ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-7459/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Смоковича М.І.
Судді: Горбатюка С.А.
Чумаченко Т.А.
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Судак
на постанову Севастопольського апеляційного суду від 16 листопада 2004 року
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м.Судак
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2,
В С Т А Н О В И ЛА :
У травні 2004 року суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Судак про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, посилаючись на те, що відповідачем була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту господарської одиниці - кафе, та встановлені порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», що виразилися в проведенні розрахункової операції без використання РРО, РК і КУРО, без видачі відповідного розрахункового документа. За результатами перевірки був складений акт, на підставі якого винесені спірні рішення.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 6 - 20 вересня 2004 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного суду від 16 листопада 2004 року апеляційну скаргу позивача було задоволено, рішення суду першої інстанції було скасовано та задоволено позов.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у відповідності з вимогами Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності, у тому числі її виробниками, при наявності в них ліцензії.
При розгляді справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що на момент здійснення перевірки податковим органом (20 червня 2003 року) ще не існувало кафе АДРЕСА_1, а дозвіл на торгово - виробничу діяльність у вище зазначеному приміщенні позивач отримав лише 19 вересня 2003 року на підставі розпорядження Суданського міського голови НОМЕР_3.
Із акта перевірки вбачається, що реалізація вина і мінеральної води здійснена не приватним підприємцем, а іншою фізичною особою, яка не перебуває в трудових відносин із приватним підприємцем.
Тому, висновки податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» судом апеляційної інстанції вірно визнані помилковими.
З огляду на викладене, постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного суду від 16 листопада 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Смокович М.І.
Судді: Горбатюк С.А.
Чумаченко Т.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-7459/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Смоковича М.І.
Судді: Горбатюка С.А.
Чумаченко Т.А.
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Судак
на постанову Севастопольського апеляційного суду від 16 листопада 2004 року
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м.Судак
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2,
В С Т А Н О В И ЛА :
У травні 2004 року суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Судак про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, посилаючись на те, що відповідачем була проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту господарської одиниці - кафе, та встановлені порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», що виразилися в проведенні розрахункової операції без використання РРО, РК і КУРО, без видачі відповідного розрахункового документа. За результатами перевірки був складений акт, на підставі якого винесені спірні рішення.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 6 - 20 вересня 2004 року в задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного суду від 16 листопада 2004 року апеляційну скаргу позивача було задоволено, рішення суду першої інстанції було скасовано та задоволено позов.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у відповідності з вимогами Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності, у тому числі її виробниками, при наявності в них ліцензії.
При розгляді справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що на момент здійснення перевірки податковим органом (20 червня 2003 року) ще не існувало кафе АДРЕСА_1, а дозвіл на торгово - виробничу діяльність у вище зазначеному приміщенні позивач отримав лише 19 вересня 2003 року на підставі розпорядження Суданського міського голови НОМЕР_3.
Із акта перевірки вбачається, що реалізація вина і мінеральної води здійснена не приватним підприємцем, а іншою фізичною особою, яка не перебуває в трудових відносин із приватним підприємцем.
Тому, висновки податкового органу про порушення позивачем норм Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» судом апеляційної інстанції вірно визнані помилковими.
З огляду на викладене, постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного суду від 16 листопада 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
Копія вірна Мироненко О.В.