УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 11365/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.10.2014р. про відмову у відкритті провадження у справі № 607/17929/14-а за позовом Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя до Тернопільської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Тернопільської міської ради,-

В С Т А Н О В И В:

Тернопільський національний технічний університет звернувся до суду із адміністративним позовом до Тернопільської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Тернопільської міської ради:

- №4/11/171 від 25.06.2004 року, яким вилучено з користування Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя, за його письмовою заявою, земельну ділянку пл.1,8 га та надано дозвіл товариству індивідуальних забудовників «Коледж» на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування житлового будинку на вилученій земельній ділянці, з наданням її в оренду терміном на 5 років;

- № 4/13/51 від 13.10.2004 року, яким погоджено місце розташування будинку та надано дозвіл товариству індивідуальних забудовників «Коледж» на складання проектно-кошторисної документації та проекту відведення земельної ділянки;

- №4/11/155 від 25.06.2004 року, яким з користування Технічного коледжу ТДТУ ім. І.Пулюя вилучено земельну ділянку 0,25 га за адресою вул. Г.Тарнавського та надано дозвіл приватному малому підприємству «Сапід» на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці пл. до 0,25 га по вул. Г. Тарнавського, з наданням в оренду до 5 років.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.10.2014р. у відкритті провадження за позовом Тернопільського національного технічного університету до Тернопільської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень Тернопільської міської ради відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру підсудні господарським судам.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив позивач - Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя. В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням восьмої сесії двадцять третього скликання Тернопільської міської ради від 31.03.1999 року «Про видачу документів на право користування землею» Технічному коледжу Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя надано в постійне користування 8,5896 га землі. На виконання рішення Тернопільської міської ради від 31.03.1999 року Технічному коледжу Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя видано Державний акт на право постійного користування землею, який 17.06.1999 року зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 416 в Тернопільській міській раді.

На одинадцятій сесії четвертого скликання Тернопільської міської ради 25.06.2004 року року прийнято рішення №4/11/171 «Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками за адресою: вул. Генерала Тарнавського товариству індивідуальних забудовників «Коледж», яким вилучено з користування Технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя, з формулюванням у рішенні сесії, за його письмовою згодою, земельну ділянку площею 1,8 га та надано дозвіл товариству індивідуальних забудовників «Коледж» на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування житлового будинку з вбудованими стоянками на вилученій земельній ділянці площею 1,8 га з наданням її в оренду терміном на 5 років.

13.10.2004 року на тринадцятій сесії четвертого скликання Тернопільської міської ради було прийнято рішення №4/13/51 «Про погодження місця розташування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими стоянками товариству індивідуальних забудовників «Коледж» за адресою: вул. Генерала Тарнавського», яким погоджено місце розташування будинку та надано дозвіл товариству індивідуальних забудовників «Коледж» на складання проектно-кошторисної документації та проекту відведення земельної ділянки.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Для вирішення питання за правилами якого судочинства слід розглядати певний спір, і чи володіє він ознаками справи адміністративної юрисдикції, яка повинна розглядатися за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, слід виходити із суб'єктного складу та предмету заявленого позову.

Як стверджується матеріалами справи відповідачем у справі є Тернопільська міська рада. Колегія суддів приходить до переконання про те, що відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, а тому в силу п.1 ч.1 ст.18 КАС України, дана справа за правилами предметної підсудності підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є публічно - правова вимога позивача до відповідача викладена у позовній заяві. Вимога адміністративного позову ґрунтується на публічно - правових відносинах, які виникають у зв'язку із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій на основі законодавства.

Так, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч.3 ст.140, ч.1 ст.144 Конституції України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Конституції України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У рішенні Конституціного суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року зазначено, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ч.1 ст.10, ст.ст.16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. За Конституцією і законами України публічно - правові спори в Україні розглядають і вирішують Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції в порядку кримінального та адміністративного судочинства (ст.ст. 13, 15 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст. 17 КАС України).

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що вирішення спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно - правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч.2 ст.4, ч.3 ст.17 КАС України).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України у абз. 2 п.12 Постанови № 8 від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» де зазначено, що відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, статті 148 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV власниками землі є держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади. Конституційний Суд України в рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту і частини першої статті 17 КАС України вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у даному випадку наявний спір позивача з суб»єктом владних повноважень з приводу оскарження рішень сесії Тернопільської міської ради при реалізації суб»єктом владних повноважень управлінських функцій у сфері земельних відносин, що з врахуванням п.1 ч.1 ст.18 КАС України є адміністративною справою, яка повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства місцевим загальним судом як адміністративним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 104 КАС України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

Таким чином, колегія суддів переконана, що судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо юрисдикції даного спору, допущено хибне трактування положень Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 2, п. 1, 7 ч. 1 ст. 3, ст. 17, ст. 104 КАС України, що в свою чергу призвело до невірного висновку про приватноправовий характер спірних правовідносин, а відтак неможливості розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів вважає, що в даному випадку мова йде про оскарження позивачем рішення органу місцевого самоврядування, що випливає з наданих йому владних управлінських функцій, а не про спір пов'язаний із захистом права власності чи права користування, а тому його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 28, 160, 195, 197, 199, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.10.2014р. про відмову у відкритті провадження у справі № 607/17929/14-а - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя Я.С. Попко

суддя І.О. Яворський