Справа № 310/1655/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2015 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в

складі: головуючого - судді Ліхтанської Н.П.

при секретарі Олійник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за основним та уточнюючим позовом Бердянської міжрайонної прокуратури в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування п.5,5.4 рішення Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010р., визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Як видно з позовних заяв, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, де зазначив, що прокурорською перевіркою встановлено, що п. 5,5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради V скликання № 9 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» затверджено проект відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0837га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 21.05.2010р. за ОСОБА_3 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500558 державного акту на право власності серії ЯК № 911783 на зазначену земельну ділянку(кадастровий номер 2310400000 : 07 : 002 : 0109).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4589 від 15.11.2013 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_4, право власності за якою зареєстроване на теперішній час.

Пункти 5,5.4 рішення Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010р. підлягають скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, його державна реєстрація підлягає скасуванню, а земельна ділянка підлягає поверненню з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 9 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо.

Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як зазначено вище, Бердянською міською радою рішенням № 9 від 31.03.2010р. затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст..ст..51,118,123 ЗУ України, ст.ст. 88, 90 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 9 від 31.03.2010р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією та Земельним кодексом України, і не мала права надавати у власність громадянам земельну ділянку по АДРЕСА_1. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню. У зв»язку з цим прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5,5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання №9 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 911783 на земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, вартістю 73572,3грн., виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_3 та зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500558 від 21.05.2010року, зобов»язати Реєстраційну службу Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 2310400000 : 07 : 002 : 0109. Та зобов»язати відповідача ОСОБА_4 повернути земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 2310400000 : 07 : 002 : 0109, за належністю територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради.

В судовому засіданні представник прокурора Святенький М.Г. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, також зазначив, що рішення міської ради про відведення відповідачу ОСОБА_3 спірної земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відсутній генеральний план забудови міста, не врахована прибережна смуга при виділенні спірної земельної ділянки та не проведена обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації. Через те, що ОСОБА_3 незаконно отримала земельну ділянку, вона не мала права на її відчуження, тому договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки ОСОБА_4 є нікчемним та таким, що не треба визнавати недійсним, а тому відповідач ОСОБА_4 повинна повернути земельну ділянку територіальній громаді м. Бердянська. Також прокурор зазначив, що згідно діючого законодавства строк позовної давності при поданні позову не був пропущений, а тому його не треба поновлювати.

Представник відповідача Бердянської міської ради за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розгляну без нього відповідно до закону та наявних матеріалів справи.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бердянському районі в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розглянути без його представника, заперечень проти позову не надав.

Представник відповідача Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, в матеріалах справи є заява про те, що відповідач не вважає себе відповідачем по цій справі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, про час розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач ОСОБА_3 29.09.2014р. надала свої заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасника процесу, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав:

Рішенням Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010року 80 сесії п'ятого скликання "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" пунктом 5 затверджено проект відведення земельних ділянок та пунктом 5.4 передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0837га, яка розташована по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, що підтверджується копією цього рішення.

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 911783 площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1 і за відповідачем 21.05.2010р. проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500558 державного акту на право власності серії ЯК № 911783 на земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва в АДРЕСА_1, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку .

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4589 від 15.11.2013 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_4, право власності за якою зареєстроване на теперішній час.

Прокурор просить визнати недійсним та скасувати п.5, 5.4 рішення Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010року у зв'язку з його невідповідністю закону, а також визнати недійсним дер­жавний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_3, скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки та повернути земельну ділянку за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

Такі вимоги прокурора відповідають чинному законодавству частково у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст. 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибере­жної захисної смуги Азовського моря.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 05-2886/37 від 15.05.2013р. зазначено, що на підставі проведеного містобудівного аналізу, згідно з Генеральним планом міста Бердянська , який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради У скликання від 25.06.2009р. №8 встановлено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , розміщується на території зелених насаджень спеціального призначення.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 04-1977/37 від 07.04.2014р. зазначено, що проект землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг по місту Бердянську, як на момент прийняття рішення тридцять другої сесії Бердянської міської ради від 10.12.2004р. №11, так і на сьогоднішній день не розроблено і не затверджено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010р., яка набрала чинності 17.09.2010р., задоволено позов Бердянського міжрайонного прокурора до Бердянської міської ради про скасування рішення Бердянської міської ради від 10.12.2004р. № 11, яким доповнено п.1 рішення Бердянської міської ради від 26.04.2000р. № 44 « Про затвердження концепції приватизації земель м. Бердянська» і встановлена уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів на вільних від громадської забудови землях в межах м. Бердянська сорокаметрова прибережна захиста смуга.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2301176972014 від 10.11.2014р. спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 2310400000 :07 : 002: 0109), яка належить ОСОБА_4, розташована на землях рекреаційного призначення.

В своїх позовних вимогах прокурор ставить питання при визнання незаконним та скасування п.5, 5.4 рішення Бердянської міської ради № 9 від 31.03.2010року, однак такі вимоги прокурора є безпідставним з огляду на наступне.

Порядок припинення прав на землю регулюється гл. 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти

рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею

лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

Подібну позицію висловив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з яким при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідач ОСОБА_3 спірну земельну ділянку продала відповідачу ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4589 від 15.11.2013 року , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4589 від 15.11.2013 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

Враховуючи порушення законодавства, допущені Бердянською міською радою при прийнятті рішення № 9 від 31.03.2010р., правочин з відчуження земельної ділянки площею 0,0837га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у власність відповідачу ОСОБА_4 для індивідуального дачного будівництва неможливо визнати таким, що вчинений за встановленим законом порядком та відповідають вимогам ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійснцм, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі Азовського моря та належить до земель водного фонду, усі договори купівлі-продажу спірної земелької ділянці укладені з порушенням вимог закону, оскільки земельна ділянка передавалась особам, у яких вона на підставі наведених вище норм Земельного кодексу України та Водного кодексу України не могла перебувати у власності, тому вказані договори купівлі-продажу є недійсними (нікчемними).

Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень» передбачена певна процедура реєстрації прав на нерухомість, до складу якої входять також земельні ділянки. За положеннями ст.26 зазначеного закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, зазначеним законом передбачено скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, однак таке рішення приймається відповідним органом державної влади на підставі рішення суду.

Зважаючи на те, що рішення суду про визнання недійсним Державного акту про право власності на землю є достатньою підставою для відповідного органу для скасування державної реєстрації, підстав для покладання на нього обов'язку здійснити такі дії в судовому порядку не має.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих , що пов»язані з його недійсністю.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави, яка станом на 2010р. була власником спірної земельної ділянки, всупереч вимогам законодавства, у відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 не виникло право власності на землю, а укладений ними договір є нікчемним і не можe бути підставою для виникнення будь-яких прав і обов»язків, з огляду на що всі юридичні факти, які виникли на підставі цього договору, не можуть вважатися такими, що виникли на законних підставах.

Така позиція підтверджена у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , де зазначено, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Отже відповідач ОСОБА_4 не набула права власності на підставі договору купівлі-продажу, оскільки право власності на спірну земельну ділянку не належало ОСОБА_3 і вона не мала права її відчужувати.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно отримане майно в натурі.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. Бердянська

Запорізької області.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді м. Бердянськ.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про грубе порушення Бердянською міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання у власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1, та про необхідність визнання недійсним п.п. 5, 5.4 рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання № 9 від 31. 03.2010року про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, підлягає скасуванню державна реєстрація договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, а земельна ділянка підлягає поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

Враховуючи, що згідно прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-УІ від 20.12.2011р.- п.п.5-3 ч.5 протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, а позивач звернувся до суду з позовом 07.06.2013року, суд приходить до висновку, що немає підстав вважати позивача таким, що пропустив строк позовної давності .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 58,60, 212- 215ЦПК України, керуючись ст. ст. 51,58,59,60,84,118,123ЗК України, ст.,ст. 88,90 Водного кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування», суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п.5,5.4 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання № 9 від 31.03.2010року «Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам», яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 911783 на земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою АДРЕСА_1, вартістю 73572,3грн., кадастровий номер 2310400000 : 07 : 002 : 0109, виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_3 , зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500558 від 21.05.2010року.

Скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки № 4586 від 15.11.2013року, на підставі якого право власності на земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 2310400000 : 07 : 002 : 0109, перейшло до ОСОБА_4.

Зобов»язати ОСОБА_4, ІДН.НОМЕР_1, повернути земельну ділянку площею 0,0837га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 2310400000 : 07 : 002 : 0109, за належністю територіальній громаді в особі Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 20525153.

В решті частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.Апеляційна скарга може бути поданою протягом 10днів з дня оголошення рішення, особами, відсутніми у судовому засіданні протягом 10днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:Н. П. Ліхтанська