ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 р. Справа №917/2501/14

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області, вул. К. Лібкнехта, 13, м. Лубни, 37500 в інтересах держави в особі Лубенської міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 04027439; вул. Я.Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Приватного акціонерного товариства "Полтава-банк", код ЄДРПОУ 09807595, вул. Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава, 36000

про стягнення 499 925,92 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від прокуратури: Копитець О.О. посвідчення №026724 вид. 10.06.2014р.

від позивача: Іващенко О.Г. довіреність б/н від 08.01.2015р.

від відповідача: Каспір О.М. довіреність б/н від 05.11.2014р.

Суть справи: Розглядається позовна заява стягнення з відповідача збитків в сумі 499 925,92 грн. за користування з 20.05.2011р. по 25.07.2014р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою загальною площею 0,2647 га., за адресою м. Лубни, вул. Я.Мудрого, 20.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.12.2014р. позовну заяву Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою від 29.01.2015р. розгляд справи було відкладено, в зв"язку з клопотаннями позивача та відповідача для надання можливості укласти мирову угоду.

В судове засідання 10.02.2015р. жодних доказів погодження чи підписання мирової угоди сторонами надано не було .

09.02.2015р. відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з направленням на адресу Лубенської міської ради проекту мирової угоди.

Судом оголошено перерву в розгляді справи до 12.02.2015р.

В судове засідання 12.02.2015р. доказів підписання мирової угоди не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 29.01.2015р. строк розгляду справи за клопотанням відповідача був продовжений в порядку ст.69 ГПК України.

Станом на 12.02.2015р. строк вирішення спору, закінчується.

В зв'язку з закінченням строку вирішення спору, відкладення розгляду справи не є можливим, спір підлягає вирішенню по суті.

Прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд поновити строк позовної давності.

В обґрунтування позову зазначає, в період з 20.05.2011р. по 25.07.2014р. відповідач використовував земельну ділянку по вул. Я.Мудрого, 20, м.Лубни без правовстановлюючих документів (без оформлення права користування земельною ділянкою), що є порушенням ст.ст. 124-126 Земельного кодексу України.

Прокурор стверджує, що на вказаній загальною площею 709,8 кв. знаходиться нежилі будівлі, які належали відповідачу на підставі свідоцтва про право власності САС №356132 виданого виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області від 29.03.2010р. на підставі рішення №59 від 24.03.2010р.

Рішенням Лубенської міської ради від 09.09.2011р. було затверджено технічну документацію із землеустрою та зобов"язано відповідача укласти з міською радою на протязі місячного терміну договір оренди.

20.10.2011р. представником відповідача були отримані проекти договору, однак договір оренди земельної ділянки укладено не було, державна реєстрація не проведена.

Представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі та вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вхід. №686 від 21.01.2015р.) (а.с.37-43) проти задоволення позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість.

В обгрунтування зазначає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність підстав для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків. Позивачем не доведено протиправності дій (бездіяльності) відповідача в процедурі оформлення договору оренди земельної ділянки, їх причинно-наслідкового зв"язку з наведеною відповідачем упущеною вигодою, вини відповідача, також не доведено обгрунтованість розрахунку упущеної вигоди, виходячи із змісту рішення про надання земельної ділянки в оренду (строку оренди).

Крім того, відповідачем 06.02.2015р. було подано заяву (вхід. №1627 від 06.02.2015р.) про застосування строку позовної давності (а.с.79).

За таких обставин, відповідач просить суд в позові відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідачеві на праві приватної власності належала нежитлова будівля розташована в м. Лубни по вул. Я.Мудрого, 20, загальною площею 709,8 кв.м.

Даний факт підтверджується Свідоцтвом про право власності САС №356132, виданого виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 29.03.10 на підставі рішення №59 від 24.03.10р. (а.с. 19).

Зазначене майно було передано відповідачу на підставі Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу №11911101 від 25.01.2010р. (а.с. 46).

Зазначена будівля знаходиться на земельній ділянці територіальної громади Лубенської міської ради площею 0,2647 га.

Як вбачається з матеріалів справи 16.05.2011р. відповідач звернувся до Лубенської міської ради з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою та надати в оренду земельну ділянку по вул. Я.Мудрого, 20 площею 0,2647 га. для обслуговування кафе терміном на 5 років.

Рішенням Лубенської міської ради восьмої сесії шостого скликання від 20.05.2011р. було вирішено, відповідно до поданого клопотання затвердити технічну документацію із землеустрою щодо укладання договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Я. Мудрого, 20, загальною площею 0,2647 га та передати терміном на п"ять років Полтавському акціонерному банку "Полтава-банк", за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об"єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Даним рішення зобов"язано в місячний термін укласти з міською радою договір оренди землі.

16.08.2011р. відповідач звернувся до Лубенської міської ради з клопотанням внести зміни до Рішення Лубенської міської ради восьмої сесії шостого скликання від 20.05.2011р. в частині зміни назви установи в зв"язку зі зміною назви юридичної особи.

Рішенням дванадцятої сесії шостого скликання від 09.09.2011р. було внесено зміни до п.3 Рішення Лубенської міської ради від 20.05.2011р.

20.11.2011р. представником відповідача били отримані проекти договору оренди землі. Даний факт підтверджується розпискою від 20.10.2011р. (а.с.28).

Однак, ПАТ "Полтава-банк" не було оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку під об'єктами нерухомого майна, всупереч ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, що призвело до використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на землю та є порушенням чинного законодавства внаслідок недотримання принципу платності за використання земельної ділянки, що встановлено ст. 206 Земельного кодексу та ст.ст. 269, 287 Податкового кодексу України.

Згідно довідки Лубенської ОДПІ, ПАТ "Полтава-банк" оплату за користування зазначеною ділянкою не здійснював.

17.09.2014р. комісією було проведено обстеження земельної ділянки по вул. Я.Мудрого, 20 в м. Лубни, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 17.09.2014р. (а.с.20).

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району №222 від 24.09.14 затверджено акт комісії по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, внаслідок порушення Відповідачем земельного законодавства, відповідно до якого сума збитків становить 499925,92грн. При цьому, розмір заподіяних збитків визначено із застосуванням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284, як неотриманні доходи у вигляді орендної плати за земельну ділянку виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи вказану будівлю загальною площею 709,8 кв.м. по вул. Я.Мудрого, 20 в м. Лубни 25.07.14р. ПАТ "Полтава-банк" було продано Тесленку В.М.

Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу від 25.07.14р. (а.с.22).

За таких обставин, прокурор стверджує, що відповідач своєю протиправною поведінкою, яка виразилася у використанні земельних ділянок без правовстановлюючих документів, позбавив власника земельних ділянок права отримувати дохід в розмірі орендної плати, внаслідок чого Лубенській міській раді завдані збитки в сумі 499 925,92 грн.

У зв'язку з цим, прокурор з посиланням на ст. 13 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" звернувся з даним позовом до суду з огляду на порушення інтересів держави, оскільки до місцевого бюджету не надійшли кошти за користування земельною ділянкою.

Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ст. ст. 152, 156 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії (бездіяльність) щодо відповідних земельних ділянок за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМ України від 19.04.1993 №284.

Відповідно до п. 1 Порядку Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (п.2 Порядку).

В пункті 3 Порядку зазначено, що відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 24.09.2014р. №222 затверджено акт визначення розміру збитків за фактичне використання ПАТ "Полтава-банк" земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 23.09.2014р.

Дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржене та не визнане незаконним.

Комісією визначено, що на підставі розрахунку виконаного Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин (а.с.18), збитки нанесені відповідачем в результаті користування земельною ділянкою без належного оформлення правоустановчих документів та не внесення плати за користування землею за період з 20.05.2011р. по 25.07.2014р. становлять 499 925,92 грн.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п. 5 Порядку).

Разом з цим, судом встановлено, що рішенням Лубенської міської ради від 14.02.2014р. затверджено Порядок визначення та відшкодування Лубенській міській раді збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства.

Даний Порядок встановлює єдину процедуру відшкодування збитків, заподіяних Лубенській міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Збитки відшкодовуються внаслідок: використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону (п. 3).

У разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.

У випадку не оформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою збитки визначаються за період використання земельної ділянки з порушенням вимог, встановлених рішеннями Лубенської міської ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Лубни (п.п. 5.1, 5.2 Порядку).

Відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.

Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків із застосуванням коефіцієнтів, які дорівнюють подвійній обліковій ставці Національного банку України на початок кожного звітного року (п. 5.3. Порядку).

В п.3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

Судом встановлено, що відповідач з 20.05.2014р. (часу затвердження Рішенням Лубенською міською радою від 20.05.2011р. технічної документації та до 27.05.2014р. (часу укладання договору купівлі-продажу), не оформив право користування земельною ділянкою на якій розміщена належна відповідачу нерухомість, а саме нежитлова будівля розташована в м. Лубни по вул. Я.Мудрого, 20 загальною площею 709,8 кв.м.

Доводи відповідача стосовно неможливості оформлення права оренди, судом до уваги не приймаються, оскільки останні не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України.

А твердження відповідача стосовно не укладення договору оренди землі, в зв"язку з встановленням Рішенням Лубенської міської ради максимального відсотку орендної плати в розмірі 12% нормативної оцінки земель, судом не приймаються, оскільки не надано жодних доказів, оскарження даного рішення.

Так відповідно до ч.1, ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. (ч.1, ч.2 ст. 120 ЗК України).

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

За таких обставин суд прийшов до висновку, що не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під об'єктами нерухомого майна відповідачем, всупереч ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, є порушенням чинного законодавства внаслідок недотримання принципу платності за використання земельної ділянки, що встановлено ст. 206 Земельного кодексу.

З наявного в матеріалах справи розрахунку збитків, вбачається, що прокурор просить суд стягнути завдані збитки в розмірі 499 925,92грн., розраховані за період з 20.05.2011р. по 25.07.2014р. Даний розрахунок здійснений з врахуванням площі земельної ділянки (0,2647 га), вартість земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки землі (1344120,13грн.), розмір орендної плати за місяць (13 441,20 грн.). Відповідачем сума збитків не спростована.

Заява Відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 256, частини першої статті 257, частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10).

Судом встановлено, що позовна давність щодо вимог про стягнення суми збитків за період 20.05.11р. по 25.07.14р. у розмірі 499 925,92 грн. не сплила, оскільки позовну заяву прокурором подано 02.12.2014р., що підтверджується відповідним штампом для реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Полтавської області (а.с. 3).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів добровільного відшкодування збитків в сумі 499 925,92грн. не надано.

Враховуючи наявність шкоди, та те, що до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою, а також не оформлення відповідачем документів на право користування земельною ділянкою прокурором правомірно пред'явлено позов.

Отже, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник із неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтава-банк" (вул. Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 09807595; р/р 262011263100001 у ПАТ "Полтава-банк"; МФО 331489) на користь Лубенської міської ради Полтавської області (вул. Я.Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 04027439; рах. 31412544700011 ЗКПО 21053182 ГУДКСУ у Полтавській області; МФО 831019) збитки в розмірі 499 925,92 грн. за користування з 20.05.11р. по 25.07.14р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, розташованою в м. Лубни по вул. Я.Мудрого, 20 загальною площею 0,2647 га.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтава-банк" (вул. Паризької Комуни, 40-а, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 09807595; р/р 262011263100001 у ПАТ "Полтава-банк"; МФО 331489) в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001- 9 998,52 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.02.2015р.

Суддя Погрібна С.В.