Справа № 353/142/15-ц
Провадження № 2/353/89/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2015 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіна У.Ю.
з участю секретаря - Мороз М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради Івано-Франківської області, Житлово-будівельного кооперативу № 3 про визнання права власності на квартиру,-
В С Т А Н О В И В:
06.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою, в якій вказав, що його було зараховано членом Житлово-будівельного кооперативу № 3 на місце вибулого члена кооперативу - ОСОБА_3 Позивачу, як члену кооперативу належить трьохкімнатна квартира, загальною площею 64,4 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., вартістю 127931,0 грн., що розташована по АДРЕСА_1. Станом на 01.02.2015 року право власності на дану квартиру не зареєстровано, оскільки житловий будинок, в якому знаходиться квартира, не зданий в експлуатацію до 2012 року. Основні конструкції будинку та квартири, санітарно-гігієнічні умови відповідають вимогам експлуатації, про що свідчить звіт експерта з технічного обслуговування будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта. На підставі вищевикладеного позивач просить визнати за ним право власності на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 64,4 кв.м., з яких 41,2 кв.м. - житлова площа.
В судове засідання позивач не з'явився, однак до суду подав письмову заяву в якій, вказав, що позов підтримує, просить задовольнити та справу слухати у його відсутність.
Представники відповідачів: Тлумацької міської ради Тлумацького району Івано-Франківської області та Житлово-будівельного кооперативу № 3 в судове засідання не з'явились, однак до суду подали письмові заяви, в яких вказали, що проти задоволення позову не заперечують та просять розглянути справу без їх участі.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) було прийнято в члени Житлово-будівельного кооперативу № 3 (далі - ЖБК № 3) на місце ОСОБА_3, якій згідно розподілу у ЖБК № 3 м. Тлумач вул. Кармелюка № 6, належала квартира № 25, загальною площею 64,58 кв.м, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління ЖБК від 07.07.2013 року (а.с. 6). На підставі рішення виконавчого комітету Тлумацької міської ради № 96 від 02.08.2013 року ОСОБА_1 (позивач) було зараховано в члени ЖБК № 3 по АДРЕСА_1 на місце вибулого члена кооперативу - ОСОБА_3 (а.с. 7). Відповідно до довідки про право власності на квартиру, виданої ЖБК № 3 від 16.01.2015 року за № 2, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира, розташована по вул. Кармелюка, 6/25 м. Тлумач Івано-Франківської області, пайові внески сплачені повністю (а.с. 8). Відповідно до технічної
документації, а саме: технічного паспорта на квартиру, висновку про вартість об'єкта оцінки та звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта № 05/15 від 05.02.2015 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 64,4 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м., (три кімнати по 11, 1 кв.м, 12, 5 кв.м., 17,6 кв.м, кухня - 7,6 кв.м, ванна кімната - 2,5 кв.м, вбиральня - 1,3 кв.м, коридор 10,9 кв.м, балкон - 0,9 кв.м), загальною вартістю 127931,0 грн., відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації, а також її будівництво проведене у відповідності з державними будівельними, архітектурними, санітарними, пожежними та екологічними нормами та правилами та не порушує прав і законних інтересів третіх осіб (а.с. 9-10, 11, 15-22).
Відповідно до ст. 384 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу і розпорядження квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Відповідно до ч.2. ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.
Пунктом 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 року №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» передбачено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Таким чином, суд вважає, що незалежно від отримання правовстановлюючого документу на спірну квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_1, як член ЖБК № 3, який повністю сплатив пай, є власником цієї квартири.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положенням ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивач звертався до Тлумацької міської ради Івано-Франківської області та ЖБК № 3 з вимогою визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, однак у цьому йому було відмовлено та запропоновано звернутись до суду, що підтверджується листами Тлумацької міської ради Івано-Франківської області від 04.02.2015 року та ЖБК № 3 від 03.02.2015 року (а.с. 13, 14). Проте ні Тлумацька міська рада Івано-Франківської області, ні ЖБК № 3 не заперечили щодо задоволення даного позову, що підтверджується їхніми письмовими заявами про визнання позову поданими до суду (а.с. 37, 38).
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обґрунтування своїх вимог.
У відповідності із п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
На підставі ст.ст. 316-319, 328, 331, 384, 391, 392 ЦК України (в редакції 2003 р.), п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 року №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», ч.2. ст. 19-1 ЗУ «Про кооперацію», керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 174, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на трьохкімнатну квартиру, загальною площею 64,4 кв.м, житловою площею 41,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у Житлово-будівельному кооперативі № 3.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча У.Ю. Луковкіна