СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 січня 2007 року | Справа № 20-6/092 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача, Філонов Олександр Олегович, довіреність № 01 від 01.02.06, Приватне підприємство "Олімп-плюс";
Жирова Наталія Федорівна (повноваження перевірені), директор Приватного підприємства "Олімп-плюс";
відповідача, Тарасова Тетяна Олександрівна, довіреність № б/н від 20.03.06, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко";
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Олімп-плюс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 2.11.2006 у справі № 20-6/092
за позовом Приватного підприємства "Олімп-плюс" (вул. Кулакова, 86, місто Севастополь,99011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко" (вул. Кулакова, 86, місто Севастополь,99011)
про зміну умов договору;
за зустрчним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа і Ко"
до Приватного підприємства "Олімп-плюс"
про зміну умов договору.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство ,,Олімп-плюс" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" про зміну умов договору оренди № 2 від 01.01.2003, виклавши пункт 4.3 вказаного договору в редакції позивача, а саме:
„Орендодавець має право вимагати розірвання договору, якщо:
1) Орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) Орендар без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) Орендар своєю недбалою поведінкою створює: загрозу пошкодження речі;
4) Орендар не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Якщо Орендодавець вважає за необхідне розірвати Договір, він надсилає пропозицію про це Орендареві.
Орендар повідомляє Орендодавця про результати розгляду пропозиції у двадцятиденний строк після її одержання.
У разі відмови Орендаря розірвати Договір або разі неодержання відповіді на пропозицію у встановлений строк Орендодавець має право передати спір на вирішення суду".
В ході розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" звернулося до суду з зустрічним позовом до Приватного підприємства „Олімп-плюс" про зміну умов договору оренди № 2 від 01.01.2003, виклавши пункти 5.1 та 5.2 цього договору в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко", а саме:
„Пункт 5.1. Розмір орендної плати за користування об'єктом оренди складає 45 000,00 (сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок) в місць.
Пункт 5.2. Орендна плата сплачується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставленого рахунку".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.11.2006 (суддя Лазарев С.Г.) у справі № 20-6/092 в задоволенні позову Приватного підприємства „Олімп-плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко” про зміну умов договору відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" до Приватного підприємства „Олімп-плюс" також відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, приватне підприємство "Олімп-плюс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати.
До початку розгляду справи на адресу севастопольського апеляційного господарського суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" Жирової Н.Ф. надійшла заява про скасування довіреностей які видані товариством для представництва інтересів підприємства у судових та інших органів на ім’я Благовидова В.К. і Тарасової Т.А.
Судова колегія відмовила в задоволенні заявленого клопотання з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 07.02.2005 по 06.02.2006 виключно директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" являлася Жирова Н.Ф.
06.02.2006 Жирову Н.Ф. було звільнено з займаної посади на підставі заяви про звільнення.
З 07.02.2006 на посаду директора товариства було прийнято Левковець А.В., з цієї ж дати вона приступила до виконання своїх посадових обов’язків. Дана обставина та факт звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" Жирової Н.Ф. підтверджується наступними документами:
1. Заявою Жирової Н.Ф. про звільнення;
2. наказом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко" № 3 від 06.02.2006;
3. актом перевірки Територіальної державної інспекції по праці в місті Севастополі № 27-04-20/70 від 03.04.2006;
4. Ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя по справі № 2-2787/06 від 10.03.2006
5. ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя по справі № 2-2787/06 від 16.03.2006;
6. Постановою державної виконавчої служби в Ленінському районі про відкриття виконавчого провадження від 17.03.2006.
7. довідкою Севастопольської філії Закритого акціонерного товариства „Приватбанк” від 15.11.2006 № 14/9643.
Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що заява Жирової Н.Ф. від 10.01.2007 за № 17 є документом який не має юридичної сили тому, що подана не правомочною особою.
У зв’язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 25.01.2007, розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду у складі судової колегії суддю Плута В.М. було замінено на суддю Щепанську О.А.
У судовому засіданні позивач просить рішення господарського суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважає його законним і обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
01 січня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа и Ко” і Приватним підприємством "Олімп-плюс" укладено договір оренди № 2, відповідно до якого Приватному підприємству "Олімп-плюс" було передано в тимчасове користування будівлю готелю, яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Кулакова, 86.
Відповідно до пункту 4.1 Договору встановлений строк оренди, який складає п'ять років з моменту прийняття готелю по прийому-передачі.
Розмір орендної плати встановлений пунктом 5.1 Договору та Додатковою угодою, укладеною сторонами 01.01.2003.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Олімп-плюс” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у статті 188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінти або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство „Олімп-плюс" у позовній заяві зазначає, що листом № 16 від 15.05.2006 підприємство направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа і Ко" свої пропозиції про зміну пункту 4.3 договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа і Ко" листом від 05.06.2006 повідомило приватне підприємство „Олімп-плюс", що зміст пункту 4.3 договору є конкретним та зрозумілим, тому пропозиція щодо його тлумачення відхиляється.
У зустрічній позовній заяви, відповідач зазначає, що листом за вих. № 02/юр від 25.09.2006 підприємство звернулося до позивача з пропорцією змінити пункти 5.1 та 5.2 договору, виклавши їх в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа і Ко", з проханням повідомити про результат розгляду цієї пропозиції строком до 01.10.2006.
Вказаний лист був отриманий директором Приватного підприємства „Олімп-плюс" 02.10.2006, про що є особистий підпис.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судова колегія вважає, що для визначення можливих підстав для зміни або розірвання господарських договорів, слід враховувати загальні правила частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Але, судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство „Олімп-плюс", звертаючись до суду з позовною заявою, та Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа і Ко", звертаючись з зустрічною позовною заявою, обґрунтовують свої вимоги положеннями статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до якої суд може змінити вимоги договору у зв'язку з істотними змінами обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України підставою зміні або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, яким сторони керувалися при укладенні договору.
Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При цьому, крім визначених у пункті 2 статті 652 Цивільного кодексу України чотирьох умов, за яких можливе розірвання договору, для його зміни додатково необхідна ще одна з таких умов: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або зміна договору потягне для сторін шкоду, що значно перевищує затрати, пов'язані з виконанням договору на умовах, змінених судом.
Згідно з вимогами пункту 4 статті 652 Цивільного кодексу України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках.
Доводи Приватного підприємства „Олімп-плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа і Ко" про те, що зміна пункту 4.3 договору та встановлення суми орендної плати більшої, ніж погодженої в договорі № 2 від 01.01.2003 та Додаткової угоди від 01.01.2003 обумовлено тим, що 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, тому, умови договору № 2 від 01.01.2003 у наступний час суперечать вимогам діючого законодавства.
Вказані доводи не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги тому, що вказані вимоги суперечать положенням статей 651, 652 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про винятковість обставин, яки б обумовили зміни умов договору № 2 від 01.01.2003.
Таким чином, на думку судової колегії, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторони при укладанні договору оренди № 2 від 01.01.2003 досягли згоди по всіх істотних умовах договору оренди, тому вимоги стосовно внесення відповідних змін обох сторін є необґрунтованими.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Севастополя ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись статею 101, частиною 1 статі 103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Олімп-плюс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 22.11.2006 у справі № 20-6/092 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська