ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

______________________________________________________________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

 

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

“18” жовтня 2006 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Конюшка К.В.

суддів:                       Ланченко Л.В.

                               Пилипчук Н.Г.

                               Сергейчука О.А.

                               Степашка О.І.

 

при секретарі:  Ткачук Н.В.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1.

відповідача: не явка

 

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р.

у справі № 3/265

за позовом  Приватного підприємця ОСОБА_2

до  Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання недійсним рішення, -

 

В С Т А Н О В И В :

 

В грудні 2004 року Приватний підприємець ОСОБА_2. звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним  рішення про застосування  адміністративного арешту активів платника податків №НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне  рішення про застосування адміністративного арешту прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України. Зокрема, оскільки у позивача був відсутній на момент винесення оскаржуваного рішення податковий борг, застосування адміністративного арешту як виключного способу забезпечення можливості погашення податкового боргу було безпідставним. Крім того, позивач не відмовляв у допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень та надіслав у письмовій формі відповідь про можливість у будь-який зручний час провести перевірку його фінансово-господарської діяльності.

Рішенням  Господарського суду Полтавської області від 23.12.2004р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.02.2005р., позов задоволено. Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві про застосування адміністративного арешту активів платника податків - Приватного підприємця ОСОБА_2. №НОМЕР_1.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив її в касаційному порядку. В касаційній скарзі, яка обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.12.2005р. та про відмову у задоволенні позову.

У запереченнях  від 18.08.2006р. № 340 на касаційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи вказаних заперечень.

Справу розглянуто у відповідності до ч. 4. ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги і заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулася до Приватного підприємця ОСОБА_2. з листом від 02.12.2004р.                                      № НОМЕР_2 про надання бухгалтерської документації для проведення позапланової документальної перевірки. В цей же день листом від 02.12.2004р. № НОМЕР_3 Приватний підприємець ОСОБА_2. повідомив Державну податкову інспекцію у  м. Полтаві про можливість проведення перевірки в будь-який зручний час та надання фінансово-господарських документів. Факт одержання листа податковим органом підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції відповідача.

Проте, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 02.12.2004р. було складено  акт  про відмову від надання документів для проведення перевірки Приватним підприємцем ОСОБА_2. та акт від 02.12.2004р. про відмову від допуску до обстеження приміщень.

На підставі вказаних актів відповідачем 02.12.2004р. прийнято рішення  №НОМЕР_1про застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Суди попередніх інстанції вірно визначили, що п.п. 9.1.2. п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ  містить вичерпний перелік обставин для застосування адміністративного арешту.

Згідно з підпунктом «г» п.п. 9.1.2. п. 9.1. ст. 9 наведеного Закону, однією з обставин для застосування адміністративного арешту є факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Втім,  Державною податковою інспекцією у м. Полтаві не була прийнята до уваги згода позивача на проведення перевірки.

Судова колегія також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те, що акт відмови від допуску до обстеження приміщень, та спірне рішення про застосування адміністративного арешту активів не містять жодного зазначення про час та місце, до обстеження якого не були допущені перевіряючи.

Крім того, відповідно до п. 9.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Статтею 5 Закону встановлений порядок узгодження податкового зобов'язання, яке може відбуватися шляхом самостійного визначення платником податків боргу у податковій декларації та шляхом апеляційного узгодження боргу.

Проте, матеріали справи не містять доказів про наявність у Приватного підприємця ОСОБА_2. податкового боргу. Таким чином, відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, який підлягав застосуванню на час прийняття рішення та  постанови судів першої і апеляційної інстанцій, зазначений факт є недоведеним.

Враховую викладене,  місцевий та апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту активів позивача, а також про не відповідність рішення від 02.12.2004р. №НОМЕР_1Державної податкової інспекції у м. Полтаві вимогам чинного законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну скаргу  без задоволення, а  судові рішення - без змін, якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.    

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 23.12.2004р. та  постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.02.2005р. у справі № 3/265 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.

 

Головуючий	(підпис)	Конюшко К.В.
Судді	(підпис)	Ланченко Л.В.
	(підпис)	Пилипчук Н.Г.
	(підпис)	Сергейчук О.А.
	(підпис)	Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                        К.В. Конюшко