КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа№ 925/2369/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Шипка В.В.

Гарник Л.Л.

за участю секретаря Волошиної З.В.

та представників:

від заявника - Майстренко Є.І. (довіреність від 21.07.2014);

від боржника - Корінь Т.О. (довіреність від 08.05.2014);

від розпорядника майна - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві)

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.01.2015

у справі № 925/2369/14 (суддя Боровик С.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Геона"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ексіст Україна"

про порушення провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.01.2015 у справі №925/2369/14 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна"; визначено розмір вимог ініціюючого кредитора у сумі 393920,37 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича та вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.01.2015 у справі №925/2369/14 про визнання банкрутом ТОВ "Ексіст Україна", а провадження у справі припинити.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві посилається на те, що оскаржувана ухвала від 13.01.2015 у даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.01.2015 у даній справі та призначено розгляд вказаної апеляційної скарги на 16.02.2015.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 925/2369/14 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

16.02.2015 через відділ документального забезпечення від представника заявника (ТОВ „Геона") надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

16.02.2015 через відділ документального забезпечення від представника боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.02.2015 представник боржника та представник заявника проти апеляційної скарги заперечили, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 16.02.2015 розпорядник майна не з'явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності розпорядника майна, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В даному випадку представник боржника підтвердив у судовому засіданні 16.02.2015, що апелянт є кредитором боржника на суму 2 113 176,37 грн., що також підтверджується наявною у матеріалах справи претензією ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві (а.с. 102, т. 1).

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Геона" звернулось до суду із заявою від 22.12.2014 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна".

Ухвалою суду від 25.12.2014 відповідно до ст. 12 Закону прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна".

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України 23.12.2014 визначено арбітражного керуючого Славного Євгена Миколайовича.

В судове засідання 13.01.2015 арбітражний керуючий не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про погодження на участь у справі до суду не надав.

29.12.2014 від арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшла заява про участь у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна".

13.01.2015 від арбітражного керуючого Левченка В.М. надійшла заява про участь у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна".

Суд після дослідження заяви арбітражного керуючого Голінного А.М. від 29.12.2014 та заяви арбітражного керуючого Левченка В.М. від 13.01.2015 призначив розпорядником майна ТОВ "Ексіст Україна" Левченка Василя Миколайовича.

Як встановлено під час апеляційного провадження, заява ТОВ „Геона" мотивована тим, що згідно з рішенням господарського суду Черкаської області від 15.05.2014 у справі №925/711/14 стягнуто з ТОВ "Ексіст Україна" на користь ТОВ "Геона" 349 999,97 грн. основного боргу, 24 068,49 грн. пені та 7 481,36 грн. судового збору. На виконання цього рішення суду видано наказ від 02.06.2014.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 04.08.2014 відкрито виконавче № 44274590 провадження про стягнення з боржника боргу в сумі 381 549,82 грн.

Також рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 по справі №925/848/14 стягнуто з ТОВ "Ексіст Україна" на користь ТОВ "Геона" 23 939,44 грн. інфляційних, 10 672,60 грн. - 3% річних, 1 827 грн. судового збору. На виконання цього рішення суду видано наказ від 16.06.2014.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 04.08.2014 відкрито виконавче провадження №44274531 про стягнення з боржника боргу в сумі 36 439,04 грн.

Постановами Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 06.08.2014 ВП №44274590 накладено арешт на кошти боржника та накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Відтак, кредитор має безспірні грошові вимоги до боржника на суму 393 920,37 грн., що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, і вказані вимоги не були задоволені боржником протягом більше ніж три місяці після відкриття вищевказаних виконавчих проваджень.

Суд першої інстанції виходив з наявності усіх передбачених Законом підстав для порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому суд зазначив, що заявлені заявником у заяві вимоги до боржника на суму 393 920,37 грн. є безспірними та підлягають визнанню у підготовчому засіданні. З огляду на викладене вище, у суду були відсутні правові підстави для відмови у порушенні провадження про банкрутство у даній справі.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Частиною 3 статті 16 Закону визначено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Грошові вимоги заявника, які сукупно складають більше 300 мінімальних заробітніх плат та повністю визнані боржником у відзиві від 12.01.2015 на заяву, підтверджені вищевказаними судовими рішеннями, що набрали законної сили і постановами про відкриття виконавчого провадження. До матеріалів справи заявником долучені належним чином засвідчені копії цих документів.

Заявлена заборгованість боржника перед заявником є непогашеною більш ніж три місяці від встановлених строків.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна".

Твердження скаржника про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ексіст Україна" з огляду на необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків у разі порушення провадження у справі про банкрутство, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованим. Статтею 78 Податкового кодексу України не визначається стадія процедури банкрутства, у якій така перевірка повинна бути проведена, а суб'єктивні фактори, пов'язані з невиконанням (неналежним) виконанням податковими органами своїх повноважень, не можуть бути підставою для відмови у порушенні справи про банкрутство за наявності об'єктивних підстав відповідно до ст. 16 Закону.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо ненадання йому можливості проведення позапланової перевірки боржника, колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що в матеріалах даної справи міститься претензія (а.с. 102, т. 1) податкового органу до боржника з грошовими вимогами задовго до подання до суду заяви ТОВ "Геона", при цьому, жодних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України на підтвердження вчинення ДПІ дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ексіст Україна", зокрема видання відповідного наказу та вжиття заходів до проведення позапланової перевірки боржника не надано.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідний податковий орган не позбавлений можливості, за наявності підстав і у порядку, передбаченому Законом, звернутися до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) боржника та провести таку позапланову перевірку.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє доводи ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, за необґрунтованістю.

Крім того, судовою колегією перевірено та встановлено правомірність оскаржуваної ухвали, у тому числі, що стосується визнання безспірності грошових вимог ТОВ "Геона", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном, призначення арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича розпорядником майна боржника, встановлення оплати послуг розпорядника майна.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 13.01.2015 у справі № 925/2369/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування вказаної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФСУ у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.01.2015 у справі № 925/2369/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 925/2369/14 повернути до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 23.02.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.В. Шипко

Л.Л. Гарник