СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 січня 2007 року | Справа № 2-20/4551-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочнихвин" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 16.02.2006 у справі № 2-20/4551-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочнихвин" (вул. Маліновського, 20,Інкерман, місто Севастополь,99703)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар" (вул. Свердлова, 9, місто Ялта, 98600)
про стягнення 19095,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар" про стягнення 19095,00 грн.
Відповідач заперечуючи проти позову вважає його безпідставним.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 29.11.2006 у справі № 2-20/4551-2006 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати як постановлене при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Детальніше доводи викладені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу від 13.04.2006 повністю заперечує щодо її підстав та обґрунтувань, просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
У судовому засіданні призначеному до слухання на 04.05.2006 оголошено перерву до 30.05.2006.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.2006 у зв’язку з необхідністю призначення судово-бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 25.01.2007.
У зв’язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 25.01.2007, розпорядженням керівництва суду у складі судової колегії суддю Плута В.М. було замінено на суддю Горошко Н.П.
У судове засідання 25.01.2007 представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар" на адресу апеляційного господарського суду надійшла телеграма про відкладення слухання справи у зв’язку з неможливістю явки його представника.
Судова колегія розглянувши заявлене клопотання відхилила його та вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
26.10.2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин", місто Севастополь (надалі Позивач) платіжним дорученням № 1683 перерахувало на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар", місто Ялта грошові кошти у розмірі 31528, 50 грн. із зазначенням платежу: „оплата за банкет відповідно рахунку № 42 від 24.10.2005”.
Як вбачається із матеріалів справи одним із предметів діяльності підприємства відповідача є виробництво і реалізація товарів народного споживання, продукції громадського харчування (п. 2.2. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар"). Підприємство відповідача здійснює надання послуг громадського харчування через ресторан „Хуторок ля мер”, розташований за адресою: місто Ялта, вул. Свердлова, 9.
Договір про надання послуг громадського харчування є публічним договором приєднання у розумінні статей 633, 634 Цивільного кодексу України.
Пунктом 5 статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов’язкові для сторін при укладанні і виконанні публічного договору.
Відповідно до Закону України „про платіжні системи та переказ коштів в Україні” Постанови правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 „Про затвердження інструкції про безстрокові розрахунки в Україні в національній валюті” у разі безстрокового розрахунку клієнта без застосування платіжних карток, адміністратор надає клієнту розрахунок–фактуру на оплату наданих послуг (або послуг, що будуть надані).
24.10.2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар" надавало товариству з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" розрахунок фактуру № 42 на обслуговування банкету на суму 31528, 50 грн.
26.10.2005 товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" платіжним дорученням № 1683 перерахувало на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар", місто Ялта грошові кошти в розмірі 31528, 50 грн. за проведення банкету 29.10.2005.
Однак, 28.10.2005 по телефону Позивач відмовився від проведення банкету, що підтвердив своїм листом відповідач від 28.10.2005 (а.с. 30).
Крім цього позивач своїм листом від 28.10.2005 за № 1010/796 просив повернути грошові кошти в розмірі 31528, 30 грн. (а.с. 8).
На виконання вищезазначеного листа Відповідач 31.10.2005 перерахував товариству з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" грошові кошти, але не в повному обсязі, а в сумі 12433, 50 грн.
Відповідач вважає, що в зв’язку з тим, що на банкет ніхто не з’явився відповідно до „Правил роботи закладів громадського харчування” позивач зобов’язаний викупити ті продукти харчування, які не можливо реалізувати іншим особам, у зв’язку з тим, що позивачем було замовлено ексклюзивний асортимент страв у великій кількості і реалізувати ці страви до закінчення строку не вдалось, а тому невикористані продукти харчування були знищені.
Згідно з поясненнями відповідача ним були здійснені заходи по закупівлі продуктів харчування та напоїв для організації банкету на загальну суму 19095, 00 грн.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, мають довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а тому для всебічного та повного з’ясування обставин справи судовою колегією була призначена судово-бухгалтерська експертиза.
Згідно висновків судово-бухгалтерської експертизи було встановлено, що закупівля продуктів харчування товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар" частково підтверджується фіскальними чеками № 189910 від 27.10.2005, № 189881 від 28.10.2005 та 2 189882 від 28.10.2005 на загальну суму –469, 00 грн. Інші документи бухгалтерського обліку для проведення дослідження експерту надані не були.
Господарським судом першої інстанції правильно було встановлено те, що договір про надання послуг громадського харчування є публічним договором, однак неправильно застосовано статтю 634 Цивільного кодексу України.
Так. Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, як вбачається зі змісту зазначеної норми договір приєднання повинен бути викладений у певній стандартизованій формі, а не укладатися шляхом оферти та акцепту.
На підприємство громадського харчування продукти і товари надходять від підприємств харчової промисловості, оптово-роздрібних підприємств торгівлі шляхом придбання, а також в порядку власних закупівель на ринках, в магазинах та у населення.
Сировиною для підприємств громадського харчування являється товарно-матеріальні цінності (далі ТМЦ) (продукти), які надалі підлягають тепловій або холодній кулінарній обробці з метою отримання з них готової продукції.
Надходження продуктів (сировини) і товарів на підприємство громадського харчування від виробників або торгівельних організацій супроводжується відповідними супровідними документами; накладними, товарно-транспортними накладними.
Отримання продуктів, товарів і сировини залежно від умов постачання може здійснюватися на складі постачальника, на станції призначення або на складі одержувача, матеріально відповідальною особою підприємства громадського харчування.
При отриманні продуктів (сировини) і товарів, обов'язковою являється наявність документів, підтверджуючих їх якість (сертифікати якості, висновки санепідемстанції і т.д.).
Якщо, при прийманні матеріально відповідальною особою підприємства громадського харчування сировини і товарів що надійшли, встановлена відповідність фактичної кількості і якості продуктів і товарів що надійшли, кількості і якості, вказаних в супровідних документах постачальника, матеріально відповідальна особа розписується в супровідному документі постачальника в їх отриманні.
У разі виявлення розбіжностей між показниками кількості і якості, на виявлену невідповідність складається „Акт приймання”, який підписують особи що проводили приймання.
Підприємства громадського харчування можуть купувати продукти (сировину) безпосередньо у населення. Закупівля сировини у населення оформляється двостороннім закупівельним актом, форма якого наведена у додатку 5 до Методичних рекомендацій № 157 (4).
Придбання продуктів і товарів з оформленням закупівельного акту можна проводити не тільки на ринках, але і в магазинах, при цьому до акту закупівлі необхідно надати касовий чек, товарний чек, якщо в касовому чеку не вказані найменування придбаних продуктів, податкову накладну (при необхідності). Якщо закупівля товарів і продуктів проводиться у приватного підприємця, то документом, підтверджуючим вартість покупки, буде накладна, виписана продавцем - приватним підприємцем.
Замовлення на обслуговування банкету оформляється замовленням-рахунком, форма якого наведена у додатку до Методичних рекомендацій № 157 (4). Цей документ, крім підтвердження відпуску блюд, кулінарних виробів і напоїв, виконує функції розрахункового документа і являється документом, підтверджуючим договірні відносини із замовником. Так, в замовленні-рахунку вказується не тільки найменування і кількість блюд і напоїв, але і найменування підприємства - замовника, що замовив банкет, номер і дата прибуткового касового ордера або іншого платіжного документу по якому отримані аванс і доплата до суми замовлення. Дані замовлення-рахунку узгоджуються із замовником. Спільна згода підтверджується підписами сторін.
Для проведення дослідження замовлення-рахунок, яке виконує функції розрахункового документа та являється документом, підтверджуючим договірні відносини між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Радар" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" не наданий.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками та судового процесу.
Оскільки рішення господарського суду Автономної Республіки Крим винесене з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також у зв’язку з тим, що висновки господарського суду не відповідають обставинам справи воно підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2006 у справі № 2-20/4551-2006 скасувати.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська