Справа № 2-608/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2008 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі :

головуючого судді Тарасенко Л.М.,

при секретарі Лучко Ю.А.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до ТОВ «ЕЛЛАКС» про визнання частково недійсним наказу про звільнення, про зміну формулювання причин звільнення, про зміну дати звільнення, стягнення заборгованості з заробітної плати, стягнення компенсації за відпустку, стягнення середнього заробітку за затримання розрахунку при звільненні та за час затримання трудової книжки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

         У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати наказ № 97 від 21 грудня 2007 року частково недійсним, змінити формулювання причин звільнення вказавши, що він звільненний за ст. 38 КЗпП України, змінити дату звільнення позивача з роботи з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЛЛАКС» з 21 грудня 2007 року на 14 січня 2008 року. Крім того з ним не був проведений остаточний розрахунок і він просив стягнути з відповідача 2900 грн. заробітної плати за період 09 січня 2007року по 09 липня 2007року, компенсацію за відпустку за весь час роботи в розмірі 445,44грн, середню заробітну плату за затримання розрахунку при звільненні в розмірі 7700грн. за період з 09 липня 2007р. по 09 вересня 2008 року, середню заробітну плату за час затримання трудової книжки за період з 09 липня 2007р. по 14 січня 2008р., витрати на оплату правової допомоги в розмірі 1500грн., та моральну шкоду в розмірі 3000 грн., оскільки був звільнений з роботи за прогули необгрунтовано, не виплачували заробітну плату, не здвійснили остаточного розрахунку в день звільнення, трудову книжку в день звільнення не видали, а видали лише під час розгляду справи в суді, що ускладнило його працевлаштування залишив його без засобів необхідних для нормального життя.

          У судовому засіданні позивач  та його представник позов повністю підтримали, навівши тіж обставини, що і в позовній заяві та просили його задовольнити

         В обгрунтування своїх позовних вимог він посилався на те, що він працював ІНФОРМАЦІЯ_1у відповідача ТОВ «ЕЛЛАКС» з 09 січня 2007року. Наказом № 97 від 21 грудня 2007 року був звільненний за прогули без поважних причин. Звільнення вважає незаконним, оскільки 26 червня 2007 року ним на ім'я директора була подана заява про звільнення за власним бажанням по ст. 38 КзпП України й дана заява була погоджена з головним бухгалтером як безпосереднім його керівником. Вваажав, що він має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, оскільки відповідачем грубо порушувалось трудове законодавство, а саме : не виплачувалась заробітна плата.

         Відпрацював два тижні після подання заяви про звільнення, позивач з 10 липня 2007року перестав виходити на роботу.

          14 січня 2008 року позивач отримав трудову книжку, ознайомився з наказом № 97 про звільнення від 21 грудня 2007р  по ч.4 ст. 40 КЗпП України - за відсутністю на роботі більш трьох годин без поважних причин з 21 грудня 2007 року.  В наказі про звільненя вказав, що з підставами звільнення не згодний. Від отримання заробітної плати за грудень 2006р. відмовився тому що, в грудні 2006р. у відповідача не працював.

         Позивач вважає дане звільнення незаконним, тому що прогули він не здійснював.

         Представник відповідача позов не визнав, вважає позовні вимоги необгрунтованими та що позивач був звільнений законно, пояснивши, що згідно з заявою позивача про прийняття на роботу на підставі наказу відповідача від 09 січня 2007року № 4 між позивачем та відповідачем укладено трудовий договір, відповідно з яким позивача прийнято на роботу на посадуІНФОРМАЦІЯ_1з випробувальним строком. Ніяких заяв про звільнення відповідач  від позивача не отримував. Навпаки 13 липня 2007 року позивач перестав з»являтися на робочому місці без повідомлення причин своєї відсутності. На численні запрошення про прибуття на місце роботи не повідомляв про причини відсутності на роботі. Заборгованності по заробітній платі перед позивачем немає. Постійно отримував заробітну плату, про що свідчать його підписи в платіжних відомостях.

         Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

         09 січня 2007 року позивача було прийнято на роботу на підприємство відповідача на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно наказу № 4 від 09 січня 2007р. з посадовим окладом в розмірі 550 (п”ятсот п”ятдесят) грн. 00 коп. згідно штатного розкладу.

         26 червня 2007 року позивач надав керівництву відповідача, а саме директору ОСОБА_2, заяву про звільнення з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

         В день звільнення - 09 липня 2007 року позивачу не здійснили остаточного розрахунку, а саме не виплатили заробітну плату за період з 01 лютого 2007р. по 30 червня  2007р. в розмірі 2750 ,00грн, компенсацію за відпустку за весь час роботи в розмірі 445,44грн. та позивачу не видали трудову книжку. Причини невидачі трудової книжки позивачу не повідомили. 

         В судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог в частині заробітної плати за січень місяць 2007р., тому що відповідачем надан до суду видатковий касовий ордер № 74 від 19.02.2007р. з підписом позивача про отримання заробітної плати за січень 2007р.

         Доводи позивача про те, що він подавав заяву про звільнення підтверджується листом до Прокуратури Московського району м. Харкова від 17 липня 2007р., згідно з яким вбачається, що було порушення в дотриманні трудового законодавства при його звільненні, та поясненнями свідка ОСОБА_3 ( а.с.7, а.с.103_)

         Пояснення позивача та свідка ОСОБА_3 свідчать, що позивач написав заяву про звільнення в присутності свого безпосереднього керівника - головного бухгалтера відповідача, повідомив їй про звільнення за власним бажанням та надав дану заяву відповідачу, в особі директора ОСОБА_2

         В середині серпня 2007 року позивач отримав лист від відповідача за № 84 від 08 серпня 2007р. з проханням прийти до офіса та надати пояснення щодо відсутності на робочому місці.

         03 вересня 2007 року позивач відправив на адресу відповідача письмові пояснення з обгрунтуванням відсутності на роботі ( а.с.4).

         З поясненнь свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитаних за клопотанням представника відповідача ОСОБА_8, вбачається, що вони отримували заробітну плату один раз на місяць, близько 5 місяців назад почали отримувати заробітну плату 2 рази на місяць, ніколи затримок по заробітній платі не було та вони не бачили як позивач отримував заробітну плату.

         За клопатанням позивача була призначена судово-почеркознавча експертиза. Згідно Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4726 від 10 липня 2008 року, зробленої експертом ОСОБА_9, встановлено, що підписи від іменіОСОБА_1 в платіжних відомостях № ВЗП -  000006 за грудень 2006 року на суму 8 260 грн. 95коп.; № ВЗП - 000003 за лютий 2007 року на суму 26400 грн. 24 коп.; № ВЗП - 000004 за березень 2007 року на суму 26409 грн. 57 коп.; № ВЗП - 000005 за квітень 2007 року на суму 28886 грн. 10 коп.; № ВЗП - 000013 за травень 2007 року на суму 36589 грн. 50 коп.; № ВЗП - 000012 за червень 2007 року на суму 32090 грн. 22 коп. розташовані у графі « Підпис в одержанні», - виконані  не ОСОБА_1, а іншою особою ( особами). ( а.с.123-124)

         Зазначене свідчить, що права позивача, який має право на отримання заробітної плати  та належно оформленої трудової книжки, з боку відповідача порушуються, через що, для захисту своїх прав вимушений був звернутися до суду.

         Згідно п.4 ст. 40 КзпП України трудовий договір, що укладений на невизначений термін може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом в випадку прогула (в тому числі відсутності на роботі більш трьох годин на протязі робочого дня) без поважних причин. Відповідач не надав суду докази відсутності на роботі позивача, не довели, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин.

         Надані до суду табеля обліку робочого часу з січня 2007року по листопад 2007року суд сприймає критично, тому що на підприємстві відповідача не ведеться журнал прихода та ухода з роботи працівників та книга обліку робочого часу. Неможливо перевірити достовірність даних, які внесені до зазначених табелів обліку робочого часу.

         Відповідно до ст. 116 КЗпП України : “При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення”.        Згідно зі ст. 117 КЗпП України: “В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток, за весь час затримки по день фактичного розрахунку”.

         Відповідач затримав видачу кінцевого розрахунку при звільненні на 14 (чотирнадцять) місяців (з 09 липня 2007р. по 09 вересня 2008р. включно)

         Згідно штатного розкладу на 2007р. середня заробітна плата позивача складає 550 (п”ятсот п”ятдесят) грн, Таким чином, відповідач  зобов”язаний сплатити середній заробіток в розмірі 7700 (сім тисяч сімсот) грн. ( 550,00 х14 = 7700,00).

         Не видача трудової книжки в день звільнення є незаконним і суперечить вимогам ст. 47 КзпП України: “Власник або уповноважений ним орган зобов”язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку”.

         Відповідно до п.4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємтсвах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 : “При затримці видачі трудової книжки з вини  власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу”.

         Власник або   уповноважений  ним  орган  зобов'язаний  видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї  записом про звільнення.

     При затримці видачі  трудової  книжки  з  вини  власника  або уповноваженого ним   органу   працівникові   сплачується  середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

     Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день  звільнення  видається  наказ  і  вноситься запис до  трудової  книжки  працівника. 

         Відповідно до ст. 235 КзпП України «У разi визнання формулювання причини звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi, орган, який розглядає трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звiльнення в трудовiй книжцi перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу в порядку i на умовах, передбачених частиною другою цiєї статтi.

         У разi затримки видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi виплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.»

         Таим чином, є підстави для змінення дати звільнення позивача з 21 грудня 2007 року на 14 січня 2008 року. Зважаючи на викладене, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за 6 місяців за період з 09 липня 2007 року по 14 січня 2008 року у розмірі 550,00 грн Х 6 =  3300,00 грн.

         Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 3000,00грн, посилаючись на те, що, в результаті порушення його прав він зазнав моральних страждань та вимушений був прикладати додаткових зусиль для поновлення свого порушеного права.

         Окрім того, відповідач порушив право позивча на отримання належно оформленої трудової книжки, що перешкоджалойому в працевлаштувані, чим завдало йому окремих зусиль на захисту своїх трудових прав та інтересів.         

         Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому є підстави для відшкодування моральної шкоди.

         Також, за ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов”язана з розміром цього відшкодування.

         Таким чином, відповідно до ст. 237-1 КзпП України, суд вважає, що з боку відповідача було допущено порушення законних прав позивача, що полягає невиплаті заробітної плати, в затримки в виплаті кінцевого розрахунку, не видання трудової книжки, незаконному  звільненні, і тому суд визнає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення моральної шкоди та суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму в розмірі 1800,00грн, як відшкодування моральної шкоди.         

         На підставі наведених обставин, суд вважає,що позовні вимоги ОСОБА_1до ТОВ «ЕЛЛАКС», про визнання частково недійсним наказу про звільнення, про зміну формулювання причин звільнення, про зміну дати звільнення, стягнення заборгованості з заробітної плати, стягнення компенсації за відпустку, стягнення середнього заробітку за затримання розрахунку при звільненні та за час затримання трудової книжки та моральної шкоди підлягають задоволенню.

         Статтею 86 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язавні з переїздом до іншого населеного пункту свідків, смпеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення експертизи.

         Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів, пов»язаних з витратами на проведення судової експертизи  підлягають задоволенню, так як сплата даної суми підтверджується рахунком про сплату № 11828 від 17.06.2008р. ( а.с.120) та квитанцією про сплату за проведення експертизи.

         Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати пов'язані з оплатою правової допомоги, або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

         Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів, пов»язаних з оплатою позивачем послуг адвоката підлягають задоволенню, так як сплата даної суми підтверджується даними договору про надання правових послуг адвоката № б/н від 25 грудня 2007 р. ( а.с.78) та квитанцією про сплату гонорару.

                   На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10,11 84, 86, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ч.1 ст. 47, 48, 116, 117, ч.4 ст. 235 КЗпП України, ст. 23 ЦК України,  Інструкцієй про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301, ст. 23 ЦК України.

В И Р І Ш И В :

         Позовну заявуОСОБА_1 задовольнити  частково.

         Визнати частково недійсним наказ № 97 від 21 грудня 2007 року, винесений директором ОСОБА_2 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” про звільнення з роботи згідно п.4. ст. 40 КзпП України ОСОБА_1.

         Змінити формулювання причини звільненняОСОБА_1   на “Звільнений з посадиІНФОРМАЦІЯ_1за власним бажанням  згідно ст. 38 КЗпП України”.

         Змінити дату звільненняОСОБА_1 з роботи з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” з 21 грудня 2007р. на 14 січня 2008р.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на користьОСОБА_1  2750,00 грн. як борг по заробітній платі за період з 01 лютого 2007р. по 30 червня 2007р. включно.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на  користьОСОБА_1  розмір компенсації за відпустку за весь час роботи в розмірі 445,44 ( чотириста сорок п”ять) грн. 44 коп.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на  користьОСОБА_1 середню заробітну плату за затримання розрахунку при звільненні в розмірі 7700 грн.00 коп. за період з 09 липня 2007р. по 09 вересня 2008р.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на користьОСОБА_1  3300 ( три тисячі триста ) грн. 00 коп. як середню заробітну плату за час затримання трудової книжки за період з 09 липня 2007р. по 14 січня 2008р.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на користьОСОБА_1 витрати, що пов'язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 1421 грн 82 коп.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на користьОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги в розмірі 1 500 (одна тисяча п”ятсот) грн. 00 коп.

         Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЕЛЛАКС” на користьОСОБА_1 1800грн. 00      коп.,  як відшкодування моральної шкоди.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4. ст. 295 ЦПК України.

                               Головуючий - суддя