ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа  К-4661/06              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І.  -  головуючий,

Амєліна С.Є.   -   суддя-доповідач,

Гуріна М.І.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі  Проценко О.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Прокуратури Одеської області на рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Одеської області про зобов'язання поновити на роботі, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду -

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2005 року, якими скасовано рішення Приморського районного суду Одеської області від 18 жовтня 2004 року про відмову в задоволенні позову. Оскарженим рішенням задоволені позовні вимоги - визнано нечинним наказ Прокуратури Одеської області від 09 квітня 2004 року НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 Одеської області з питань розгляду звернень та прийому громадян згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників) та поновлено на посаді, стягнуто середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 17709,10 гривень та 3000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Прокуратури Одеської області від 09 квітня 2004 року НОМЕР_1 позивачку звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 Одеської області з питань розгляду звернень та прийому громадян згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників).

На процесуальні порушення при встановлені фактичних обставин справи в касаційній скарзі не вказується.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду і ухвалюючи нове про задоволення позову апеляційний суд правильно виходив з того, що процесуальний строк звернення у суд за захистом порушених прав у справах про звільнення, встановлений частиною 2 статті 233  Кодексу законів про працю України, позивачкою не порушений, оскільки позов поданий в місячний строк з 05 травня 2004 року - дня вручення копії наказу про звільнення та дня видачі трудової книжки (а.с.17).

Звільнення відбулося з порушенням вимог законодавства, а саме: суб'єктом владних повноважень при наявності вакантних посад одночасно з попередженням про звільнення не запропоновано позивачці іншу роботу в Прокуратурі Одеської області.

  Апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про порушення суб'єктом владних повноважень порядку звільнення працівника у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників, встановленого Кодексом законів про працю України, порушення законних прав позивачки, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, що у відповідності зі статтями 235 й 237-1 Кодексу є підставою для поновлення позивачки на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди.

Оскільки доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 червня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.