ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа  № К-19186/06                   

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В.-  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 до Голови Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області про визнання нечинним рішення, зобов'язання поновити на посаді та виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2004 року, яким скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 14 червня 2004 року про визнання нечинним наказу про звільнення та зобов'язання Голови Державної податкової адміністрації Івано-Франківської області поновити позивача на посаді оперуповноваженого групи організації оперативних заходів по скороченню податкового боргу Городенківського територіального відділу податкової міліції Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області і виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу. Оскарженим рішенням відмовлено в задоволенні позовних вимог. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, позивач працював на посаді оперуповноваженого групи організації оперативних заходів по скороченню податкового боргу Городенківського територіального відділу податкової міліції Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області.

Згідно з наказом Голови Державної податкової адміністрації Івано-Франківської області від 08 травня 2003 року  проведена атестація працівників оперативного управління податкової міліції ДПА в Івано-Франківської області та оперативних відділів міжрайонних головних відділів податкової міліції області, за результатами якої відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про невідповідність займаній посаді.

Наказом Голови Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області від 14 липня 2003 року НОМЕР_1 позивача звільнено з займаної посади згідно пункту “д” статті 64 Положення  про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (через службову невідповідність).

Вважаючи, що виданням наказу про звільнення суб'єкт владних повноважень порушив права та законні інтереси позивача, 12 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою в суд в порядку, встановленому главою 31-А Цивільного процесуального кодексу України 1963 року.

Приведені обставини справи правильно встановлені судами першої та апеляційної інстанції і сторони їх не оспорюють.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду і ухвалюючи нове про відмову в позові апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що оскільки чинним рішенням атестаційної комісії позивач визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, то суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом “д” статті 64 Положення  про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, мав право звільнити позивача зі служби через службову невідповідність.

Правова оцінка, яку суди дали обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а  доводи касаційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасованим чи зміненим з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.