СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 січня 2007 року | Справа № 2-25/15856-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Осіпової О.Ю., дов. б/н від 24.12.2006 року; Борисовського О.В. б/н від 24.112006 року;
відповідача: Галенко В.А., дов.№ 02.1-13/90 від 12.01.2007 року;
третіх осіб: (ТОВ "Ласковий берег") - Осініної В.М., дов. б/н від 24.10.2006 року;
третіх осіб: (Алуштинське міське управління земельних ресурсів) - не з`явився;
третіх осіб: (ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця") - не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ласковий берег" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 20 листопада 2006 року у справі № 2-25/15856-2006А
за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Морской уголок" (вул. Набережна, 6, м.Алушта, АР Крим, 98500)
до Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, АР Крим, 98500)
3-ті особи:
1. товариство з обмеженою відповідальністю "Ласковий берег" (вул. Набережна, 24-г, м.Алушта, АР Крим, 98500)
2. Алуштинське міське управління земельних ресурсів (пл. Радянська, 1, м.Алушта, АР Крим, 98500)
3. закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Ш. Руставелі, 39/41, м.Київ, 01023)
про визнання незаконним та нечинним рішення сесії та спонукання міської ради до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 20.11.2006 року у справі № 2-25/15856-2006А позов закритого акціонерного товариства "Санаторій "Морской уголок" задоволено частково. Суд визнав протиправним та нечинним рішення Алуштинської міської ради № 16/145 від 25.02.2004 року "Про передачу ділянки в оренду "ТОВ "Ласковий берег" в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,374 га, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Набережна, 24, а також зобов`язав Алуштинську міську раду виконати дії по розірванню договору оренди б/н від 23.04.2004 року земельної ділянки площею 0,374 га, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Набережна, 24. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, товариство з обмеженою відповідальністю "Ласковий берег" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Санаторій "Морской уголок" відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою.
Представники третіх осіб - Алуштинського міського управління земельних ресурсів та ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце судового засіданні сповіщались належним чином ухвалами та повістками від 22.12.2006 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників зазначених сторін.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15 по 22 січня 2007 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією встановлено наступне.
ЗАТ "Санаторій "Морской уголок" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Алуштинської міської ради про визнання недійсним та незаконним рішення 16-ої сесії 24-го скликання рішення Алуштинської міської ради № 16/145 від 25.02.2004 року "Про передачу ділянки в оренду "ТОВ "Ласковий берег" в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 0,374 га, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Набережна, 24, та про зобов`язання Алуштинську міську раду виконати дії по розірванню договору оренди б/н від 23.04.2004 року. Позовні вимоги позивач обгрунтував посиланнями про те, що відповідачем порушено встановлений законодавством порядок вилучення та припинення права користування його земельною ділянкою, необгрунтовано змінено цільове призначення спірної земельної ділянки.
Постановою господарського суду АР Крим від 20.11.2006 року позовні вимоги ЗАТ "Санаторій "Морской уголок" задоволено частково. При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що ЗАТ "Санаторій "Морской уголок" є фактичним користувачем земельної ділянки площею 0,374 га, розташованої за адресою: м.Алушта, вул. Набережна, 24, у зв`язку з чим, спірне рішення Алуштинської міської ради № 16/145 від 25.02.2004 року є таким, що порушує права позивача як землекористувача. Суд також прийняв до уваги, що відповідач передав товариству з обмеженою відповідальністю „Ласковий берег” земельну ділянку без змінення її цільового призначення, а також прийняв спірне рішення без згоди ЗАТ „Укрпрофздоровниця”, чим перевищив власну компетенцію, встановлену Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Ласковий берег” підлягає задоволенню, а постанова господарського суду АР Крим скасуванню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є правонаступником Державного підприємства „Санаторій „Морской уголок” ЗАТ „Укрпрофздоровниця”. У свою чергу Державне підприємство „Санаторій „Морской уголок” створено шляхом реорганізації філії Алуштинського дочірнього підприємства ЗАТ „Укрпрофздоровниця” –„Санаторій „Морской уголок”. Філію „Санаторію „Морской уголок” було створено на базі основних фондів (коштів), а також матеріальних цінностей філій –санаторіїв „Морской берег” та „Рабочий уголок”.
Згідно з довідкою № 05.3-06-19/533 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, закрите акціонерне товариство „Санаторій „Морской уголок” є підприємством приватної власності (том 1 ас.с.16).
11.06.1999 року виконавчим комітетом Алуштинської міської ради прийнято рішення № 476, згідно з яким затверджено технічний звіт з інвентаризації та встановленню в натурі меж земельної ділянки, використовуваної закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" під розміщення санаторію „Морской берег” на земельній ділянці площею 9,6888 га, у тому числі забудовані землі, що використаються під відпочинок –9,6888 га.
Пунктом 2 вказаного вище рішення виконавчий комітет вирішив видати закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" державний акт на право постійного користування землею під розміщення санаторію „Морской берег” на земельній ділянці загальною площею 9,6888 га.
Із світлокопії державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 001558 вбачається, що місцезнаходженням землекористування є м.Київ, Старокиївський район, вул. Ш.Руставеллі, 9/41, а землекористувачем є ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (том 1 а.с.28).
З пояснень представника Алуштинської міської ради у судовому засіданні, а також з відповіді на запит начальника управління Алуштинського міського управління земельних ресурсів № 10-03/12-1348 від 20.10.2006 року вбачається, що по земельно-облікових даних Алуштинського міського управління земельних ресурсів таке підприємство як закрите акціонерне товариство „Санаторій „Морской уголок” не значиться.
На дату складання відповіді на запит, землекористувачем земельної ділянки, займаної позивачем, числиться закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", якому у 1999 році на земельну ділянку загальною площею 9,6888 га було видано державний акт на право постійного користування землею (том 1 а.с.140).
На підставі рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 476 від 11.06.1999 року, світлокопії державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 001558, пояснень представника Алуштинської міської ради, відомостей від начальника Алуштинського міського управління земельних ресурсів, судова колегія встановила, що землекористувачем земельної ділянки, займаної позивачем, є закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", у якого земельна ділянка у порядку, передбачено земельним законодавством України, не вилучалась (викупалась).
Відповідно до частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, законодавчо закріплено, що захисту підлягають порушені права лише власників земельних ділянок або землекористувачів.
Частиною статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачами є громадяни та юридичні особи, які набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
ЗАТ „Санаторій „Морской уголок” не надало належних доказів набуття в порядку, визначеному законодавством, прав на земельну ділянку загальною площею 9,6888 га, у зв`язку з чим, землекористувачем даної земельної ділянки не являється.
Згідно зі статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Ні підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду АР Крим підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням та недоведеністю судом обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
У задоволенні позивних вимог ЗАТ „Санаторій „Морской уголок” має бути відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову неналежним позивачем, права якого не були порушені рішенням 16-ої сесії 24-го скликання Алуштинської міської ради № 16/145 від 25.02.2004 року.
Належний позивач у справі - закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" визначене вище рішення органу місцевого самоврядування не оскаржував.
Судова колегія вважає помилковим посилання суду першої інстанції в обгрунтування прав позивача на земельну ділянку ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на статтю 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ в редакції від 08.03.2000 року, оскільки у відповідності до частини 5 статті 30 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю та споруду право власності або право користування обов`язково посвідчується радою народних депутатів у відповідності до вимог статті 23 даного кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ в редакції від 08.03.2000 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Таким чином, при переході права власності на будівлю та споруди за ЗАТ „Санаторій „Морской уголок” право користування останнього земельною ділянкою не виникло автоматично, а має бути посвідчено радою шляхом видачі та реєстрації державного акту на право користування землею.
Відповідно до частини 2 статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У матеріалах справи (том 1 а.с.143) знаходиться пояснення ТОВ „Ласковий берег”, в яких наполягається на відмові позивачеві у задоволенні позову у зв`язку з пропущенням річного строку на звернення до адміністративного суду.
Позивач обгрунтував суду причину пропуску строку на звернення до суду. Су першої інстанції не визнав причину пропуску зазначеного строку поважною.
У зв`язку з викладеними обставинами, судова колегія вважає однією з підстав для відмови позивачеві у позові пропущення ним встановленого статтею 199 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись статтями 198 п.1, 202, 205 п.2, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ласковий берег" задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2006 року у справі № 2-25/15856-2006А скасувати.
У задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Санаторій "Морской уголок" відмовити.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко