Справа № 2-262

2009 рік

 З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и 

27 січня  2009  року                      Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді                                                                   Вергун І.В

                при секретарі                                                                          Ардашевій Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до  Ізюмської  міської ради про визнання права власності на самочинну забудову,   -                                                                        

в с т а н о в и в :

            В грудні 2008 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Ізюмської міської ради про визнання права власності на самочинну забудову.

            В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням виконавчого комітету йому була виділена земельна ділянка розміром 600 квадратних метрів  під будівництво індивідуального житлового будинку. В 1994 році рішенням міськвиконкому дозволено оформлення договору на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 В 1990-1995 роках без зміни проекту забудови і перепланування земельної ділянки побудував житловий будинок і господарські будівлі, на які просить визнати право власності.

            Представник відповідача в судове засідання  не з'явився , надав суду заяву в якій просить суд слухати справу без його участі.

            Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224- 226 ЦПК України.

            Суд вислухав позивача,  перевірив матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.

            Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            У відповідності зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Статтею 60 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті  обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            В судовому засіданні встановлено, що рішенням № 114 виконавчого комітету Ізюмської міської ради народних депутатів від 20.02.1990 року позивачу виділено земельна ділянка по АДРЕСА_1площею 600 квадратних метрів під настройку індивідуального житлового будинку по типовому проекту 284-24-90/1  ( а.с.15).

            Рішенням № 830 виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 22.12.1994 року ОСОБА_1дозволено оформлення договорів на тимчасове користування земельною ділянкою розміром 132,5 квадратних метра по АДРЕСА_1( а.с.17).

            ОСОБА_1по АДРЕСА_1змінені межі земельної ділянки із зміною площі. Зареєструвати за домоволодінням земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів, рішення № 29 від 03.01.1995 року виконавчого комітету Ізюмської міської ради.

            Згідно висновку комунального підприємства « Проектне бюро м. Ізюма», позивачем самочинно , без відповідного дозволу інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області та без оформлення технічної документації на заміну типового проекту житлового будинку і перепланування на земельній ділянці ОСОБА_1побудував в 1990- 1995 роках житловий будинок та господарчі будівлі з відхиленням від проекту  забудови, а саме:

-     А-1  двоповерховий житловий будинок основним розміром 11,45 *12,57 м;

-     Б - гараж з погребом під ним 4,64*6,10 м ;

-     Е - сарай 4,0*7,9 м;

-     Д - вбиральня 1,33*1,35 м ;

-     Г - літній душ 1,33*1,2 м.

Самочинне будівництво виконано з порушенням ДБН, а саме будівництво виконано з відхиленням від проекту забудови типового проекту № 284-24-90/1. Письмова згода співвласників , сусідів не потрібна ( а.с.14).

Вартість самочинно збудованого житлового будинку і господарчих будівель складає 344948 гривень ( а.с.12).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Позивач в судовому засіданні не надав доказів, що земельна ділянка належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

            Згідно із частинами 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно  вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України  право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнає за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за  умови надання земельної ділянки в встановленому порядку особі під уже  збудоване нерухоме майно.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що житловий будинок А -1 Ж і господарчі будівлі є самочинним будівництвом та будівництвом не завершеним, до експлуатації не прийнятий, в установленому порядку не зареєстрований, земельна ділянка під забудоване нерухоме майно у встановленому порядку не надавалась і тому у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на самочинно забудоване нерухоме майно.

            Керуючись ст. ст. 10, 11,60,  209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. 125 Земельного Кодексу України,  ст. ст.  331 , 376 ЦК України, суд

В и р і ш и в:

            Відмовити ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради про визнання права власності на самочинні забудови.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: