ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
25.01.07 Справа № 1/677-26/234
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «К.К.К.», м.Львів.
на рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2006р.
у справі № 1/677-26/234
за позовом ТзОВ «К.К.К.», м.Львів.
до ДП Науково-дослідного інституту метрології вимірювальних і управляючих систем», м.Львів.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна виконавча служба у Личаківському районі м.Львова , м.Львів.
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
За участю представників: (довіреності в матеріалах справи)
від позивача –Бальмич В.О.- представник
від відповідача- Труш І.М.- представник
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2006 року (суддя Деркач Ю.Б.) в позові ТзОВ «К.К.К.», м.Львів до ДП Науково-дослідного інституту метрології вимірювальних і управляючих систем», м.Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної виконавчої служби у Личаківському районі м.Львова про витребування майна з чужого незаконного володіння –відмовлено.
Суд мотивував рішення тим, що позивач не довів, що майно, яке зазначене у переліку є його власністю, не подав суду належним чином затвердженого балансу підприємства та доказів, що зазначене майно знаходиться у володінні позивача, а тому вимоги про витребування майна в порядку ст.387 ЦК України є безпідставні.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, позов задоволити, покликаючись, що висновок місцевого господарського суду про недоведеність підстав знаходження майна в користуванні товариства є невірний, оскільки останнє користується ним на підставі договору №12-05 від 4.04.2003р. та договору №905/01-1 від 5.01.2004р. Крім того, знаходження майна у користуванні товариства підтверджено актом опису і арешту майна від 13.07.2006р.
Крім того, зазначає позивач, місцевим господарським судом в порушення ст.77 ГПК України, прийнято рішення, незважаючи на неприбуття в судове засідання представників ВДВС у Личаківському районі, який ухвалою суду був залучений третьою особою.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, доводи скаржника відхилив, покликаючись, що майно яке знаходиться у приміщенні по вул.Винниченка,3 у м.Львові описане державним виконавцем і знаходиться на відповідальному зберіганні у позивача, про що підтверджується у апеляційній скарзі, на неодноразові звернення до відповідального за зберігання майна директора ТзОВ «К.К.К.»п. Суєрова Є.О. з»явитись за вказаною адресою з метою звільнення майна із приміщення, відповідач не реагує, у зв»язку з чим НДІ «Система», як власник, позбавлений законного права користуватися власним майном.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а позов належить залишити без розгляду, виходячи з наступного:
Відповідно до п.2 ч.1 ст.55 ГПК України ціна позову визначається:
2) у позовах про витребування майна вартістю майна, що витребовується. Ціну позову вказує позивач.У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається судом (ч.3 ст.55 ГПК України).
Позивачем заявлено позов про витребування майна, зазначеного в переліку (а.с.9), від недобросовісного володільця.
Заявою від 25.07.2006р. позивач уточнив позовні вимоги щодо переліку витребовуваного майна (а.с. 37-38) і просив витребувати у відповідача майно, яке зазначене в переліку (а.с.38, 76 найменувань).
При цьому, як у позові так і заяві про уточнення позовних вимог, позивач не зазначив ціну позову, а тому Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 18.12.2006р. зобов»язав позивача обґрунтувати документально вартість витребовуваного майна, щоб визначити ціну позову і перевірити правильність позивачем справляння держмита, оскільки розмір сплати держмита залежить від ціни позову (п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21.01.1993р. (із змінами і доповненнями).
Місцевий господарський суд на дану обставину уваги не звернув і прийняв рішення не перевіривши правильність сплати позивачем державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» у спорі про витребування майна.
Позивач без поважних причин, не подав витребувані ухвалою суду документи, а саме докази, що підтверджують вартість витребуваного майна, без яких неможливо визначити ціну позову і встановити правильність сплати позивачем держмита і вирішити спір по суті, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ст.81. ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.99,101,103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ТзОВ «К.К.К.», м.Львів задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2006р.
у справі № 1/677-26/234 скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов залишити без розгляду.
3. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.