Справа № 1- 137 /2009 р.        

Категорія справи  ч. 3 ст. 15 ст. 198 КК України         

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., за участю прокурора Кохно В.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, інваліда 1 групи, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку-інваліда дитинства, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 15 та статті 198 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується у тому, що 15 липня 2008 року приблизно о 00 год. 10 хв. останній знаходячись на 10 км перегону Шлюзи-Редути, розташованого поблизу села Низи Комсомольського району Полтавської області, умисно придбав у локомотивної бригади маневрового тепловозу марки «ЧМЕ-3» №2328, а саме у машиніста тепловоза ОСОБА_2 та  помічника машиніста тепловозу ОСОБА_3. 1009 літрів здобутого злочинним шляхом дизельного паливу марки «Л» літнім ДСТУ 3868-99. Однак, ОСОБА_1. не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місце вчинення злочину працівниками міліції і не мав можливості розпорядитися придбаним майном.  

Дії ОСОБА_1. органами досудового слідства були кваліфіковані за частиною 3 статті 15  та статті 198 КК України як незакінчений замах на заздалегідь не обіцяне придбання чужого майна, здобутого злочинним шляхом.

В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1. надав письмову заяву, згідно якої вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та просив у відповідності до Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу закрити.

Прокурор вважає, що заявлене підсудним клопотання підлягає задоволенню і не заперечує проти застосування до нього Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року і як наслідок звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, приймаючи до уваги думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступних висновків : 

Як достовірно встановлено в попередньому судовому засіданні , ОСОБА_1. має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 23 січня 2001 року, яка є інвалідом дитинства, батьківських прав відносно останньої не позбавлений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, амністія не застосовувалась.

Відповідно до пункту “в” статті 1 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов”язаних з позбавленням волі, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п”яти років особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності Законом України “Про амністію”  мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів, незалежно від їх віку.

Статтею 6 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року передбачено звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених вказаним законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 року, кримінальні справи, стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судом, або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності зазначеним вище законом.

Згідно вимог статті 9 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі.

Відповідно до положень статті 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває покарання за вчинене діяння.

Враховуючи те, що ОСОБА_1. має на утриманні неповнолітню дитину- інваліда, відносно якої не позбавлений батьківських прав, вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк менше 5 років, вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та надав згоду суду на застосування відносно нього акту амністії , обмеження, передбачені статтею 7 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року відсутні, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог пункту «в» статті 1 Закону України  “Про амністію” від 12 грудня 2008 року  звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а справу відносно нього закрити.

На підставі пункту 4 частини 1 статті 6 КПК України, пункту «в», статті 1, статей 6, 8 Закону України “Про амністію” від 12 грудня 2008 року, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 звільнити  від  кримінальної  відповідальності за частиною 3 статті 15 та статті 198 КК України на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року.

Провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 15 та статті 198 КК України, відповідно до вимог пункту «в» статті 1, статті 6 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року - закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу постанови в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

            На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом семи діб.

Суддя: