ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2015 р.Справа № 916/19/15-г

За позовом: Прокурора Кодимського району Одеської області (Одеська обл., м. Кодима) в особі, якою є Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Одеса);

До відповідача: Фермерського господарства "ЯНА" (Одеська обл., Кодимський район, с.Тимиків);

про стягнення 57947,59 грн.

Суддя Волков Р.В.

Представники:

Від прокуратури: Криворучка Д.Є. (за службовим посвідченням).

Від позивача: Афанасьєв М.Г. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 05.01.2015р. за вх. ГСОО №23/15 Прокурор Кодимського району Одеської області (далі - Прокуратура) звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Позивач) з позовом до Фермерського господарства "ЯНА" (далі - Відповідач) про стягнення за договором №7 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 06.06.2007р. сум основного боргу з урахуванням інфляції в розмірі 51604,52 грн., 3% річних - 1275,00 грн., пені - 5068,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог Прокуратура посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором №7 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 06.06.2007р. зобов'язань, платіжні доручення №13, 2 від 21.06.2007р.

У позовній заяві, Прокуратура просила суд накласти арешт на трактор колісний марки Т-150 державний номер 21600 ОК та комбайн зернозбиральний марки ФОРТШРІТ Е-517 державний номер 21529 ОК, що зареєстровані за фермерським господарством „ЯНА", у задоволенні чого суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги Прокуратури у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якій посилається на належне виконання своїх зобов'язань за договором №7 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 06.06.2007р., на знищення первинних документів щодо повернення суми позики у зв'язку із закінченням терміну на їх зберігання та проведенням податкової перевірки, запит Кодимського відділення Балтської ОДПІ в Одеській області від 31.07.2013р., лист Балтської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, довідку Кодимського відділення Балтської ОДПІ в Одеській області №207 від 22.01.2015р.

У судовому засіданні від 16.02.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд встановив наступне.

06.06.2007р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі в.о. директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств і Фермерським господарством "ЯНА" був укладений договір №7 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, згідно з яким, Позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Відповідачу в сумі 50000,00 грн., а останній, в свою чергу, зобов'язався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк. На підставі довідки №11, виданої згідно протоколу №1, відповідно до рішення комісії від 04.05.2007р. та Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. №349), фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається на поновлення обігових коштів, паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив.

Згідно з п.3.2 Договору Позивач зобов'язався надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в Договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок Відповідача, відкритий у банківській установі.

З аналізу умов Договору суд дійшов до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором позики, а тому правовідносини сторін за вказаним договором регулюються положеннями глави 71 ЦК України щодо позики.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до платіжних доручень №13 та №2 від 21.06.2007р. Позивачем було перераховано на користь Відповідача грошові кошти в сумі 50000,00 грн. (а.с.25), що свідчить про належне виконання з боку Українського державного фонду підтримки фермерських господарств прийнятих на себе за даною угодою зобов'язань.

Виходячи з п.3.4 Договору Фермерське господарство "ЯНА" зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01.11.2008р. - 10000,00 грн., до 01.12.2009р. - 10000,00 грн., до 01.11.2010р. - 10000,00 грн., до 01.12.2011р. - 10000,00 грн., до 01.11.2012р. - 10000,00 грн. на спеціальний рахунок Державного бюджету України. Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій допомозі складає 01.11.2012р.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази повернення Відповідачем позики, отриманої згідно умов Договору. Таким чином, сума основної заборгованості Фермерського господарства "ЯНА" перед Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств складає 50000,00 грн.

Проте, Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до умов Договору ще у лютому 2011 року повернув усі грошові кошти за Договором, та первинні документи, які фіксували повернення державної позики, були за строками зберігання знищенні у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач в обгрунтування своїх доводів надав суду запит Кодимського відділення Балтської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про надання інформації від 31.07.2013р. та лист Балтської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 21.10.2013р., довідку Кодимського відділення ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області №207 від 22.01.2015р (додані до відзиву), що не є підтвердженням факту повернення сум фінансової допомоги Позивачу.

Ухвалою господарського суду від 02.02.2015р. було зобов'язано надати до суду акти перевірок податкових органів, на які відповідач посилається у відзиві або ж докази оплати визначеної Прокуратурою та Позивачем заборгованості. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, жодних доказів щодо повернення суми фінансової допомоги до суду не надано.

Прокуратура та Позивач заперечували у судовому засіданні проти доводів та пояснень Відповідача щодо оплати ним суми поворотної фінансової допомоги за Договором, оскільки на рахунок Позивача не надходило відповідних сум від Відповідача.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора Кодимського району Одеської області в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств в частині стягнення з Фермерського господарства "ЯНА" суми неповернутої позики в розмірі 50000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, а статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.5.1 Договору, у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду Фермерське господарство "ЯНА" зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Відповідно до п.5.2 Договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) Фермерське господарство "ЯНА" сплачує Укрдержфонду в особі Одеського відділення Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку Позивача втрати від інфляції складають 1604,52 грн., сума пені 5068,07 грн., сума 3% річних 1275,00 грн., з огляду на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а згідно ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Однак, Відповідач 02.02.2015р. звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, у якому просить суд застосувати строки позовної давності у відповідності до ст.ст. 256-258 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У п.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013р. зазначено, що позовна давність, за визначенням ст.256 ЦК України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у ч.1 ст.1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 ГК України).

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а в силу п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст.261 ЦК України, відповідно до ч.1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Пунктом 3.4.2 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню згідно із встановленим графіком, але до 01.11.2012р.

В силу ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи п.3.4.2 Договору, який вказує, що поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 01.11.2012р., вбачається, що строк позовної давності по стягненню пені сплив 01.11.2013р., тобто Позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав в цій частині із порушенням однорічного строку спеціальної позовної давності, встановленого приписами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги той факт, що Відповідачем (у відзиві на позов) заявлено клопотання про застосування строку позовної давності і судом встановлено, що строк позовної давності по стягненню пені у розмірі 5068,07 грн. по Договору сплив, суд відмовляє Прокурору Кодимського району Одеської області в особі, якою є Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно, стягнення суми процентів річних та інфляційних втрат підпадає під дію ст.257 ЦК України, що встановлює для них позовну давність загальну - строком в три роки.

В силу вимог до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. №52/30).

Суд, перевіривши розрахунки щодо сплати Відповідачем 3% річних у розмірі 1275,00 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 1604,52 грн., встановив їх відповідність обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме підлягає стягненню основний борг за договором №7 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 06.06.2007р.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача та Відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі ст.258 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Кодимського району Одеської області в особі, якою є Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до відповідача Фермерського господарства "ЯНА" про стягнення 57947,59 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "ЯНА" (66052, Одеська обл., Кодимський р-н, с.Тимків, код ЄДРПОУ 32429630) на користь Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) суму боргу з урахуванням інфляції 51604 (п'ятдесят одна тисяча шістсот чотири) 52 коп., 3% річних у розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства "ЯНА" (66052, Одеська обл., Кодимський р-н, с.Тимків, код ЄДРПОУ 32429630) до Державного бюджету України (одержувач: ГУ ДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 21 коп.

5. Стягнути з Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 37607526) до Державного бюджету України (одержувач: ГУ ДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 159 (сто п`ятдесят дев`ять) грн. 79 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2015 р.

Суддя Р.В. Волков