ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа № 26/5009/5608/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників сторін:

апелянта - не з'явився,

арбітражного керуючого Плецької Ю.В. - ОСОБА_2 (довіреність №208 від 06.02.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. №708 З/2) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.07.14р. у справі № 26/5009/5608/11

за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року (суддя Дьоміна А.В.) у задоволенні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. - відмовлено.

ПАТ "Укрсоцбанк" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати в повному обсязі ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року у справі №26/5009/5608/11 та ухвалити нове рішення. Визнати неправомірними дії ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3- арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення до 3-ї черги реєстру кредиторів грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 737820,38 грн. Визнати неправомірними дії ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3- арбітражного керуючого Плецької Ю.В. щодо включення до складу ліквідаційної маси предмету іпотеки - трикімнатної квартири загальною площею 79,8 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, оскільки до складу ліквідаційної маси було включено нерухоме майно - трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка є забезпеченням виконання зобов'язань боржника за кредитним договором №06П161-К від 17.07.2006р., укладеного між банком та фізичною особою ОСОБА_3

Крім того, не було досліджено та надано належної оцінки доказам, а саме: характеру зобов'язань боржника за кредитним договором (вимоги особистого характеру або вимоги із здійсненням підприємницької діяльності), порядку користування нерухомим майном (іпотека банку)- для особистого користування або використання у підприємницькій діяльності.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Апелянт у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 30.01.2015р.

13.02.2015р. до суду від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 32359), в якому Плецька Ю.В. проти апеляційної скарги заперечувала, посилаючись, зокрема, на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не заперечував проти реалізації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення публічних торгів (аукціону) за початковою (стартовою) ціною на рівні ліквідаційної вартості згідно висновку про оцінку, зробленого 25.10.2013р. акредитованим банком суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Оцінка Плюс», що підтверджується листом №02-01/41 від 11.04.2014р. Враховуючи інтереси заставного кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк», висловлені у зазначеному листі-погодженні, на замовлення ліквідатора банкрута Товарною біржею «Електронні торги України» були проведені публічні торги (аукціон) з реалізації переданого в іпотеку банку майна банкрута- квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, як зазначає арбітражний керуючий, суд першої інстанції дійшов вірно до висновку, що такі дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси банкрута та подальшої реалізації майна, переданого ПАТ «Укрсоцбанк» в іпотеку, були направлені безпосередньо на задоволення прав та законних інтересів ПАТ «Укрсоцбанк».

Також посилається на інші обставини, викладені у відзиві.

Представник арбітражного керуючого у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника арбітражного керуючого, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

21.09.2011р. ухвалою господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 на підставі ст.47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.09.2011р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Юлію Вікторівну, яку зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру згідно вимогам діючого законодавства.

17.07.2014. до господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" надійшла скарга на дії ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. (вх. №0906/15539), в якій скаржник посилається на те, що 30.11.2011р. відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою з вимогами до боржника на суму 737 820,39 грн.

Відповідно до заяви банку та відомостей з Державного реєстру іпотек боржником було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

02.12.2011р. ліквідатор повідомила банк про визнання грошових вимог та включення до реєстру вимог за кредитним договором у сумі 737 820,38 грн.

Скаржник вважає, що дії ліквідатора щодо включення вимог банку до 3-ї черги реєстру вимог кредиторів порушують його права та інтереси, як заставного кредитора у справі, оскільки вимоги забезпечені заставою боржника повинні бути включені окремо до реєстру вимог кредиторів відповідно до додатку 2 до Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів.

Крім того, кредитний договір №06П161-К від 17.07.2006р. був укладений між банком та фізичною особою ОСОБА_3, тобто грошові кошти отримані за кредитним договором не були направлені на здійснення підприємницької діяльності боржника.

За іпотечним договором №06П161-І від 17.07.2006р. предметом іпотеки є - трикімнатна квартира загальною площею 79,8 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, тобто житлова нерухомість, яка перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням боржником підприємницької діяльності.

Таким чином, банк вважає, що ліквідатор в порушення вимог ст. ст. 25, 26, 47 Закону включив до складу ліквідаційної маси предмет іпотеки - трикімнатну квартиру загальною площею 79,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та яка перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням боржником підприємницької діяльності.

В зв'язку з чим, банк просив суд визнати неправомірними дії ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В щодо включення до 3-ї черги реєстру вимог кредиторів грошових вимог ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 737820,38 грн. та щодо включення до складу ліквідаційної маси предмету іпотеки - трикімнатної квартири загальною площею 79,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Арбітражний керуючий у запереченні на скаргу (вх. №0906/16619 від 31.07.2014р.) проти скарги заперечував, посилаючись на те, що дії ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури банкрута повністю відповідають нормам чинного законодавства у сфері банкрутства, а правові підстави для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк», що викладені у скарзі на дії ліквідатора, відсутні.

31.07.2014р. господарським судом Запорізької області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Розділом VI Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом №4212-VI від 22.12.2011р.) та ст. 41 названого Закону визначено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Серед окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (ст. ст. 47, 48, 49 Закону).

Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом №4212-VI від 22.12.2011р.) встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).

Відповідно до положень частини 5 статті 48 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця, крім зобов'язань, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Частина 7 наведеної статті зазначає, що постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.

У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Згідно статті 1 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом №4212-VI від 22.12.2011р.) ліквідація -припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно статті 1 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи - підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Частина 7 статті 47 наведеного Закону встановлює, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Однак скаржником не враховано, що наведена редакція норм закону діє з урахуванням змін, внесених згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 року, якою ст.1 Закону про банкрутство у визначення терміна «суб'єкт банкрутства» було доповнено словами «а також фізичні особи- підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності».

Також, відповідно до змін, внесених цим Законом в ч. 7 ст. 47 Закону про банкрутство законодавець визначив, що у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Наведені зміни набули чинності з 16.10.2011 року. При цьому, в п. 2 Прикінцевих положень закону від 22.09.2011 року вказано, що дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

До внесення цих змін норми Закону про банкрутство не встановлювали обмежень як щодо визнання грошових вимог до фізичної особи чи фізичної особи-підариємця та і щодо формування ліквідаційної маси після визнання громадянина-підприємця банкрутом окрім тих, що передбачені цивільним процесуальним законодавством України (майно, на яке не може бути звернено стягнення).

Також слід зазначити, що в силу приписів ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про заставу" зобов'язання, що виникають на підставі договору застави, носять похідний, а не самостійний характер. Отже, якщо за договором застави забезпечується виконання зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору, то ці правовідносини за своєю правовою природою носять нерозривний характер.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 25.11.2011р. ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Запорізької області з завою про включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів ФОП ОСОБА_3 в межах справи про банкрутство №25/5009/5608/11, посилаючись на невиконання з боку банкрута зобов'язань за договором кредиту №06П161-К від 17.07.2006р. та на укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки №06П161-І від 17.07.2006р., реєстр. №183, предметом якого є нерухоме майно - квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-20 т.3).

Тобто, як договір кредиту №06П161-К від 17.07.2006р. так і договір іпотеки, за яким банку було передано в заставу майно боржника - квартира АДРЕСА_1, були укладені 17.07.2006 року, тобто до набрання з 16.10.2011 року чинності внесених в ч. 7 ст. 47 Закону про банкрутство зазначених вище змін.

Також не є обгрунтованим твердження апелянта щодо того, що окремо вносяться до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, оскільки нормами ст.49 Закону про банкрутство, яка являється спеціальною щодо банкрутства фізичної особи-підприємця, а саме абз.2 п.1 ст. 49 Закону встановлено, що у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця.

Таким чином, відсутні правові підстави для невключення до складу ліквідаційної маси боржника згаданого нерухомого майна - квартири, що належить підприємцю.

Ліквідатор ФОП ОСОБА_3 за результатами розгляду вказаної заяви визнала та включила до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у повному обсязі у розмірі 737 820,39 грн., про що кредитору було направлено повідомлення про результати розгляду заяви №02/12-4 від 02.12.2011р. (а.с.86 т.4).

Жодних скарг та заперечень з боку ПАТ "Укрсоцбанк" щодо визнання його кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів, починаючи з грудня 2011 по червень 2014 не надходило.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ліквідатором було правомірно включено до третьої черги реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 737820,38 грн. та включено до складу ліквідаційної маси боржника згаданого нерухомого майна - квартири, що належить підприємцю.

З урахванням наведеного висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на дії ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Плецької Ю.В. є законним та обгрунтованим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.07.14р. у справі № 26/5009/5608/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 31.07.14р. у справі № 26/5009/5608/11 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.02.2015р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О.В.