ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
21.11.06 Справа № 5/270-25/57
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді –Бонк Т.Б.
Суддів - Бойко С.М.
- Марко Р.І.
При секретарі - Скочко Ю.
Розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 01.06.2006 р. № 12299 НО-008
на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2006р.
у справі № 5/270-25/57
за позовом ДПІ у Галицькому районі м.Львова
до відповідача 1: Приватного підприємства «Інтерпромресурс», м.Львів
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікос», м.Київ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу на суму 326 287 грн. 63
коп..
За участю представників:
Від позивача – Рождественська Л.П.
Від відповідача 1– не з’явився
Від відповідача 2- не з’явився
встановив:
ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2006р. у справі № 5/270-25/57 позовні вимоги ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним договору купівлі-продажу залишено без розгляду.
Господарський суд Львівської області мотивував свою ухвалу, зокрема тим, що відповідно до ч.4 ст.155 КАС України, господарський суд залишає залишає заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Державна податкова інспекція у Галицькому районі не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, тому у своїй апеляційній скарзі просить переглянути її в порядку апеляційного провадження, скасувати та направити на новий розгляд з огляду на те, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неправильно застосовано норми процесуального права та неповністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Зокрема, посилається на те, що при призначенні справи до розгляду суд керувався і застосовував норми Господарського процесуального кодексу України, а при прийнятті ухвали про залишення заяви без розгляду –Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала про перехід до розгляду справи в порядку КАС України судом не виносилось, як це передбачено п.5 ст. 107 КАС України. Крім цього, скаржник стверджує, що твердження суду про те, що представник позивача повторно не з’явився в судове засідання не відповідає дійсності, оскільки 17.03.2006р. в судове засідання прибув представник позивача, а також про його явку вказано в ухвалі суду від 22.03.2006р. Апелянт також посилається на те, що господарський суд в порушення ст.. 33 та 35 КАС України належним чином не повідомив позивача про розгляд справи у встановленому законом порядку, оскільки жодних повідомлень про відкладення розгляду справи на 22.03.2006р. не отримував. На думку скаржника, суд порушив ч.3 ст.167 КАС України, відповідно до якої повинен копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. Проголошена ухвала від 30.03.2006 р. була відправлена на адресу ДПІ у Галицькому районі лише 19.05.2006 р. Інші підстави зазначені в ухвалі від 30.03.2006 року: позивач вимог ухвал суду про провадження у справі від 24.02.2006 року та про відкладення розгляду справи від 09.03.2006 року та від 22.03.2006 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, є безпідставними та не відповідають дійсності. З цих підстав позич не погоджується з висновком суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник ДПІ у Галицькому районі вимоги підтримав, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.
Відповідачі заперечення на апеляційну скаргу не подали.
Відповідач 1 ПП «Інтерпромресурс»явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повернення листів-повідомлень з підписами про отримання ухвал. За таких обставин колегія вважала за можливе справу розглянути за відсутності представника відповідача 1, за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач 2 ТзОВ «Брікос»явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Крім того, листи-повідомлення про вручення ухвал суду, скерованих на адресу відповідача 2 ТзОВ «Брікос»повернулись на адресу Львівського апеляційного господарського суду з відміткою пошти, що за даною адресою товариство не знаходиться. Проте, доказів зміни юридичної адреси та повідомленя органу реєстрації або податкового органу про таку зміну суду не представлено. Даний факт зазначений у довідці ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.12.2005р. (а.с.36). така правова ситуація дає право суду вирішувати справу без участі представника відповідача2.
Відповідно до ст..196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд вирішує справу на основі наявних доказів за відсутності представників відповідачів 1 та 2 в порядку ст..71 КАС України .
Проаналізувавши в судовому засіданні доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2006р. у справі № 5/270-25/57 залишено без розгляду позов ДПІ у Галицькому районі м.Львова до Приватного підприємства «Інтерпромресурс», м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Брікос», м.Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу на загальну суму 326 287 грн. 63 коп.
Відповідно до ч.4 ст.155 КАС України, господарський суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті ухвали від 24.02.2006р. про призначення справи до розгляду суд застосовував норми Господарського процесуального кодексу України, а при прийнятті наступних ухвал від 09.03.2006р., 17.03.2006р., 22.03.2006р. та 30.03.2006р. –Кодекс адміністративного судочинства України. Щодо застосування судом положень Господарського процесуального кодексу України при винесенні ухвали від 24.02.2006 р, то апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд призначаючи справу до розгляду помилково застосував положення Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір є адміністративним, а у відповідності до пунктів 6 та 7 Перехідних положень, адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішуються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п.5 ст.107 КАС України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов’язки. Проте, докази того, що ухвала суду від 09.03.2006р. про відкриття провадження в адміністративній справі направлена сторонам в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.1 ст.33 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками повідомленнями. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивач не виконав вимог Господарського процесуального кодексу України, викладених в ухвалі суду від 24.02.2006р. про порушення провадження у справі не заслуговує на увагу суду, оскільки, даний спір вирішується за правилами КАС України. Крім того, всі ухвали суду першої інстанції в адміністративному процесі від 09.03.2006р., 17.03.2006р., 22.03.2006р. та 30.03.2006р. не містять вимог суду вчинити сторонам певні дії відповідно до КАС України, оскільки, ухвала від 24.02.2006 р. прийнята відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, наявними у справі матеріалами встановлено, що представник ДПІ у Галицькому районі прибув у судове засідання 22.03.2006р. та надав суду пояснення по суті спору, а тому неприбуття представника позивача в судове засідання 30.03.2006р., суд не може розцінювати як повторну неявку.
Також, суд не вказав з яких причин неприбуття позивача в судове засідання є перешкодою для розгляду справи по суті.
Разом з тим, ухвалою суду від 22.03.2006р., а саме п.3 резолютивної частини, явка сторін визнана як обов’язкова. В такому разі, якщо суд визнав обов’язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула, то відповідно до п.4 ч.1 ст.128 КАС України суд зобов’язаний відкласти розгляд справи.
Наведені обставини свідчать про відсутність процесуальних підстав для залишення позову без розгляду. Неправомірність висновку господарського суду щодо залишення позову без розгляду спростовано матеріалами справи.
З огляду на вище викладене, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Галицькому районі м. Львова підлягає до задоволення, а ухвала господарського суду Львівської області від 30.03.2006 року у справі №5/270-25/57 до скасування.
Керуючись ст..ст.33, 128, 150,155, 167,195, 198, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова задоволити.
Ухвалу господарського суду Львівської області від 30.03.2006 року у справі № 5/270-25/57 скасувати.
Матеріали справи направити в господарський суд Львівської області для розгляду справи по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Марко Р.І.
-