ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
22.01.07 Справа № 5/1268-19/210А
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.,
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.,
з участю представників:
від скаржника (відповідача) –Задорожний І.В.
від позивача – Балуцький Р.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 01.11.2006 року вих.№20122/10-0
на постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року, суддя Левицька Н.Г.
у справі №5/1268-19/210А,
за позовом Львівського швейного підприємства «Силует»УТОГ, м.Львів
до відповідача Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002662300/0/17822 від 12.10.2005 року, №0002662300/2 від 17.05.2006 року та №0001592310/0 від 17.05.2006 року
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.
Постановою господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року по справі №5/1268-19/210А позов Львівського швейного підприємства «Силует»УТОГ задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0002662300/2 від 17.05.2006 року №0001592310/0 від 17.05.2006 року. Провадження в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0002662300/0/17822 від 12.10.2005 року закрито.
Суд першої інстанції при винесенні постанови виходив з наступного:
У вересні - жовтні 2004р. Приватне підприємство “Галпостачпром” поставило ЛШП “Силует” товари на загальну суму 119807,76 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та видатковими накладними. Одночасно ПП “Галпостачпром” видано податкові накладні, на підставі яких позивачем було здійснено нарахування податкового кредиту.
Постачальником ПП «Галпостачпром»були ТзОВ “Сетор-Крон” та ТОВ “Дон-Вен”, які не відобразили відповідні суми податку на додану вартість у податковій Декларації з податку на додану вартість у рядку “податкове зобов’язання” та не сплатили до бюджету у вересні та жовтні 2004р. суми податку на додану вартість.
Суд першої інстанції вказує на те, що позивач жодних правовідносин з останніми не підтримував та зазначає, що трактування про те, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України суд вважає таким, що не відповідає Законодавству України, оскільки відповідної норми Закон України “Про податок на додану вартість” не містить.
Одночасно, суд керується п.п. 7.7.10. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в якому зазначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Поряд з цим, господарським судом закрито провадження в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0002662300/0/17822 від 12.10.2005р., оскільки воно є таким, що відкликано.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Личаківському районі м.Львова подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року по справі №5/1268-19/210А скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки при розгляді справи господарським судом порушено норми матеріального права.
Зокрема скаржник зазначає, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до державного бюджету України.
Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що згідно зустрічних перевірок до виробника (на 2-му ланцюгу) постачальники ПП ”Галпостачпром” (ТзОВ “Сетор-Крон” та ТОВ “Дон-Вен”), які повинні були відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов'язання” та сплатити до бюджету у відповідному податковому періоді відповідні суми податку, не задекларували та не сплатили податку на додану вартість.
Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року по справі №5/1268-19/210А скасувати, прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року по справі №5/1268-19/210А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у Запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема представник позивача вказував на те, що із ТзОВ “Сетор-Крон” та ТОВ “Дон-Вен” позивач жодних відносин не мав та операцій не проводив. Представник позивача зазначав, що як випливає з п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та вказував на те, що порушень щодо нарахування податкового кредиту позивачем допущено не було.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:
ДПІ у Личаківському районі м.Львова проведено позапланову документальну перевірку ЛШП «Силует УТОГ», з питань взаємозвірки та стану розрахунків з ПП «Галпостачпром»- ТзОВ «Сетор-Крон»та з ПП «Галпостачпром»- ТОВ «Дон-Вен», за наслідками якої 04.10.2005 року складено акт №1337/23-0/03972666.
В ході позапланових перевірок ЛШП „Силует” УТОГ з питань підтвердження декларування податку на додану вартість за жовтень 2004р. та комплексної планової документальної перевірки ЛШП „Силует” УТОГ було направлено запити на проведення зустрічних перевірок:
- по 1-му ланцюгу: до ДПІ Галицького району - ПП „Галпостачпром”. Відповідь отримано, взаєморозрахунки між ЛШП „Силует УТОГ” та ПП „Галпостачпром” підтверджено, постачальником реалізованої продукції є ТОВ „Сетор Крон” і ТзОВ „Дон-Вен”;
- по 2-му ланцюгу: до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва по ТОВ „Сетор Крон” (03.02.05р. №1653/23-4/45; 24.02.05 №2686/23-2/45; 08.06.05 №8921/23-2/45). Отримано відповідь від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 06.06.2005р. № 6291/7/23-902, в якому вказано, що провести зустрічну перевірку ТзОВ „Сетор-Крон” немає можливості, в зв’язку з тим, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, телефони, зазначені в обліковій справі, не відповідають дійсності (доповідна записка на Головне відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському р-ні м.Києва №29/23-902 від 28.04.2005р.). Матеріали по справі передано до ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва для розшуку засновників та вжиття відповідних заходів реагування.
- по 2-му ланцюгу: до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва по ТзОВ „Дон-Вен” (03.02.05р. №1654/23-4/46). Отримано відповідь від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.03.05р. № 1494/7/26-130, в якому вказано, що провести зустрічну перевірку ТОВ „Дон-Вен” немає можливості, в зв’язку з тим, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться, телефони, зазначені в АРМ „Пошук”,- не відповідають дійсності. Остання звітність подана в серпні 2004р. Кримінальна справа ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у відношенні посадових осіб ТОВ „Дон-Вен” не порушувалась, свідоцтво платника ПДВ не анульовано.
На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Личаківському районі м.Львова 12.10.2005 року №0002662300/0/17822, яким згідно з п.п.”б”, ”в” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено на 18565,97 грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року та застосовано штрафні санкції в сумі 520,98 грн.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПІ у м.Львові.
Рішенням ДПІ у м.Львові від 27.02.2006 року №3183/25-0 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.10.2005 року №0002662300/0/17822без змін. Поряд з цим, позивачу збільшено суму завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1401,99 грн. та донараховано штрафні санкції в сумі 180,02 грн.
На підставі вищевказаного рішення від 27.02.2006 року №3183/25-0 ДПІ у м.Львові 17.05.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0002662300/2 яким згідно з п.п.”б”, ”в” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу зменшено на 18565,97 грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року та нараховано штрафні санкції в сумі 520,98 грн.
- №0001592310/0, яким згідно з п.п.”б”, ”в” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу зменшено на 1401,99 грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року та нараховано штрафні санкції в сумі 180,02 грн.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Слід зазначити, що однією з обов'язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до державного бюджету України.
Висновок про те, що включенню до податкового кредиту підлягають лише суми ПДВ, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку на додану вартість, як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість, та включенням сум цього податку до податкового кредиту. При цьому зазначені етапи нерозривно зв'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.
За змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на включення відповідних сум до податкового кредиту виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку - продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме акту перевірки на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення постачальники ПП „Галпостачпром” - ТзОВ “Сетор-Крон” та ТОВ “Дон-Вен” не відобразили відповідні суми податку на додану вартість у податкових Деклараціях з податку на додану вартість у рядку “податкове зобов’язання” та не сплатили до бюджету суми податку на додану вартість з операцій щодо відпуску товару ПП „Галпостачпром”.
Таким чином ЛШП "Силует" УТОГ в порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7, п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", безпідставно включено до податкового кредиту за жовтень 2004 року ПДВ в сумі 19967,96 грн. згідно податкових накладних від 01.09.04 №9-01000009, від 30.08.04 №8-30000039, від 02.09.04 №9-0200037, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в жовтні 2004р. на 19967,96 грн.
Слід зазначити, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що згідно зустрічних перевірок до виробника (на 2-му ланцюгу) постачальники ПП ”Галпостачпром" (ТзОВ „Сетор-крон”, ТОВ „Дон-Вен"), які повинні були відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з податку на додану вартість в рядку „податкове зобов'язання" та сплатити до бюджету у відповідному податковому періоді відповідні суми податку, не задекларували та не сплатили податку на додану вартість.
Поряд з цим, слід зазначити, що судом першої інстанції правомірно закрито провадження в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0002662300/0/17822 від 12.10.2005р. вказуючи на те, що таке є відкликаним, оскільки ДПІ у Личаківському районі 17.05.2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002662300/2 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та нараховано штрафні санкції на такі ж суми як і у податковому повідомленні-рішенні №0002662300/0/17822 від 12.10.2005р.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду Львівської області підлягає скасуванню
Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова задоволити.
Постанову господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року по справі №5/1268-19/210А - скасувати, прийняти нову постанову.
В позові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 17.05.2006 року №0002662300/2 та №0001592310/0 відмовити.
В частині позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002662300/0/17822 від 12.10.2005 року провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Дубник О.П.
Орищин Г.В.