ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

18 лютого 2015 р. Справа № 922/2548/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

позивача - Відсота Д.О. (довіреність №41, від 11.04.2014 року),

відповідача - Ткаченко С.В. (довіреність № 1 від 01.08.2014 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду заяву Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. № 2509Х/1-12) про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. у справі № 922/2548/12

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток", с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області;

про стягнення штрафу та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 липня 2013 року у справі №922/2548/13 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "СК Восток" на користь загального фонду Державного бюджету України 68000,00 грн. штрафу, 53040,00 грн. пені та 2420,80 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року по справі №922/2548/13 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 23.07.2013 року у справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 року по зазначеній справі касаційну скаргу ТОВ "СК "Восток" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постанова касаційної інстанції мотивована посиланням на не врахування судами попередніх інстанції фактів, встановлених іншими судовими рішеннями, яким хоча і не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил ст. 43 ГПК щодо оцінки доказів. Відтак, як зазначено судом касаційної інстанції, маючи на час повторного розгляду даної справи судові акти адміністративного суду, які набрали законної сили (притому, що на час розгляду цієї справи місцевим господарським судом перший з них - постанова від 04.06.2013 - ще не набрала законної сили, а другого - ухвали від 01.08.2013 року ще не існувало, тобто вона не могла бути подана до місцевого господарського суду), апеляційний господарський суд мав здійснити оцінку згаданих судових актів, як доказів у справі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 23.07.2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до суду з заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що постановою Вищого адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі № 820/2860/13-а була задоволена касаційна скарга Відділення, відповідно до якої скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 року у цій справі, які, на думку заявника, були підставою для ухвалення Харківським апеляційним господарським судом постанови від 12.02.2014 року.

Позивач просить переглянути постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 рокуза нововиявленими обставинами та прийняти нову постанову, якою рішення господарського суду Харківської області від 23.07.2013 року у справі № 922/2548/13 залишити без змін.

Відповідач у відзиві на заяву з наведеними позивачем доводами не погоджується у зв'язку з тим, що рішення адміністративного суду не мають преюдиційного значення для господарського суду в розумінні ст. 38 ГПК України та фактично не можуть бути підставою для ухвалення рішення господарським судом. Просить залишити заяву Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України без задоволення, постанову апеляційної інстанції від 12.02.2014 року без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16 червня 2014 року (головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гребенюк, суддя Потапенко В.І.) заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 12.02.2014 року залишено без задоволення, а постанову без змін (том 2 а.с. 162- 168).

Постановою Вищого господарського суду України від 12 серпня 2014 року ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вищий господарський суд в своїй постанові зазначив, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що Рішення позивача № 29-к є чинним та обов'язковим до виконання, а також те, що будь-які скасовані судові рішення не можуть мати доказової сили під час розгляду справи в господарському суді (том 2 а.с. 198-202).

Під час нового розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.09.2014 року зупинив провадження у даній справі до вирішення Вищим адміністративним судом України пов'язаної з нею справи № 820/2860/13-а (том 3 а.с. 18-20).

Вищий господарський суд України своєю постановою від 17 грудня 2014 року скасував ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, якою зупинено провадження у даній справі (том 3 а.с. 42-45). Вищий господарський суд України скасовуючи ухвалу вказав на те, що відповідно до приписів статті 12 ГПК України, та ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» справи за участю органів Антимонопольного комітету підлягають розгляду господарськими судами. Неможливості розгляду справи не існує, оскільки обставини, які розглядаються можуть бути встановлені господарським судом самостійно.

Провадження у даній справі поновлено ухвалою від 29.01.2015 року (колегія суддів: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Хачатрян В.С.) (том 3 а.с. 48-49).

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, доводи викладені позивачем в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 922/2548/12, а також заперечення відповідача, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, нововиявлена оставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду.

Вирішуючи даний господарський спір з урахуванням висновків, викладених в постанові касаційної інстанції від 03.12.2013 року по даній справі, суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 12.02.2014 року, яку просить позивач переглянути за нововиявленими обставинами, встановив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наданим відповідачем доказам, щодо його вини та можливості притягнення його до відповідальності за встановлене позивачем порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході судового розгляду апеляційної скарги відповідача, апеляційним господарським судом в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України були витребувані документальні докази, на підставі яких приймалося оспорюване Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 року №29-К про накладення штрафу в розмірі 68000,00 грн., та яким в постанові від 12.02.2014 р. було надано повну юридичну оцінку щодо встановлення вини відповідача та можливості притягнення його до відповідальності за порушення, встановлене позивачем.

Так, в межах господарської справи № 922/2548/13 судовою колегією встановлено, що підставою для витребування позивачем інформації від ТОВ "СК "Восток" стало дослідження ринків набуття в оренду земельних часток (паїв), що не є перевіркою, а також проводиться поза межами розгляду справи чи заяви в порядку здійснення загального контролю. Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету не надано відомостей про те, що інформацію було запитано у позивача в зв'язку з розглядом справи чи заяви, а також не наведено норм Закону, яка б надавала в даному випадку право витребувати інформацію за відсутності відповідної справи чи заяви.

Згідно наданих доказів, розпорядження про початок розгляду справи №302-рк видано Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вже після надіслання вимоги від 16.11.2012 р. №02-26/2-4876/20 та в зв'язку з ненаданням вказаної вимоги. Як зазначає Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у своєму позові до ТОВ "СК "Восток" порушенням останнього є ненаданням інформації на обов'язкову вимогу від 16.11.2012 р. №02-26/2-4876/20.

Зокрема, згідно п. 13 ч.1 ст. 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Проте, як вбачається з мотивувальної частини постанови від 12.02.2014 р., згідно дослідженої Харківським окружним адміністративним судом та судовою колегією Харківського апеляційного господарського суду України копії подання про попередні висновки у справі №2/12-248-12 від 06.02.2013 р. встановлено, що 21.01.2013 р. за №02-26/2-368 ТОВ "СК "Восток" надсилалася вимога щодо надання інформації, яка не стосується предмету розгляду справи про ненадання ним інформації, а саме від нього була витребувана інформація щодо доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік (відповідно до коду рядка 010 Звіту про фінансові результати Ф. №2).

Крім того, згідно вказаної вимоги зазначено інший номер справи, розпочатої за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме: замість вказаного в розпорядженні про початок розгляду справи від 14.12.2012 р. №2/12-248-12 зазначено 2/02-248-12.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в поданні про попередні висновки у справі №2/12-248-12 від 06.02.2013 р. позивачем включено доводи про ненадання ТОВ "СК "Восток" інформації на вимогу в іншій справі та такі, що не стосуються предмету розгляду справи №2/12-248-12, оскільки предметом розгляду зазначеної справи було ненадання відповіді на вимогу № 02-06/2-4876/20 від 16.11.2012 р.

З урахуванням викладеного, дослідивши дійсні обставини справи та підстави, з яких відповідача було притягнуто до відповідальності за встановлене позивачем порушення, проаналізувавши положення п. 13 ст. 50, ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", апеляційний господарський суд в своїй постанові від 12.02.2014 р. вважав, що Рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 року №29-К, не доведено вини ТОВ "СК "Восток" в порушені антимонопольного законодавства, а судом першої інстанції не враховано та не надано належної правової оцінки наданим доказам.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року про відмову в задоволенні позовних вимог у стягненні з відповідача штрафних санкцій була прийнята колегією судів за результатами оцінки документальних доказів, на підставі фактично встановлених обставин справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Вищим адміністративним судом України прийнято постанову від 02.04.2014 р., якою скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 р., з мотивів наявності у голови Відділення права на вимагання інформації, необхідної для дослідження ринків, передбаченого статями 7, 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а також не надання ТОВ "СК "Восток" на вимогу територіального відділення Антимонопольного комітету України у визначений строк витребуваної для дослідження ринків інформації.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що наявність постанови Вищого адміністративного суду від 02.04.2014 року у справі № 820/2860/13-а, яким визнано правомірність Рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 року №29-К, не впливає на остаточні висновки суду апеляційної інстанції, викладені в постанові від 12.02.2014 року щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача штрафних санкцій, оскільки постанова обґрунтована зовсім іншими обставинами та доказами щодо відсутності вини відповідача в порушені антимонопольного законодавства.

Вказане спростовує помилкову позицію позивача, який вважає, що підставою прийняття постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року стало саме прийняття Харківським окружним адміністративним судом постанови від 04.06.2013 р. та ухвали Харківським апеляційним адміністративним судом від 01.08.2013 р.

До того ж, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. набрала законної сили та не була оскаржена позивачем в установленому порядку. Тобто позивач, не скориставшись своїм правом на касаційне оскарження постанови, фактично погодився з викладеними в ній висновками.

Таким чином, факт прийняття Вищим адміністративним судом України постанови від 02.04.2014 року у справі № 820/2860/13-а, яким визнано правомірність Рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 року №29-К, не є істотною обставиною для розгляду даної справи, оскільки не впливає на суть постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 922/2548/13 щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в зв'язку з не доведеністю вини ТОВ "СК "Восток" в порушені антимонопольного законодавства

Тобто, сам факт наявності Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.02.2013 року №29-К, не може створювати наслідки прийняття іншого, ніж те, що було прийнято постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 922/2548/13.

Вищий господарський суд у постанові від 12 серпня 2014 року скасовуючи попередні судові акти вказав на те, що Рішення позивача № 29-к є чинним та обов'язком для виконання.

Оскільки суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 12.02.2014 року на виконання вимог постанови касаційної інстанції від 03.12.2013 року розглянув справу через надання оцінки усім доказам, які стали підставою для прийняття Рішення позивача № 29-к, то сама по собі обставина чинності Рішення № 29-к, не спростовує тих висновків, які були покладені в основу постанови апеляційної інстанції від 12.02.2014 року. У разі незгоди з такими висновками, позивач має право ініціювати касаційне провадження.

Розглядаючи заявлені вимоги щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та надаючи правову оцінку наведеному позивачем обґрунтуванню, судова колегія зазначає, що наведене заявником не свідчить про наявність у справі нововиявлених обставин в розумінні ст. 112 ГПК України, зважаючи на відсутність ознак їх істотності для вирішення даного господарського спору, тому наведені ним доводи не ставлять під сумнів висновки, викладені в постанові від 12.02.2014 р., та правомірність постановлення судового рішення, а тому з огляду на це заява Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволенню не підлягає, тому прийнята по даній справі постанова від 12.02.2014 року підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 101, статтями 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

УХВАЛИЛА:

Заяву Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.14 року по справі № 922/2548/12 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року у справі № 922/2548/13 залишити без змін.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.02.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Хачатрян В.С