ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
26.10.06 Справа № 7/156-2003
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Процик Т.С.
Галушко Н.А.
розглянув апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород та Відділення державного казначейства у м.Ужгороді, м.Ужгород
на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006р.
у справі № 7/156-2003
за позовом Приватного малого підприємства „Жерстяник”, м.Ужгород
до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород
до Управління державного казначейства України в Закарпатській області, м.Ужгород
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, відшкодування з бюджету податку на додану вартість та відшкодування збитків у вигляді витрат на юридичні послуги
За участю представників сторін:
від позивача: Бачинська А.В. - представник.
від відповідача 1: Євчинець Р.М.–головний державний податковий інспектор.
від відповідача 2: не з”явився.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006р. у справі № 7/156-2003 задоволено позов Приватного малого підприємства „Жерстяник”, м.Ужгород до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород та Управління державного казначейства України в Закарпатській області, м.Ужгород і стягнуто за рахунок коштів держбюджету через Ужгородське відділення Державного казначейства на користь приватного малого підприємства „Жерстяник" суму 1704,00 грн. процентів нарахованих на бюджетну заборгованість та суму 2550,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, в частині суми 5384,19 грн. та 28,81 грн. провадження у справі закрито.
Постанова місцевого господарського суду мотивована нормами абз.2,5 пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", п.4 Указу Президента України „Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998р. № 857/98 та ст.90, п.3 ч.1 ст.157 КАС України.
ДПІ у м.Ужгороді з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подала апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
ВДК у м.Ужгороді, з постановою місцевого господарського суду не погоджується частково, подало апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати в частині стягнення за рахунок коштів державного бюджету через ВДК у м.Ужгороді суми 2550 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу , в цій частині в позові відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Розглянувши доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, однак постанову суду слід змінити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з IIкв.2000р. по Ікв.2003р. позивача відповідачем 1 складено акт № 179/23-1/10/20431274, де зафіксовано факт завищення ПМП „Жерстяник" задекларованого обсягу податкового кредиту згідно з податковою декларацією за Ікв.2003р. на загальну суму 35812 грн. та прийнято податкове-повідомлення рішення від 06.06.2003р. № 0001642341/0/-1017/23-1/20431274/8457 про визначення 5371,5 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, у т.ч. 1790,5 грн. штрафних санкцій.
Початково, із урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача 1 11695,06 грн.(7717 грн. + 3978,06 грн.), але згодом відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 28.07.04 (а.с.178) просить стягнути з відповідача 1 суму 1732,28 грн. (28,81 грн. + 1704 грн.) бюджетної заборгованості у т.ч. 1704 грн. процентів нарахованих на бюджетну заборгованість.
У зв'язку із відшкодуванням відповідачем 1 бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 5384,19 грн. (платіжне доручення № 16 від 16.01.04, а.с.177) позивач просить стягнути лише 28,81 грн. Матеріалами справи підтверджено перерахування позивачу суми 5384,19 грн. ПДВ.
Згідно з абз.2,5 пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (втратив чинність відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України) підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Невідшкодовані платнику податку суми є бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Відповідно до положень п.4 Указу Президента України „Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998р. № 857/98 (Указ втратив чинність на підставі Закону № 2505-ІV від 25.03.2005р.) у разі, якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку. Таким чином, з поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за Ікв.2001р. (від'ємне значення 17675 грн.) підтверджується його право на бюджетне відшкодування. Доказів обрання позивачем способу одержання бюджетного відшкодування шляхом погашення наступних податкових зобов'язань, відповідачем 1 відповідно до ст.71 КАС України не подано. Матеріалами справи, а саме податковими накладними (а.с.20-54т.І), та наданим копіями платіжних документів (а.с.70-75т.І) підтверджено достовірність даних податкової декларації і правомірність формування податкового кредиту.
Згідно з поданим розрахунком за період з 20.02.2002р. по 16.01.2004р. розрахунок процентів складає 1704 грн. Відповідачами розрахунок нарахованих процентів не оспорюється.
Беручи до уваги вищенаведене, вказані вимоги щодо нарахування процентів на бюджетну заборгованість у сумі 1704 грн. обґрунтовано задоволені судом першої інстанції
З врахуванням уточненої декларації за IVкв.2002р. від 10.02.2003р. № 1102 позивачу до відшкодування належало 5413 грн. У зв'язку із фактом відшкодування ПДВ в сумі 5384,19 грн. на користь позивача підлягає стягненню бюджетна заборгованість в сумі 28,81 грн. Однак, у зв'язку із заявою позивача від 11.03.2003р. № 1269/10 про зарахуванню пені в сумі 31 грн. в рахунок переплати по ПДВ, та доповненням до відзиву від 28.07.2004р. (а.с.180т.І) з приводу цієї заяви, провадження в цій частині правомірно закрито судом першої інстанції на підставі п.3 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки сторони досягли примирення. На цій підставі, з огляду на матеріали справи, правомірно закрито провадження в частині вимоги позивача щодо відшкодування бюджетної заборгованості в сумі 5384,19 грн.
У зв'язку із задоволенням позову, виходячи з приписів ст.ст.87, 90, 94 КАС України, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем відповідно до договорів від 08.07.2003р. та від 21.03.2005р. і сплачених платіжним дорученням № 3 від 12.08.2003р. на суму 750,00 грн. та видатковим касовим ордером від 23.03.2005р. на суму 1800 грн., так як вказані витрати та факт надання послуг підтверджені матеріалами справи.
Таким чином, судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, однак допущено порушення норм процесуального права, оскільки оскаржуваною постановою в резолютивній частині покладено обов”язок її виконання на особу, яка не брала участі у справі – Відділення Державного казначейства у м.Ужгороді, що є підставою для її зміни шляхом виключення з резолютивної частини постанови слів „через Ужгородське відділення Державного казначейства”.
В решті висновків постанова місцевого господарського суду прийнята з правильним застосуванням норм права та у відповідності з фактичними обставинами та матеріалами справи, підстави для її скасування відсутні.
Виходячи з наведеного в сукупності, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 87, 90, 94, 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Змінити постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006р. у справі № 7/156-2003 та виключити з резолютивної частини постанови слова „через Ужгородське відділення Державного казначейства”.
В решті постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006р. у справі № 7/156-2003 залишити без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Галушко Н.А.