Номер провадження: 22-ц/785/2176/15

Головуючий у першій інстанції Буран О. М.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння та стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком та усунення перешкод у здійсненні права власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2010 року, реєстровий №1-4447 ОСОБА_4 та його брату ОСОБА_3 належить на праві власності по 1/6 частині житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного кам'яного житлового будинку під літ. "А", загальною житловою площею 51,4 кв.м. та надвірних споруд під літерами: "Б" - сарай, №1-3 - огородження, І - мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 460 кв.м. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2012 року, реєстровий №2-1518 ОСОБА_4 та його брату ОСОБА_3 належить на праві власності по 1/3 частині вказаного житлового будинку з надвірними спорудами.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить кожному по ? частині житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1.

Після смерті батьків брат відмовився розділити батьківський будинок порівну та зайняв значно більшу його частину. Реальні долі між співвласниками в спірному домоволодінні не встановлені. Також позивач зазначив, що загальна площа батьківського будинку складає 72 кв.м., тому кожному з них має належати по 36 кв.м. загальної площі, однак у його користуванні перебуває тільки 25,7 кв.м., що значно менше ніж ? частини домоволодіння. На підставі вищевикладеного позивач фактично не може користуватися своєю власністю у повному обсязі, в зв'язку з чим просив суд визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, виділити в житловому будинку ОСОБА_4 наступні приміщення: 3-4 житлова кімната пл. 13,6 кв.м., 2-7 житлова кімната пл. 12,1 кв.м., 2-3 кухня пл. 7,4 кв.м., 2-4 ванна пл. 3,1 кв.м., що в сумі складає загальну площу 36,2 кв.м.. житлову площу 25,7 кв.м. З господарчих будівель ОСОБА_4 виділити ? сараю літ. "Б", ? огородження, ? частину мостіння. Виділенні приміщення та будови складають ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, виділити в житловому будинку ОСОБА_3 наступні приміщення: 2-1 веранда пл. 3,4 кв.м., 2-2 веранда пл. 6,7 кв.м., 2-5 житлова кімната пл. 13,1 кв.м., 2-6 житлова кімната пл. 12,6 кв.м., що в сумі складає загальну площу 35,8 кв.м., житлову площу 25,7 кв.м. З господарчих будівель ОСОБА_5 виділити ? сараю літ. "Б", ? огородження, ? частину мостіння. Виділенні приміщення та будови складають ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а також позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 40 000 грн. в порядку відшкодування завданої йому моральної шкоди.

ОСОБА_3 також звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком та усунення перешкод у здійсненні права власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він отримав спадщину після смерті своїх батьків, ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, яка складається в цілому з одного черепашникового житлового будинку під літерою "А", загальною житловою площею 51,4 кв. м., з будівлями і спорудами під літерами: "Б" - сарай, №1-3 - огорожа, "І" - мостіння, під літерою "Д" - гараж, розташованих на земельній ділянці площею 460 кв.м., який знаходиться в фактичному користуванні, як приватна спільна часткова форма власності. Оскільки ОСОБА_4 відмовляється домовитися про порядок володіння та користування майном, що спільною частковою власністю, позивач позбавлений права користування власним житловим приміщенням у вигляді ? частини вказаного житлового будинку, нежилими приміщеннями та земельною ділянкою, тому просив суд встановити порядок користування житловим будинком з надвірними спорудами, залишивши у спільній частковій власності ? частину, не перешкоджати у користуванні земельною ділянкою, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2013 року вказані позови були об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 заперечував.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 позов підтримав, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 заперечував.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл домоволодіння та стягнення моральної шкоди задоволений частково.

Проведений розподіл домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з яких: виділено ОСОБА_4 в житловому будинку наступні приміщення: 3-4 - житлова кімната, площею 13,6 кв.м.; 2-7 - житлова кімната, площею 12,1 кв.м.; 2-3 - кухня, площею 7,4 кв.м.; 2-4 - ванна, площею 3,1 кв.м., що в сумі складає загальну площу 36,2 кв.м., житлову площу 25,7 кв.м; виділено ОСОБА_4 з господарчих будівель - ? сараю літ. "Б", ? огородження, ? частину мостіння.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з яких виділено ОСОБА_3 в житловому будинку наступні приміщення: 2-1 - веранда, площею 3,4 кв.м.; 2-2 - веранда, площею 6,7 кв.м.; 2-5 - житлова кімната, площею 13,1 кв.м.; 2-6 - житлова кімната, площею 12,6 кв.м., що в сумі складає загальну площу 35,8 кв.м, житлову площу 25,7 кв.м.; виділено ОСОБА_3 з господарчих будівель - ? сараю, літ. "Б", ? огородження, ? частину мостіння.

Зобов'язано ОСОБА_3 переобладнати веранду поз. 2-2 в санвузол з підведенням усіх необхідних комунікацій та встановленням сантехнічного обладнання; житлову кімнату, площею 13,1 кв.м. переобладнати у приміщення кухні та коридору; в приміщенні кухні встановити необхідне інженерне та сантехнічне обладнання з підведенням всіх необхідних інженерних мереж; виконати необхідні обробні роботи.

Зобов'язано ОСОБА_4 обладнати дверний отвір з житлової кімнати поз. 2-7 в приміщення кухні поз. 2-3 та виконати необхідні обробні роботи, також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування житловим будинком та усунення перешкод у здійсненні права власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, а також, постановленим з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які є рідними братами, належить на праві власності по 1/6 частині житлового будинку з надвірними спорудами розташованого під АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок складається в цілому з одного кам'яного житлового будинку під літ. "А", загальною житловою площею 51,4 кв.м. та надвірних споруд під літерами: "Б" - сарай, №1-3 - огородження, І - мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 460 кв.м.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2012року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належить на праві власності по 1/3 частині вказаного житлового будинку з надвірними спорудами.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по ? частині кожному, належить домоволодіння за АДРЕСА_1.

По справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, відповідно до висновку якої, експертом запропоновано три варіанти розподілу домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками з урахуванням належних їм ідеальних часток та існуючого порядку користування.

Суд обґрунтовано враховував вищевикладене та вірно прийняв до уваги те, що один із запропонованих експертом варіантів відповідає ідеальним часткам співвласників у спірному домоволодінні, а тому задовольнив позовну вимогу ОСОБА_4 про розділ спірного домоволодіння відповідно до третього варіанту висновку №3667/24 судової будівельно-технічної експертизи, складеного 14.02.2014року.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону й підстав для скасування рішення суду в цій частині немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Проте не можна погодитись із рішенням суду в частині стягнення понесених ОСОБА_4 судових витрат в розмірі 5 382 грн. 82 коп., оскільки суд дійшов таких висновків без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, з урахуванням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 були понесені судові витрати, а саме - за проведення експертизи та судовий збір, які підтвердженні документально, інші витрати зазначені ОСОБА_8, а саме проплати за послуги банку, а також сплату за проведення розрахунку часток, не може бути віднесено до судових витрат.

Що стосується сплати за юридичні послуги у розмірі 1150 гривен, то суду був наданий договір про юридичні послуги, але з тексту договору не вбачається деталізація проведеної роботи, що передбачено Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

За таких обставин рішення суду в частині стягнення судових витрат підлягає зміні, а судові витрати підлягають зменшенню до 3882 гривен 82 копійок.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 року в частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, проведення експертизи у загальному розмірі 3 882 (три тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 82 копійки.

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ О.Г. Журавльов

______________________________________ Н.В. Ісаєва