Справа № 2-305

2009 рік

 З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и 

02 лютого  2009  року             Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді                                                                   Вергун І.В

                при секретарі                                                                          Ардашевій Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до  Ізюмської міської ради  про визнання права власності на самочинне будівництво,   -                                                                        

в с т а н о в и в :

            В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізюмської міської ради про визнання права власності на самочинну забудову.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням виконавчого комітету йому було дозволено будівництво гаражу.

З відхиленням від проекту забудови, та відповідного дозволу інспекції державного архітектурно  будівельного контролю в Харківській області в 1989 році збудував гараж, на який просить визнати право власності.

            Представник відповідача в судове засідання  не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

            Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 - 226 ЦПК України.

            Суд вислухав позивача перевірив матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.

            Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            У відповідності зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

            Статтею 60 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті  обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            В судовому засіданні встановлено, що  рішенням № 136 виконавчого комітету  Ізюмської міської ради від 21.02.1989 року позивачу надано дозвіл на будівництво гаражу по провулку АДРЕСА_1, розміром 3,5*6,0 метра ( а.с.7).

            Згідно висновку комунального підприємства « Проектне бюро м. Ізюма» позивачем самочинно без відповідного дозволу інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області збудовано в 1998 роках гараж, з відхиленням від проекту забудови розміром 4,57*6,14 метра ( а.с.9).

            Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Позивач в судовому засіданні не надав доказів того, що земельна ділянка надавалась йому у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

            Згідно із частинами 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно  вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнає за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за  умови надання земельної ділянки в встановленому порядку особі під уже  збудоване нерухоме майно.

            Таким чином в судовому засіданні встановлено, що гараж є самочинним будівництвом, до експлуатації не прийнятий, в установленому порядку не зареєстрований, земельна ділянка під забудоване нерухоме майно у встановленому порядку не надавалась і тому у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на самочинне збудоване нерухоме майно.

            Керуючись ст. ст. 10, 11,60, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України,  ст. 125 Земельного Кодексу України ст. ст.  331, 376 ЦК України, суд

В и р і ш и в:

            Відмовити  ОСОБА_1  в позові до Ізюмської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: