Ухвала іменем україни 14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Романець Л.А.,

при секретарі судового засідання Зінорук В.В.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2014 року.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 20 березня

2014 року, яку залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2014 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що немає судимостей,

звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 296 КК, та закрито кримінальну справу у зв'язку із примиренням обвинуваченого і потерпілого.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 було пред'явлене обвинувачення в тому, що він 02 січня 2014 року о 15.00 годині на зупинці громадського транспорту по вул. Леніна в с. В. Чернеччина зайшов до салону рейсового автобусу, не відреагував на зауваження ОСОБА_2 не чіпляти пасажирів своїм рюкзаком та у відповідь, знаходячись у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності пасажирів, ігноруючи елементарні, прийняті у суспільстві правила поведінки, з хуліганських спонукань почав висловлюватися нецензурними словами у її бік. На зауваження ОСОБА_3 припинити хуліганські дії, ОСОБА_1 не відреагував та, продовжуючи свої хуліганські дії, в присутності сторонніх осіб наніс ОСОБА_3 не менше двох ударів кулаком в обличчя, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, та продовжив висловлюватися нецензурними словами у бік пасажирів автобусу.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно залишено без задоволення доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування місцевим судом ст. 46 КК. Крім того, прокурор вказує на те, що апеляційний суд, зазначивши в ухвалі про вчинення засудженим злочину з винятковим цинізмом, порушив положення ст. 23 КПК, оскільки фактично дав іншу ніж суд першої інстанції оцінку доказам, які не досліджував.

На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення від ОСОБА_1, який просить ухвалу апеляційного суду щодо нього залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених в ухвалі суду першої інстанції, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 296 КК України в касаційному порядку прокурором не оспорюються.

Відповідно до положень ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.1 ст. 296 КК, на підставі ст. 46 КК, врахувавши при цьому, що даний злочин є невеликої тяжкості, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення вперше, вину визнав, щиро розкаявся, примирився з потерпілим, відшкодував завдані збитки, за місцем проживання характеризується позитивно.

Крім того, як убачається із ухвали суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_3 й захисник обвинуваченого в судовому засіданні заявили клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296 КК України у зв'язку з їх примиренням.

Будь-які дані, які б перешкоджали звільненню ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з наведеного, доводи прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону є безпідставними.

Доводи прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону, аналогічні наведеним у касаційній скарзі, були перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи його апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав її необґрунтованою.

Разом із тим, доводи касаційної скарги прокурора щодо безпідставного посилання судом апеляційної інстанції на скоєння хуліганських дій, які супроводжувались винятковим цинізмом, є слушними, оскільки як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачення за такою кваліфікуючою ознакою не пред'являлося.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 412 КПК були би підставами для скасування судового рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 433-436 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 13 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на винятковий цинізм, як кваліфікуючу ознаку ч. 1 ст. 296 КК.

У решті судове рішення залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

_______________________ _____________________ _________________

Т.С. Шилова Н.О. Марчук Л.А. Романець