УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

8 травня  2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді: Головчук С. В.

суддів: Миніч Т.І.,  Забродського М. І. при секретарі судового засідання Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м,  Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2008 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,  -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2007 року ОСОБА_1 3вернулась з вказаним позовом до відповідача та просила визнати недійсним договір дарування 64/100 частин будинку по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначала,  що за цим договором,  який посвідчений державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори 18 грудня 2000 року,  вона подарувала цю частину будинку неповнолітній дочці відповідачки ОСОБА_3,  оскільки вони здійснювали догляд за нею. Проте,  що такий договір дарування був укладений позивачка дізналась у 2004 році,  коли її було знято з обліку у територіальному центрі соціального обслуговування пенсіонерів. З того ж часу відповідачка припинила здійснювати догляд за нею.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 уточнила свої вимоги та просила визнати вказаний договір дарування недійсним як укладений внаслідок помилки та просила поновити строк для звернення до суду.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2008 року поновлено строк позовної давності,  а в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про задоволення її вимог. Зазначає,  що судом неправильно дана оцінка доказам по справі. Зокрема судом не взято до уваги покази свідків у справі,  які стверджували,  що відповідачка здійснювала за нею догляд. Тому вона і подарувала частину свого будинку дочці відпові-

Справа 22ц/873                                    Головуючий у суді 1-ої інстанції Шимко В.П.

Категорія 34                                          Суддя-доповідач Забродський M.I

2

дачці.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  суд вважає,  що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до  ст. 56 ЦК України (1963) року угода,  укладена внаслідок помилки,  що має істотне значення,  може бути визнана недійсною за позовом сторони,  яка діяла під впливом помилки

Під помилкою,  як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №3 від 28 квітня 1978 року „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними",  слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта,  предмета чи інших істотних умов угоди,  що вплинуло на її волевиявлення,  при відсутності якого за обставинами справи можна вважати,  що угода не була б укладена.

Статтею 11 ЦПК України передбачено,  що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1,  на підставі свідоцтва про право власності від 26 квітня 1975 року,  належить 64/100 житлового будинку АДРЕСА_1(а.с. 7).

18 грудня 2000 року вона подарувала,  цю частину будинку неповнолітній ОСОБА_3 про що був складений договір,  підписаний позивачкою і представником обдарованої та посвідчений державним нотаріусом Бердичівської державної нотаріальної контори Житомирської області.

З показів свідків ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8,  ОСОБА_9 вбачається,  що ОСОБА_1 розповідала їм про те,  що подарувала свою частину будинку неповнолітній ОСОБА_3,  оскільки любила її.

Доводи апеляційної скарги про те,  що позивачка не розуміла умови дарування і прийняла його за догляд за нею та передачу у власність будинку після її смерті безпідставні. З показів свідка нотаріуса ОСОБА_10 видно,  що він особисто звертав увагу позивачки на наслідки договору дарування,  але вона наполягала на його укладенні. Крім того вона розуміла суть його і була дієздатною.

Проте,  що ОСОБА_1 розуміла при складанні договору його умови вона зазначила і в апеляційній скарзі.

Будь яких доказів проте,  що цей договір дарування був укладений внаслідок помилки позивачка суду не надала.

За наведених обставин суд правильно вважав,  що підстав для визнання договору дарування недійсним з підстав укладення його внаслідок помилки,  що має істотне значення,  немає.

Керуючись  ст.   ст.  209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України,  апеляційний суд-

3

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох

місяців.