Провадження № 22ц/790/1556/15 Головуючий 1-ї інстанції - Сиротников Р.Є.
Справа № 643/17375/14-ц Доповідач - Бровченко І.О.
Категорія - встановлення факту,
що має юридичне значення
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - судді Бровченко І.О.,
суддів колегії - Тичкової О.Ю., Швецової Л.А.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_3, за участі заінтересованої особи - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту перебування на утриманні, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2014 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_5 в період з 2009 року по 2014 рік.
В обґрунтування вимог послався на те, що з 2007 року він перебував у дружніх відносинах з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В 2009 році у ОСОБА_5 стався інсульт, стан здоров'я його значно погіршився та щоб його доглядати, заявник був вимушений звільнитись з роботи для догляду за хворим. Таким чином, протягом 2009-2014 років заявник фактично перебував на утриманні ОСОБА_5, оскільки власних доходів він не мав та існував на пенсію останнього. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, на цей час заявник не працював, та фактично був непрацездатним, оскільки доглядав тяжко хвору людину похилого віку.
Встановлення даного факту потрібно для реалізації права заявника на прийняття спадщини.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на утриманні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
В апеляційній скарзі прокурор Московського району м. Харкова, якій діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, просить рішення суду скасувати та залишити заяву ОСОБА_3 без розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що має спір про право, оскільки після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, а тому питання щодо встановлення факту утримання необхідно вирішувати в порядку позовного провадження.
Вислухав доповідь судді, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження -це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
До справ про встановлення факту, що має юридичне значення відносяться справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
За роз'ясненнями, які містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Пунктом 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин із ним не менше одного року (ст. 531 ЦК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Згідно з п.4 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню та залишенню без розгляду заяви ОСОБА_3 з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, що підтверджується актовим записом про смерть № 8051 від 02 червня 2014 року (а.с.9).
23 січня 2013 року ОСОБА_3 з ОСОБА_6 укладено договір оренди квартири АДРЕСА_1 строком до 22 грудня 2014 року (а.с. 5).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_3 з 2009 році звільнився з роботи для догляду за літньою людиною, якого звали ОСОБА_6 та у нього він орендував житло ( а.с. 19-20, 29).
Свідок ОСОБА_8 пояснив, що з 2007 року ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_2. У 2009 році він звільнився з роботи для догляду за дідусем (а.с. 19-20, 29).
З пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 не вбачається, що ОСОБА_3 знаходився на утриманні померлого ОСОБА_5
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що заявник протягом останніх 5 років перебував на утриманні ОСОБА_5. Даний факт підтверджується поясненнями заявника, поясненнями свідків та представленими документами.
Проте, такий висновок рішення суду не відповідає обставинам справи та вимогам процесуального законодавства.
Під час судового розгляду справи судом першої інстанції не було вжито заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Матеріали справи взагалі не містять належних та допустимих доказів підтверджуючих, що ОСОБА_3 знаходився на утриманні ОСОБА_5 та заявник є непрацездатною особою, що є обов'язковим для встановлення факту перебування особи на утриманні з метою оформлення права на спадщину.
З пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які зафіксовані на носії інформації, на який здійснювався технічний запису судового процесу, не вбачається, що зазначені свідки давали пояснення з приводу того, що ОСОБА_3 існував фактично на пенсію ОСОБА_9.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність встановлених процесуальним законом підстав для розгляду заяви в порядку окремого провадження та її задоволення, оскільки з заявлених вимог ОСОБА_3 вбачається, що заявник способом захисту невизнаного права обрав встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт перебування на утриманні. Встановлення зазначеного факту, як зазначив заявник необхідно для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, тобто у ОСОБА_3 виник спір про право.
Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню з залишенням заяви ОСОБА_3 без розгляду та роз'ясненням йому, що він має право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.
Керуючись ч. 6 ст. 235, ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року скасувати, заяву ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_3, що він має право на пред'явлення позову на загальних підставах.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді: