ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.07 Справа 397/13-06
За позовом Київської обласної спілки споживчих товариств, м. Київ
до 1. Приватного підприємства „Інкам”, с. Бишів, Макарівський р-н
2. Хлібохарчкомбінату Макарівської райспоживспілки, с. Бишів, Макарівський р-н
про визнання недійсним договору оренди майна від 20.04.2005 р.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
Від позивача: Ситенок О.Д. – довіреність;
Від відповідача: 1. не з’явився;
відповідача: 2. не з’явився;
СУТЬ СПОРУ:
Київською обласною спілкою споживчих товариств (далі –позивач) заявлено позов до Приватного підприємства „Інкам” (далі –відповідач 1), Хлібохарчкомбінат Макарівської райспоживспілки (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди майна від 20.04.2005 р.
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні при укладанні між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору оренди майна від 20.04.2005 р., прав та охоронюваних законом інтересів позивача в зв’язку з незаконним відчуженням нерухомого майна останнього.
Представники відповідача 1 та відповідача 2 тричі в судове засідання не з’явились, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалами суду документів не подали. Відповідач 1 та відповідач 2 належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання ухвалами суду від 20.11.2006р., 11.12.2006р. та 25.12.2006 р. Таким чином, відповідачі не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
20.04.2005 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір оренди майна. Відповідно до п. 1 договору відповідач 2 передає, а відповідач 1 бере в тимчасове володіння та платне користування майновий комплекс „Хлібохарчкомбінату” який знаходиться в селі Бишів, вул. Гагаріна 1 (далі –комплекс).
Відповідно до п. 3.2 договору передача комплексу в оренду здійснюється за актом приймання передачі.
Згідно акту приймання-передачі основних засобів від 20.04.2005 р. відповідач 2 передав відповідачу 1 основні засоби перелічені в акті в операційну оренду та надав право користування будівлями і спорудами та земельною ділянкою на якій вони знаходяться.
Як зазначає позивач, оспорюваний договір оренди майна від 20.04.2005 року має бути визнаний недійсним в зв’язку з тим, що майновий комплекс „Хлібохарчкомбінату” належить на праві власності саме Київській обласній спілці споживчих товариств. Зазначене підтверджується рішенням господарського суду Київської області у справі №154/4-04/7/19-04 від 24-25.02.2005 р., яким визнано за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на хлібохарчкомбінат з моменту його будівництва, який розташований за адресою: вул. Гагаріна 1, с. Бишів, Макарівський р-н, Київська обл. та який складається з будівель та споруд, а саме: будівлі-хлібопекарня, приміщення ситроцеху, лар с. Бишів, гараж; споруд –силосна для борошна, авто ваги, башня для води Рожковського, артеріальна скважина (2шт.), під навіс, ємність для бензину (3 шт.), дизельна електростанція (30 кв), дизельна електростанція (19 кв).
Згідно ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.04.2005 р. (про повернення апеляційної скарги на зазначене рішення без розгляду) рішення господарського суду Київської області у справі №154/4-04/7/19-04 від 24-25.02.2005 р. набрало законної сили 11.04.2005 р.
Згідно з положеннями частини п’ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
На підставі даного рішення Макарівським БТІ 16.09.2005 р. зареєстровано право власності позивача на спірний комплекс, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8370450.
Таким чином, судом встановлено, що на момент укладення між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору оренди майна від 20.04.2005 року спірний комплекс перебував у власності саме у позивача з моменту його будівництва, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.
Укладений між відповідачем 2 та відповідачем 1 договір оренди майна від 20.04.2005 р. суперечить вимогам ч.ч.1-2 ст.14 ЦК України та ч.2 ст.203 ЦК України щодо наявності у позивача на момент відчуження необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки позивач як законний власник майна з моменту його створення не уповноважував і не надав згоди відповідачу 2 на укладення спірного договору з відповідачем 1.
Таким чином, оскільки майновий комплекс незаконно був наданий в оренду особою, яка не є його власником і не уповноважена на такі дії, то відповідно відповідач 1 не набув права користування на дане майно.
Відповідно до статті 4 Закону України „Про власність” передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частина 2 статті 48 Закону України “Про власність” визначає, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди від 20.04.2005 р. підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідачів.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди майна від 20.04.2005 року, укладений між Приватним підприємством „Інкам” (Київська область, Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна 1, код 32810433) та Хлібохарчкомбінатом Макарівської райспоживспілки (Київська область, Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна 1, код 01703366).
3. Стягнути з Приватного підприємства „Інкам” (Київська область, Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна 1, код 32810433) на користь Київської обласної спілки споживчих товариств (01042, м. Київ, вул. П. Лумумби 21, код ЄДРПОУ 01753776) судові витрати: 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Хлібохарчкомбінату Макарівської райспоживспілки (Київська область, Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна 1, код 01703366) на користь Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська область, с. Зелений Бір, Васильківський район, код ЄДРПОУ 05513193) судові витрати: 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.