ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шульга О.М.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"18" лютого 2015 р. Справа № 279/7927/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "17" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області (далі - УПФ) щодо не проведення перерахунку і невиплати йому доплати до пенсії та додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст.39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІ (далі - Закон №796-ХІ), за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року; зобов'язати УПФ провести нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірах, встановлених ст. 39 Закону №796-ХІ за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та доплати до пенсії в розмірах, встановлених ст. 50 Закону №796-ХІ, за період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених коштів.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 грудня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ щодо не проведення перерахунку та виплати позивачу надбавки до пенсії, як інваліду другої групи захворювання, інвалідність якого повязана з Чорнобильською катастрофою, та доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону №796-ХІ відповідно до визначених законом розмірів за період з 29.04.2014 року по 03.08.2014 року.

Зобов'язано УПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону №796-ХІ у розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 29.04.2014 року по 03.08.2014 року, та надбавки до пенсії в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону №796-ХІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченого ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 29.04.2014 року по 03.08.2014 року, з урахуванням отриманих коштів.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, є інвалідом 2-ї групи, проживає на території зони безумовного (обов'язкового) відселення. В спірний період позивач отримував підвищення до пенсії, додаткову пенсію відповідно до ст.39,50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, у значно менших розмірах ніж передбачено цим законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом України № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території безумовного (обов'язкового) відселення, провадиться доплата у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Згідно ст.50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, яким встановлено інвалідність 2-ї групи, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.39, 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, вищенаведені положення ст.39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.

03 серпня 2014 року набули чинності зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII згідно яких норми і положення ст.39,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Разом із цим, такі обмеження в період з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" не передбачалися.

Отже, у вказаний період є чинними і підлягають застосуванню: ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не може бути нижчим ніж три мінімальні заробітні плати; ст.50 цього Закону, у редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, яким встановлено інвалідність 2-ї групи, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Водночас, розрахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії позивачу здійснено, виходячи із розмірів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначеною постановою, всупереч приписів ст.39,50 Закону № 796-ХІІ, визначено фіксовані розміри виплат, при тому, що ці суми значно менші від встановлених у законі.

Згідно із приписами ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягають саме ст. 39,50 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ №1210 від 23.11.2011 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Проте, задовольняючи позовні вимоги, суд помилково зобов'язав пенсійний орган провести нарахування і виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії за проживання у зоні гарантованого (добровільного) відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 в спірний період проживав у АДРЕСА_1, яке відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення, згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ №106 від 23.07.1991 року. Зазначене підтверджується змістом адміністративного позову та штампом у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 про зареєстроване місце проживання позивача.

Крім цього, згідно довідки УПФ від 19.09.2014 року №2444 в період з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року ОСОБА_4 отримував доплату, передбачену ст.39 Закону № 796-ХІІ, у розмірі 13,20 грн, який відповідно до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 року передбачений за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

Статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території безумовного (обов'язкового) відселення, провадиться доплата у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає, що для повного захисту та реалізації прав ОСОБА_4, слід врахувати вищевказані правові норми та зобов'язати УПФ нарахувати і виплатити йому підвищення до пенсії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, постанова суду у частині проведення нарахування і виплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону № 796-ХІІ, підлягає зміні із зазначенням про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області донарахувати та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за період з 29.04.2014 року до 03.08.2014 року.

У решті судове рішення залишається без змін.

Керуючись ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "17" грудня 2014 р. у частині проведення нарахування і виплати ОСОБА_4 доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", змінити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області донарахувати та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за період з 29.04.2014 року до 03.08.2014 року.

У решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/ ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського, 16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501

- ,