Справа № 2-203/ 2009 р

  Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2009 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі :       головуючого-судді                                         Жмурка П.Я.                                                             при секретарі                                                   Шаршонь Т.М.   

          з участю позивачів                                           ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Карлівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Карлівської міськради  про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -                                           

У С Т А Н О В И В :

Позивачі просять суд 1. Визнати те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по Ѕ частині самочинно збудованого нерухомого майна, а саме: сараю, що значиться під літерою «Б» в технічному паспорті № 1398 від 22.11.2008 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та гаража, що значиться під літерою «Г» в технічному паспорті № 1398 від 22.11.2008 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на кожну належну їм частину. 2.Визнати те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по Ѕ частині житлового будинку із господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на кожну належну їм частину.

У  позовній заяві  позивач посилається  на те, що рішенням Карлівського районного суду від 12 вересня 1997 року визнано право власності на домоволодіння в рівних долях по договору купівлі-продажу будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 0,16 га, за  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладеного 25 квітня 1997 року між продавцем ОСОБА_3 і ними на суму 2600 грн. Позивачі є добросовісними набувачами нерухомого майна, тому що набули права власності на законних підставах. Вже більше 11 років вони безперервно володіють зазначеним нерухомим майном та проживають за вищевказаною адресою . Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років  набуває право власності на це майно . Згідно ч. 4 вказаної статті право власності за набувальною давністю набувається за рішенням суду.    В 2003 році позивачі                                                                                                  на земельній ділянці, виділеній під забудову вищевказаного житлового будинку, побудували сарай та гараж. Здійснення самочинного будівництва вищезазначеного нерухомого майна без належного дозволу пояснюється тим, що їм не було відомо про необхідність отримання такого дозволу у Карлівській міській раді. 22 листопада 2008 року Колективним підприємством Полтавське БТІ «Інвентаризатор» було виготовлено технічний паспорт на вищевказане домоволодіння, в якому ми зазначені власниками вищевказаного нерухомого майна. Проте на звороті технічного паспорту поставлено штамп про самочинне будівництво сараю, який в технічному паспорті зазначений під літерою «Б», та гаража, який в технічному паспорті зазначений під літерою «Г». В даний час у нас виникли наміри розпорядитись своїм нерухомим майном. Проте це стало неможливим через наявність самочинного будівництва зазначених будівель та відсутності реєстрації право встановлювальних документів.

     В судовому  засіданні позивачі просять суд  задовольнити    позовну  заяву  і визнати право  власності  на самочинне будівництво.                                                                                                      Представник відповідача в судове засідання не з»явився але надійшло повідомлення про те, що не заперечує проти задоволення позовних вимог і просить справу розглядати у його відсутності.

Суд, заслухавши  пояснення позивачів та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.                                                              

Оскільки, визнання права власності на самочинне будівництво, необхідне позивачу для оформлення будівлі, а у відповідності зі ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, може бути визнане лише судом, то суд, вважає можливим встановити право власності на самочинну побудову.      

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 60, 209, 212, 215, 221-223 ЦПК України, суд ,-

                                                            В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити повністю.                                                 

1. Визнати те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по Ѕ частині самочинно збудованого нерухомого майна, а саме: сараю, що значиться під літерою «Б» в технічному паспорті № 1398 від 22.11.2008 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та гаража, що значиться під літерою «Г» в технічному паспорті № 1398 від 22.11.2008 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на кожну належну їм частину.

2.Визнати те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по Ѕ частині житлового будинку із господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та визнати право власності на кожну належну їм частину.

Заяву про апеляційне оскарження на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя