ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-271/05/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Смоковича М.І.,
Суддів - Горбатюка С.А., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А., Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
розглянула у порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі
касаційну скаргу Кілійського районного управління юстиції
на рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року
та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року
за позовом ОСОБА_1
до Кілійського районного управління юстиції
на не правомірну бездіяльність посадових осіб Кілійського районного управління юстиції та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Кілійське районне управління юстиції подало касаційну скаргу на рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року за позовом ОСОБА_1 до Кілійського районного управління юстиції на не правомірну бездіяльність посадових осіб.
Рішенням місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року було часткового задоволені позовні вимоги позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року апеляційну скаргу відповідача було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Кілійське районне управління юстиції просить рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обгрунтовуючи свої вимоги, Кілійське районне управління юстиції посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
У письмових запереченнях позивач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про поновлення на роботу рахується закінченим з моменту допуску працівника до виконання попередніх обов'язків.
Відповідно ч.2 ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця застосовувати штрафні санкції та інші види, передбачені законом до власника або уповноваженого органу у випадку невиконання рішення.
Суд при винесенні рішення зазначив, що у зв'язку із незаконною відмовою посадових осіб Кілійського районного управління юстиції застосувати заходи щодо виконання рішення суду про поновлення на роботу позивача, яке підлягає негайному виконанню, рішення суду від 10 лютого 2000 року не виконувалося на протязі одного року.
Таким чином, суд при винесенні рішення, дійшов вірного висновку про те, що бездіяльністю посадових осіб державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції позивачу було завдана моральна шкода, оскільки йому неодноразово приходилося звертатися в районну прокуратуру, подавати позовну заяву в суд.
Враховуючи викладене вище, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що на протязі 2,5 років посадові особи виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції не вживали відповідних заходів щодо негайного виконання судового рішення про поновлення на роботі позивача та стягнення заробітної плати за один місяць, і тому бездіяльність посадових осіб визнано неправомірною.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні та ухвалі.
Рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Кілійського районного управління юстиції залишити без задоволення, рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : Смокович М.І.
Судді: Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Чумаченко Т.А.
Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-4-271/05/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Смоковича М.І.,
Суддів - Горбатюка С.А., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А., Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
розглянула у порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі
касаційну скаргу Кілійського районного управління юстиції
на рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року
та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року
за позовом ОСОБА_1
до Кілійського районного управління юстиції
на не правомірну бездіяльність посадових осіб Кілійського районного управління юстиції та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Кілійське районне управління юстиції подало касаційну скаргу на рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року за позовом ОСОБА_1 до Кілійського районного управління юстиції на не правомірну бездіяльність посадових осіб.
Рішенням місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року було часткового задоволені позовні вимоги позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року апеляційну скаргу відповідача було відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі Кілійське районне управління юстиції просить рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обгрунтовуючи свої вимоги, Кілійське районне управління юстиції посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
У письмових запереченнях позивач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про поновлення на роботу рахується закінченим з моменту допуску працівника до виконання попередніх обов'язків.
Відповідно ч.2 ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язує державного виконавця застосовувати штрафні санкції та інші види, передбачені законом до власника або уповноваженого органу у випадку невиконання рішення.
Суд при винесенні рішення зазначив, що у зв'язку із незаконною відмовою посадових осіб Кілійського районного управління юстиції застосувати заходи щодо виконання рішення суду про поновлення на роботу позивача, яке підлягає негайному виконанню, рішення суду від 10 лютого 2000 року не виконувалося на протязі одного року.
Таким чином, суд при винесенні рішення, дійшов вірного висновку про те, що бездіяльністю посадових осіб державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції позивачу було завдана моральна шкода, оскільки йому неодноразово приходилося звертатися в районну прокуратуру, подавати позовну заяву в суд.
Враховуючи викладене вище, суд першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що на протязі 2,5 років посадові особи виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції не вживали відповідних заходів щодо негайного виконання судового рішення про поновлення на роботі позивача та стягнення заробітної плати за один місяць, і тому бездіяльність посадових осіб визнано неправомірною.
З огляду на викладене, вимоги касаційної скарги задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судом першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні та ухвалі.
Рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Кілійського районного управління юстиції залишити без задоволення, рішення місцевого Кілійського районного суду Одеської області від 28 серпня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий : (підпис)
Судді: (підписи)
Копія вірна Мироненко О.В.