Справа № 742/1303/14 Провадження № 22-ц/795/231/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Рябота В. І. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2015 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.

суддів:Онищенко О.І., Шевченка В.М.

при секретарі:Сахаровій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами:-ОСОБА_5, -ОСОБА_6 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 листопада 2014 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про примусове входження до приміщення,

в с т а н о в и в:

21.11.2014 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Глущенко В.А. звернувся до суду з поданням про примусове входження до приміщення, а саме будинку АДРЕСА_1. Вимоги вказаного подання мотивовані тим, що на примусовому виконанні у ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/742/495, виданого 21.10.2014 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь СТОВ „Птахофабрика „Прилуцька" боргу в сумі 667258 грн. ОСОБА_6 вказане рішення суду в строк для добровільного виконання не виконано. Відповідно до актів державного виконавця від 10.11.2014 року, від 14.11.2014 року при виході за адресою боржника ОСОБА_6, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану, двері ніхто не відчиняв, боржника не було вдома.

Оскаржуваною ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.11.2014 року було задоволено подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Глущенко В.А. про примусове входження до приміщення. Судом дозволено примусове входження до житлового приміщення. - будинку АДРЕСА_1, який належить боржнику ОСОБА_6

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.12.2014 року виправлено допущені описки в ухвалі суду від 24.11.2014 року та внесено виправлення в текст вказаної ухвали, а саме: вважати правильним у тексті ухвали „будинку АДРЕСА_1".

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу суду першої інстанції від 24.11.2014року скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні в повному обсязі подання головного державного виконавця про примусове входження до приміщення. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 24.11.2014 року є незаконною, необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, також суду неправильно застосував норми процесуального права. Апелянт вказує, що суд в порушення вимог ЦПК України, статті 6 Конвенції прав людини та основних свобод, не повідомляв ОСОБА_5 про час і місце судового розгляду даної справи, чим позбавив апелянта можливості здійснити захист своїх прав та надати відповідні пояснення. Апелянт зазначає, що вона, відповідно до договору купівлі-продажу від 14.01.2014 року, є законним і єдиним власником будинку АДРЕСА_1, при цьому ОСОБА_6 вказаний будинок не належить, ОСОБА_6 є зареєстрованим та проживає за іншою адресою. Апелянт вказує, що суд першої інстанції при розгляді подання державного виконавця безпідставно не зробив відповідні запити до БТІ з метою встановлення власника вказаного будинку. Апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції порушені її права, як власника вказаного будинку та як особи, яка не є боржником за виконавчим провадженням.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 24.11.2014 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні в повному обсязі подання головного державного виконавця про примусове входження до приміщення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначають, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 24.11.2014року є незаконною, необґрунтованою, оскільки порушує його права та права власника будинку-його дочки ОСОБА_5, оскільки їх не було судом належним чином повідомлено про судовий розгляд даної справи, чим було порушено вимоги цивільного процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції прав людини та основних свобод. Апелянт вказує, що йому не належить будинок АДРЕСА_1, а власником зазначеного будинку, згідно з договором купівлі-продажу від 14.01.2014 року, є ОСОБА_5, і вказані обставини було безпідставно не з'ясовані судом при розгляді вказаної справи. Апелянт вказує, що він є зареєстрованим за іншою адресою: АДРЕСА_2.

В запереченнях на подані апеляційні скарги ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції просить апеляційні скарги відхилити у зв'язку з їх необґрунтованістю та залишити без змін ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.11. 2014 року.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, представник СТОВ ''Птахофабрика ''Прилуцька'', належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с.309, 310, 311,312), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд на підставі приписів п.2 ч.1 статті 312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, - скасуванню, з постановленням апеляційним судом ухвали про відмову в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про примусове входження до приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/742/495, виданого 21.10.2014 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь СТОВ „Птахофабрика „Прилуцька" боргу у сумі 667258грн. (а.с. 214).

22.10.2014 року за вказаним виконавчим листом головним державним виконавцем ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження(а.с.215); на адресу боржника ОСОБА_6 було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 215 зворот).

Відповідно до актів державного виконавця від 10.11.2014 року та 14.11.2014 року при виході за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника, двері ніхто не відчинив, перевірку не здійснено (а.с. 216, 216 зворот).

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 24.11.2014 року, суд першої інстанції зазначив, що державним виконавцем було виконано всі виконавчі дії, спрямовані на виконання виконавчого листа, але боржник за місцем проживання відсутній, у зв'язку з чим необхідно дозволити примусове входження до жилого приміщення-будинку АДРЕСА_1 для проведення подальших виконавчих дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Заслуговують на увагу апеляційного суду доводи апеляційних скарг відносно того, що вказаний висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не узгоджується з приписами норм цивільного процесуального права, які регламентують спірні правовідносини, а також відносно того, що до висновку про задоволення подання суд прийшов при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до приписів ч.1 статті 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції області від 24.11.2014 року було задоволено подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Глущенко В.А. про примусове входження до приміщення. Судом дозволено примусове входження до житлового приміщення-будинку АДРЕСА_1.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 51, укладеному між ОСОБА_8 і ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_5, ОСОБА_5 прийняла у власність житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, при цьому покупцем сплачено за будинок грошову суму, визначену цим договором (а.с. 235-236). Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 53, укладеним між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_5, ОСОБА_5 купила земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та сплатила за неї грошову суму, визначену цим договором (а.с. 237-238). Вказані договори посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_9, є чинними та не скасовувались у встановленому законом порядку.

Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.01.2014 року підтверджується право власності ОСОБА_5 на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 239,240).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.253), ОСОБА_6 з 14.11.2014 року є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи вищенаведене, є обґрунтованими доводи апеляційних скарг відносно того, що суд першої інстанції безпідставно дозволив примусове входження до жилого приміщення - будинку АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_5, для проведення подальших виконавчих дій, спрямованих на виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь СТОВ ''Птахофабрика ''Прилуцька'' 667258 грн., оскільки ОСОБА_6 не є власником вказаного будинку; в даному будинку не зареєстрований, є зареєстрованим з 14.11.2014року за іншою адресою: АДРЕСА_2; належних та допустимих доказів відносно того, що боржник ОСОБА_6 проживає у вказаному будинку, матеріали справи не містять.Також необхідно зазначити, що власник будинку АДРЕСА_1- ОСОБА_5 не є боржником за вказаним виконавчим провадженням, також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відносно того, що у неї знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, як це визначено приписами ч.1 статті 376 ЦПК України, яка регламентує вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.

За даних обставин на підставі приписів п.2 ч.1 статті 312, 376 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційні скарги, ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.11.2014 року скасувати. Постановити ухвалу з даного питання, якою відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про примусове входження до приміщення.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.2 ч.1 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319, 376 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 листопада 2014 року скасувати.

Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про примусове входження до приміщення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: