37091235 від 07.10.2014 року документально та нормативно не підтверджуються навіть із врахуванням матеріалів кримінального провадження.

В своїй апеляційній скарзі податковий орган зазначає щодо відсутності транспортних засобів на балансі позивача.

Однак, колегією суддів встановлено, що з 29.09.2012 року позивач володіє та експлуатує пікап FORD F-150, реєстраційний номер ELBRUS, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та фото-таблицею його експлуатації для ведення фінансово-господарської діяльності, які долучені представником позивача до матеріалів справи.

Картки поповнення рахунку є компактним товаром, тому позивачу не потрібно мати великий автопарк та складські приміщення для їх реалізації.

Також, слід зазначити, що відповідно до Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати як основні засоби, що належать на праві власності, так і орендовані основні засоби. В апеляційній скарзі та в акті перевірки апелянтом не було досліджено питання стосовно використання позивачем орендованих основних засобів.

Крім того, як вірно зауважено представником позивача, господарське та цивільне законодавство надає можливість на договірних умовах залучати підрядників та субпідрядників для виконання робіт (послуг), передавати на відповідальне зберігання іншим суб'єктам господарювання (які мають у власності або в оренді складські приміщення) для зберігання товарів. При цьому вищевказані господарські операції відповідно до норм Податкового кодексу України не тягнуть за собою обов'язок позивача нараховувати амортизацію чи придбавати основні засоби. Отже, відсутність складських приміщень як основних засобів, не доводить факт відсутності ведення позивачем фінансово-господарської діяльності.

Крім того, у випадках, якщо товар не є габаритним і його поставка не передбачає залучення додаткового вантажного транспорту, а передати його можливо ручною поклажею чи за допомогою логістичних компаній, тощо, а тому у позивача відсутні підстави для оформлення товарно-транспортних накладних.

Відповідач зазначив у своїй апеляційній скарзі щодо відсутності у позивача трудових ресурсів, проте колегією суддів встановлено, що в період, за який було проведено перевірку відповідачем, в штаті позивача рахувалося 12 працівників, дані про яких підприємство офіційно відобразило у звітної формі 1-ДФ за перший та другий квартал 2014 року та подало до податкової інспекції.

Таким чином, твердження податкового органу в апеляційній скарзі про неведення господарської діяльності позивачем не відповідає дійсності, тому що у Формі 1-ДФ позивач зазначив 12 працівників у штаті підприємства. Так, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було встановлено, що весь час посаду директора позивача займав ОСОБА_12, і позивач при здійсненні господарської діяльності укладав значну кількість правочинів, які були спрямовані на досягнення господарської мети (придбання ТМЦ, придбання послуг та інш.). З метою ведення господарської діяльності відповідно до норм Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання може як мати працівників у штаті, так і користуватися результатами робіт (послуг) працівників, які фактично рахуються у штаті інших підприємств-контрагентів (які надавали послуги позивачу в рамках цивільно-правових договорів).

Щодо неможливості складання бухгалтерських документів директором поставщика ПП «Оптова компанія «Ельбрус» ОСОБА_4, слід зазначити, що апелянт у своїй апеляційній скарзі вказує, що вже на стадії написання апеляційної скарги від СУФР ГУ ДФС у Київській області надійшла інформація від Державної прикордонної служби України, згідно якої ОСОБА_4 в 2014 році перебувала на території України лише в період 18.04.2014 року 19:14 год. по 18.04.2014 року 22:13 год., тому не могла підписувати бухгалтерські документи та приймати участь у веденні фінансово-господарської діяльності з січня по липень 2014 року.

Колегія суддів дослідила вказану обставину 17.02.2015 року в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, та прийшла до висновку, що позиція податкового органу, щодо того, що ОСОБА_4 в період 18.04.2014 року перетинала державний кордон України з АР Крим підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст.110 Кримінального кодексу України «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України».

Однак, колегія суддів наголошує на тому, що як станом на 18.04.2014 року так і до цього часу відсутній державний кордон України з АР Крим. Так, з 27.04.2014 року АР Крим отримала статус тимчасово окупованої території України, що підтверджується Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України»), але і при цьому була і залишається невід'ємною частиною України.

Так, представник позивача зазначила, що з листа прикордонної служби України від 22.08.2014 року незрозуміло коли та яким чином ОСОБА_4 опинилась на території АР Крим з урахуванням того, що в Акті перевірки податковим органом, по висновкам якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач оперує протоколом допиту ОСОБА_4 від 25.03.2014 року, який було проведено у м. Харкові.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.02.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.