ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Справа № 914/4006/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.

суддівКролевець О.А. Попікової О.В.

за участю представників:

від позивача:Кульбій-Кухар Ю.В. (дов. № 13-774/149 від 23.12.2014р.)

від відповідача-1:Лопушанський Т.В. (дов. від 17.02.2014р.)

від відповідача-2:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"

на ухвалуГосподарського суду Львівської області від 17.11.2014р.

та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р.

у справі№ 914/4006/13 Господарського суду Львівської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет", 2. Приватного підприємства "Львівдах"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруПублічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний"

провизнання права на іпотеку та звернення стягнення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" та Приватного підприємства "Львівдах" про:

- визнання за ПАТ "Мегабанк" права на іпотеку на нежитлові приміщення 4 поверху та мансарди загальною площею 1007,6 м2, у тому числі: площа приміщень 4 поверху 475,4 м2, площа мансарди 478,4 м2, площа сходових кліток 1-3 поверхів 54,1 м2, розміщених за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3 згідно з іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р.;

- звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р. на нежитлові приміщення 4 поверху та мансарди загальною площею 1007,6 м2, у тому числі: площа приміщень 4 поверху 475,4 м2, площа мансарди 478,4 м2, площа сходових кліток 1-3 поверхів 54,1 м2, розміщених за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3, для задоволення вимог ПАТ "Мегабанк", що виникли за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006р. станом на 04.01.2011р. в сумі 4 691 396,46 грн. та 1 177 908,30 доларів США шляхом визнання за ПАТ "Мегабанк" права власності на нежитлові приміщення 4 поверху та мансарди загальною площею 1007,6 м2, у тому числі: площа приміщень 4 поверху 475,4 м2, площа мансарди 478,4 м2, площа сходових кліток 1-3 поверхів 54,1 м2, розміщених за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3, за ціною 2 879 720 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2014р. у справі №914/4006/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р., відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мегабанк".

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2014р. рішення Господарського суду Львівської області від 19.02.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. скасовано, справу № 914/4006/13 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

До винесення рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог за результатом нового розгляду даної справи, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить:

- визнати за ПАТ "Мегабанк" право на іпотеку на адміністративні, офісні, торгово-експозиційні приміщення на вул. С.Литвиненка, 3 у м. Львові після реконструкції нежитлового будинку з надбудовою четвертого та мансардного поверхів загальною площею 2 957,50 м2, в тому числі загальна площа приміщень 2 454,90 м2, площа підвалу 502,6 м2, розміщених за адресою м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3 згідно з іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р;

- надати ПАТ "Мегабанк" право внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до обтяжень, зареєстрованих (внесених) у зв'язку з посвідченням приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. іпотечного договору 25.07.2006р., за реєстровим № 3894, а саме: змінити об'єкт обтяження та викласти його у наступній редакції: Об'єкт обтяження: адміністративні, офісні, торгово-експозиційні приміщення на вул. С.Литвиненка,3 у м. Львові після реконструкції нежитлового будинку з надбудовою четвертого та мансардного поверхів, загальною площею 2957,50 м2, в тому числі загальна площа приміщень 2454,90 м2, площа підвалу 502,6 м2, розміщених за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3 згідно з іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р.;

- звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р. на адміністративні, офісні, торгово-експозиційні на вул. С.Литвиненка, 3 у м. Львові після реконструкції нежитлового будинку з надбудовою четвертого та мансардного поверхів загальною площею 2957,50 м2, в тому числі загальна площа приміщень 2454,90 м2, площа підвалу 502,6 м2, розміщених за адресою м. Львів, вул. С.Литвиненка,3 згідно з іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р. для задоволення вимог ПАТ "Мегабанк", що виникли за кредитним договором №119/2006 від 25.07.2006 р. станом на 04.01.2011р. в сумі 4 691 396,46 грн. та 1 177 908,30 доларів США шляхом визнання за ПАТ "Мегабанк" права власності на адміністративні, офісні, торгово-експозиційні приміщення на вул. С.Литвиненка, 3 після реконструкції нежитлового будинку з надбудовою четвертого та мансардного поверхів, розміщених за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3 згідно з іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р. за ціною 12 510 420 грн.

Крім того, у вказаній заяві ПАТ "Мегабанк" просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Приватне підприємство "Елітон 2011", якому, як зазначає позивач, належить право власності на приміщення підвалу та приміщення 1-3 поверхів, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Литвиненка,3.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2014р. у даній справі (головуючий суддя Сухович Ю.О., судді Кітаєва С.Б., Мазовіта А.Б.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. (головуючий суддя Данко Л.С., судді Гриців В.М., Давид Л.Л.) відмовлено у прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про збільшення позовних вимог; призначено судову експертизу у справі, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням, при необхідності, судового експерта (судових експертів), що володіє (володіють) необхідними знаннями в галузі дослідження технічного стану об'єктів будівництва; зупинено провадження у справі.

Ухвала та постанова мотивовані, зокрема, тим, що заява ПАТ "Мегабанк" про збільшення позовних вимог фактично є заявою про одночасну зміну підстав та предмету позову, яка у відповідності до абзацу 6 підпункту 3.12 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не допускається та є підставою для відмови у задоволенні такої заяви. Підставою для зупинення провадження у даній справі за статтею 79 Господарського процесуального кодексу України стало призначення судом першої інстанції судової експертизи на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 23.06.2014р.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2014р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у даній справі, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та передати справу на розгляд до Господарського суду Львівської області.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме: статей 22, 41, 43, 79 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, порушуючи право ПАТ "Мегабанк" на збільшення позовних вимог, передбачене приписами частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відмовив у прийнятті такої заяви. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції, призначаючи судову експертизу в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України, не зібрав у повному обсязі всі необхідні документи для проведення такої експертизи, та, на думку скаржника, зупинив провадження у справі без належних на те підстав, порушивши приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" просить залишити ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.11.2014р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. без змін як законні, обґрунтовані, та такі, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні усіх обставин, що мали значення для справи, а касаційну скаргу ПАТ "Мегабанк" - без задоволення, вважаючи її необґрунтованою, безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на те, що позовними вимогами Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" є визнання права на іпотеку на нежитлові приміщення, розміщені за адресою: м. Львів, вул. С.Литвиненка, 3 згідно з іпотечним договором № 3894 від 25.07.2006р., а також звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог ПАТ "Мегабанк", що виникли за кредитним договором № 119/2006 від 25.07.2006р., шляхом визнання за ПАТ "Мегабанк" права власності вказаний предмет іпотеки, та зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів стосовно правового статусу цього нерухомого майна у зв'язку з проведенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" його реконструкції з надбудовою нежитлового будинку на вул. Литвиненка, 3 у м. Львові під адміністративні, офісні та торгово-експозиційні потреби, внаслідок якої були створені нежитлові приміщення четвертого поверху та мансарди, місцевий суд дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань у галузі будівництва.

Крім того, призначаючи у даній справі судову експертизу, суд, насамперед, виконував вказівки постанови Вищого господарського суду України від 23.06.2014р., які згідно приписів статті 11112 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду І інстанції під час нового розгляду справи.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.

При цьому ухвала про зупинення провадження у справі може бути переглянута в апеляційному та касаційному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності підстав для такого зупинення, передбачених нормою статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що зупинення провадження у справі було здійснено судом першої інстанції з дотримання приписів пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи. Відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в частині зупинення провадження у даній справі відсутні.

Скаржник у касаційній скарзі не зазначає, які саме порушення норм статті 79 Господарського процесуального кодексу України були допущені судом першої інстанції при винесенні ухвали в частині про зупинення провадження у справі, а його доводи зводяться, передусім, до перевірки та переоцінки підстав для призначення судової експертизи у даній справі.

В свою чергу нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи.

За таких обставин, касаційне провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду щодо призначення судової експертизи підлягає припиненню.

Стосовно оскарження ухвали суду першої інстанції, підтриманої постановою апеляційного суду, в частині відмови у прийнятті заяви ПАТ "Мегабанк" про збільшення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Разом з тим, відповідно до абзацу 1 підпункту 3.11 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Згідно абзацу 3 підпункту 3.11 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Поряд з цим, відповідно до абзаців 4, 5 підпункту 3.12 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тобто, виходячи з аналізу вказаних процесуальних норм вбачається, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача як на збільшення або зменшення позовних вимог, так і на зміну предмету або підстави позову, які суд повинен розцінювати як окремі процесуальні дії.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості оскарження ухвали про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог або про відмову у задоволенні такої заяви окремо від рішення суду, прийнятого за результатом розгляду позовних вимог (з урахуванням правил, встановлених статтею 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, касаційне провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог підлягає припиненню.

Керуючись статтями 80, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.11.2014р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі №914/4006/13 в частині зупинення провадження у даній справі залишити без змін.

В частині оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 17.11.2014р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі № 914/4006/13 щодо призначення судової експертизи та відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог - касаційне провадження припинити.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова