Судове рішення #4090003

Справа 2-1640\08

 

Р І Ш Е Н Н Я

                                            ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

   11 грудня 2008 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Тарасенко Л.М., при секретарі  Власовій Ю.Ю., за участю адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Фрунзенської районної у м. Харкові  ради  про визнання права користування житловим приміщенням  та укладення договору найму, третя особа:  КП «Жилкомсервіс»  і за зустрічним позовом  Фрунзенської районної  у м. Харкові ради  доОСОБА_1, третя особа: сектор у справах  громадянства, імміграції та реєстрації  фізичних осіб Фрунзенського  РВ ХМУ ГУМВС України в Харківські     й області про виселення  без надання житлового приміщення.

 

 

ВСТАНОВИВ

 

       ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до  Фрунзенської районної у м. Харкові ради про визнання права користування житловим приміщенням в  кімнаті АДРЕСА_1посилаючись на те, що  з 2002 року проживав разом з батьком ОСОБА_3 в кімнаті НОМЕР_1, оскільки батьки розірвали шлюб. Мати стала проживати в кімнаті НОМЕР_2 цього будинку разом з сестрою  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

            Раніше він з сестрою і батьками проживав в кімнаті НОМЕР_2 цього будинку. Його батько ОСОБА_3 працював на тракторному заводі, знаходився на квартирному обліку , оскільки була потреба в житлі, в кімнаті НОМЕР_2  площею  19,4 кв. м. проживало 4 чоловіка.

         Рішенням  адміністрації і профспілкового комітету Харківського тракторного заводу  його батько на сім»ю отримав ще одну кімнату  НОМЕР_1 в цьому будинку 19 грудня 2000 року.

         Вся сім»я користувалася двома кімнатами.

У 2002 році його батьки розірвали шлюб і тоді він перейшов проживати  в  кімнату  НОМЕР_1 де проживав батько, а мати ОСОБА_5разом з сестрою ОСОБА_4  проживає в кімнаті НОМЕР_2.

         У 2004 році йому стало відомо, що мати  розділила лицеві рахунки , на ім.»я батька ОСОБА_3 був відкрито рахунок  на кімнату  НОМЕР_1, а на своє ім.»я  мати відкрила особистий рахунок на кімнату НОМЕР_2.

         Він проживав разом з батьком однією сім»єю, у них був єдиний бюджет. Все своє майно він переніс в кімнату НОМЕР_1..Деякі речі він купував разом з батьком. У 2005 році він отримав паспорт в якому стояла його реєстрація - АДРЕСА_2 Батько обіцяв зареєструвати його в своїй кімнаті НОМЕР_1 де фактично проживав.

         Але ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько ОСОБА_3 помер.

         Оскільки він був членом сім»ї батька, проживав разом з ним вважає, що підлягає визнанню  за ним право користування кімнатою НОМЕР_1  у будинку АДРЕСА_1.

         Також просить  зобов»язати  відповідача укласти з ним договір найму житлового приміщення - кімнати НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

         Представник відповідача - Фрунзенська районна в м. Харкові рада, позов не визнали, звернулись з зустрічною позовною заявою про виселення ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1

         Представник третьої особи - КП «Жилкомсервіс» не з»явився у судове засідання, надав письмову заяву з проханням слухати справу  без їх участі.

         Представник третьої особи - СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області у судове засідання не з»явився, надав письмову заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

         Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків  ОСОБА_5ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню. Зустрічний позов  Фрунзенської районної в м. Харкові ради підлягає задоволенню.

         У судовому засіданні встановлено наступне.

         Позивач ОСОБА_1 разом з батьками ОСОБА_3, ОСОБА_5 і сестрою ОСОБА_4 проживали в кімнаті НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_1 в м. Харкові.

         На підставі  рішення адміністрації і профспілкової організації № 11 від 19 грудня 2000 року,  за місцем  роботи - Харківський тракторний завод, де працював ОСОБА_3, сім»я отримала  звільнену  в цьому гуртожитку кімнату НОМЕР_1. До 2002 року сім»я користувалася сумісно двома кімнатами.

         На підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від  16 липня 2002 року шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_3  - розірвано. Видано свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1- 11 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану  Фрунзенського  районного управління юстиції в м. Харкові.

         Із матеріалів цивільної справи 2-2653\2002  про розірвання шлюбу подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається наступне. В позовній заяві позивачка вказувала, що  не проживає з відповідачем з тих причин, що він зловживає спиртними напоями і сім»ї не існує з січня 2002 року, діти - син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4року народження і дочка ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  залишається проживати з нею. В протоколі судового засідання від 16 липня 2002 року  записані пояснення сторін, позивачка  також вказувала, що діти проживають з нею і будуть проживати.

         Із матеріалів цивільної справи 2- 2652\2002 про стягнення аліментів  вбачається наступне.  В позовній заяві  позивачка  ОСОБА_5 вказала, що  батько дітей ОСОБА_3  не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, просила стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_1а ІНФОРМАЦІЯ_4року народження і дочкиОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 травня 2002 року  з ОСОБА_3 стягнені аліменти на утримання дітей  у розмірі 1\3 частини щомісячного заробітку.

         Із матеріалів цивільної справи 2-1228\2006 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання  повнолітньої дитини - дочкиОСОБА_4в зв»язку з її навчанням  вбачається наступне. До позовної заяви ОСОБА_5 додала довідку  видану  30 вересня 2005 року КЖЕП-201 Фрунзенського району м. Харкова  про те, що разом з нею в кімнаті НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Харкові  проживає дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4року народження.

 

         Із матеріалів цивільної справи 2-4770\07 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3  про збільшення розміру аліментів на повнолітню дитину - дочку ОСОБА_4, оскільки остання вчиться і недостатньо коштів на навчання вбачається  наступне. В позовній заяві позивачка вказала, що разом з нею проживає дочка і син ОСОБА_1, які знаходяться на повному її забезпеченні і приклала до позовної заяви довідку, що разом з нею проживає в кімнаті НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 син ОСОБА_1. Довідка видана  24 вересня 2007 року Фрунзенським філіалом № 52 КП «Жилкомсервіс».

У судовому засіданні при розгляді справи про стягнення аліментів  позивачка ОСОБА_5  дала пояснення про те, що відповідач ОСОБА_3 не спілкується з дітьми, коли вони бажали до нього зайти він не відчиняв двері своєї кімнати.

         У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не визнав позовні вимоги про виселення з кімнати НОМЕР_1 будинку  АДРЕСА_1, оскільки вважає себе не тимчасовим  мешканцем. В кімнату НОМЕР_1 вселився зі згоди батька.

         Представник відповідача - Фрунзенської районної в м. Харкові ради              не визнав позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки вважають, що в кімнату НОМЕР_1 він вселився вже після смерті свого батька. ОСОБА_3 на звертався з письмовою заявою  про реєстрацію свого сина до себе в кімнату. В квартирі з батьком позивач не проживав, у них не було єдиного бюджету, оскільки позивач був неповнолітнім, не мав заробітку. Позивач отримав паспорт, в паспорті зазначена реєстрація в кімнаті НОМЕР_2. Крім того, ОСОБА_1  внесений в свідоцтво про право власності на житло  в кімнаті НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Харкові.

         Просять виселити ОСОБА_1 з кімнати НОМЕР_1, оскільки він не проживав разом з батьком однією сім»єю,  вселився після  його смерті, після січня 2008 року.

 

         Допитана у судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_5  пояснила, що після розлучення з ОСОБА_3  вона з дітьми залишилась проживати в кімнаті НОМЕР_2, а колишній чоловік проживав в кімнаті НОМЕР_1. З часом син став жити разом з батьком в кімнаті НОМЕР_1, але майно сина знаходилось і в кімнаті НОМЕР_2 і в кімнаті НОМЕР_1.  Сину було 13 років коли він став проживати однією сім»єю з батьком, у них був єдиний бюджет.

         Свідок ОСОБА_6, сусідка, пояснила про те що, подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3розлучились. ОСОБА_3 проживав в кімнаті НОМЕР_1, а ОСОБА_5 в кімнаті НОМЕР_2.  У неї склалася думка, що позивач проживав з батьком незважаючи на те, що йому було 12 років, вони вели сумісне господарство.  Після розлучення померлий зустрічався з іншими жінками, вони часто приходили до нього.

         Позивач не заперечує проти пояснень свідка ОСОБА_6, оскільки від сусідів знав, що до батька приходили жінки і  він з ними пиячив.

         Суд,  відмовляючи в позові про визнання права користування жилим приміщенням вважає, що позивач не проживав разом з батьком з 2002 року. З письмових доказів вбачається, що проживав він з матер»ю в кімнаті НОМЕР_2. Мати позивача неодноразово зверталась до суду з позовними заявами про стягнення аліментів на утримання дітей, оскільки після розлучення діти проживають з нею , а батько дітей ОСОБА_3 не надає матеріальну допомогу на їх утримання.

          ОСОБА_1  14 жовтня 2005 року отримав паспорт, в якому була зазначена його реєстрація в кімнаті АДРЕСА_2.

         Суд не може погодитись з позивачем, що він не знав про реєстрацію  в кімнаті НОМЕР_2, оскільки він отримував особисто паспорт.

         Також позивач не надав доказів про те, що батько бажав зареєструвати його у своїй квартирі. Коли б ОСОБА_3 мав намір це зробити, з 2002 році  у нього була така можливість.

         Суд вважає, що позивач є власником житла, оскільки на підставі свідоцтва про право власності на житло  від 25 серпня 2004 року  виданого органом приватизації житлового фонду ЗАТ Харківській тракторний завод ім.. Орджонікідзе Зарманбєтову ОСОБА_1 на праві приватної, спільної власності  належить в АДРЕСА_2 у будинку готельного типу. Право власності зареєстроване  30 серпня 2004 року в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

         Пояснення ОСОБА_1 про те, що він разом з батьком мав єдиний бюджет нічім не підтверджуються. Свідок ОСОБА_5 підтвердила у судовому засіданні, що її син  навчався у школі у 2002 році, не мав до смерті  батька свого зоробітку.

         У відповідності до ст. 65 ЖК України  наймач вправі в установленому порядку, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.

         Як встановлено у судовому засіданні  померлий ОСОБА_3  не надавав згоди на вселення до себе позивача оскільки  не звертався з письмовою заявою  до дільниці № 52 філії КП «Жилкомсервіс» Фрунзенського району, не звертався  до СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківські    й області.

         При таких обставинах суд не може вважати ОСОБА_1 членом сім»ї  наймача кімнати НОМЕР_1.

            Позивач підлягає виселенню зі спірної кімнати НОМЕР_1 без надання іншого житла, оскільки вселився після смерті свого батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.\свідоцтво про смерть  НОМЕР_2 від 18 січня 2008 року.\

        

                На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 65, 98 ЖК України

 

В И Р І Ш И В

 

            В задоволенні позовуОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням в кімнаті НОМЕР_1

, будинку АДРЕСА_1 та укладення договору найму - відмовити.

         Зарманбєтова ОСОБА_1 висилити з кімнати АДРЕСА_1без надання іншого житлового приміщення.

 

         Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч 4 ст. 295 ЦПК України.

 

                                Головуючий - суддя

        

        

        

        

        

             

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація