ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"23" січня 2007 р. | Справа № 22/354-06-9068А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –Хаскін Г.В., Терлецький А.А.
від відповідача –Кузнецова О.В., Громова О.А.
розглянула апеляційну скаргу
Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області
на постанову господарського суду Одеської області
від 10.11.2006р.
у справі № 22/354-06-9068А
за позовом ВАТ „Третій автобусний парк”
до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області
про визнання дій протиправними, визнання акту недійсним та скасування припису
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2006р., яка надіслана учасникам процесу 26.12.2006р., розгляд апеляційної скарги призначено на 23.01.2007р., тобто, сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 23.01.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
14.09.2006р. ВАТ „Третій автобусний парк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання дій начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області не законними, акту перевірки №000303 від 23.05.2006р. нечинним та скасувати приписи №7-1458 від 10.07.2006р. №7-1456 від 10.07.2006р.
Постановою господарського суду Одеської області від 10.11.2006р. (суддя Торчинська Л.О.) адміністративний позов задоволено частково. Скасовано приписи Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №7-1458 від 10.07.2006р., №7-1456 від 10.07.2006р. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановляючи судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувальний акт №000303 не має обов’язкогового характеру та не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.
Стосовно позовних вимог про визнання дій начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області не законними, суд першої інстанції зазначив, що згідно з приписами п.6. Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України адміністративні справи підвідомчі господарським судам вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України, а вимоги про оскарження дій посадової особи, які вчинені у процесі чи за результатами перевірки, не підвідомчі господарським судам, оскільки відповідно до ч.1 ст.1, ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування приписів №7-1458, №7-1456, суд першої інстанції зазначив, що порушення ВАТ „Третій автобусний парк”, як вказано в приписі полягають в тому, що підприємством визначено кількість пасажирів без врахування „обсягу доходів від перевезень, відображеної в статистичної звітності і пасажиро-обороту визначеного, як частка відділення отриманих доходів на діючий тариф на перевезення одного пасажиро-кілометра”. Але у п. 6.2 „Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах” взагалі не має ніякої згадки про доходи від перевезень. Пасажиро-оборот визначається „діленням виручки від перевезень пасажирів на діючий тариф”.
Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову від 10.11.2006р. скасувати, постановити нове рішення, яким визнати чинними приписи Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №7-1456 від 10.07.06р., №7-1458 від 10.07.06р., посилаючись на прийняття постанови з порушенням норм застосування чинного законодавства.
В скарзі зазначено, що господарським судом Одеської області не були враховані вимоги п.4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000р. №1819, відповідно до покладених на неї завдань має право у межах своєї компетенції здійснювати перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін та тарифів, а також їх економічного обґрунтування, а також надавати за результатами перевірок органів виконавчої влади, підприємств, організацій, установ обов’язкові для виконання приписи щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін та тарифів. Приписи надаються за результатами перевірки без зв’язку з прийняттям чи не прийняттям рішення про застосування санкцій.
В запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ „Третій автобусний парк” просить постанову господарського суду Одеської області від 10.11.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
23.05.2006р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведено перевірку дотримання порядку формування та застосування тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють в звичайному режимі руху, в приміському, обласному міжміському та внутрішньому обласному сполучені ВАТ „Третій автобусний парк”, а також обґрунтованість розрахунків, що надавалися товариством для отримання субвенцій з Державного бюджету на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян та дотацій з місцевого бюджету на відшкодування витрат товариства, невідшкодованих діючим тарифом на перевезення пасажирів, автобусами, які працюють в звичайному режимі руху.
За результатами перевірки складено акт № 000303 від 23.05.2006р., яким встановлено, що підприємством зайво отримано з місцевого бюджету по Комінтернівському району 113,5 тис. грн., по Біляївському району 21,2 тис. грн., та 79,4 тис. грн. з Державного бюджету.
Відповідно до п. 3.1 Наказу Міністерства економіки та фінансів України від 03.12.2001р. „Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Рішення про вилучення сум економічних санкцій контролюючим органом не приймалось.
Начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області винесено припис №7-1458 від 10.07.06р. до Біляївської районної Державної адміністрації, яким запропоновано Біляївській районній Державній адміністрації провести з ВАТ „Третій автобусний парк” перерахунки в рахунок зменшення поточних і майбутніх дотаційних виплат з Державного бюджету, та з приписом №7-1456 від 10.07.06р., до Комінтернівської районної Державної адміністрації Одеської області з аналогічною пропозицією.
Згідно з приписами п.6. Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України адміністративні справи підвідомчі господарським судам вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
Стаття 17 КАС України зазначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Оскаржуваний припис має рекомендаційний характер та винесений не безпосередньо товариству, а до Біляївської районної Державної адміністрації та до Комінтернівської районної Державної адміністрації Одеської області, які не є сторонами у справі.
За загальними нормами письмовий припис про усунення порушень закону - офіційний письмовий документ, який вноситься особі, яка допустила порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення і має обов’язковий характер, але відповідно до приписів ст. 12 ГПК України не є актом, а тому справа за вимогами про скасування припису не підсудна господарським судам України у тому числі за правилами адміністративного судочинства і може бути розглянута лише судом загальною юрисдикції.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а провадження по справі слід закрити на підставі ст. 157 КАС України.
Керуючись ст.ст.157,160,195,196,198,203,205, 206 КАС України,
колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 10.11.2006р. зі справи № 22/354-06-9068А скасувати.
Провадження по справі закрити.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.І. Жеков |
Судді |
В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |