Справа № 464/106/13 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/783/723/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія справи:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Курій Н.М. і Тропак О.В.,

при секретарі Куцик І.Б.

з участю представник позивача Федорюк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 11 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2012 Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ "Фольксбанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, в якому просить стягнути солідарно з останніх 58688,18 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 24.12.2012 року становить 469094,62 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір в розмірі 3326,30 грн. ( 3219 грн. за подання позовної заяви та 107,30 грн. за подання заяви про забезпечення позову). В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 17 липня 2008 року між ПАТ "Фольксбанк" (правонаступником ВАТ "Електорон Банк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № KF50902, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 60000 доларів США строком до 17.07.2023 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом. Для забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ "Фольксбанк" і ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договори поруки №KF50902/1 від 15.05.2012 року. Взяті на себе зобов"язання ОСОБА_5 не виконав, не повернув отримані кошти та не сплатив нараховані відсотки згідно встановленого графіку, в зв"язку з чим просив стягнути з відповідав солідарно заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 11 липня 2013 року позов ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фольксбанк» 469094 грн. 62 коп. заборгованості за кредитним договором №KF50902 від 17 липня 2012 року.

Вирішено питання судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач - ОСОБА_4. Вважає, що судом першої інстанції було неповно з»ясовано обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що обгрунтування позивачем своєї вимоги та посилання на дострокове стягнення сум кредитної заборгованості є хибним, оскільки боржник приступив до виконання зобов»язання, а строк виконання зобов»язання (24.12.2012 року на дату подання позову) не настав, тому не можна стверджувати про невиконання зобов»язання в погоджений строк. Вважає, що стягнувши на користь позивача матеріальні збитки у вигляді пені у сумі 319,42 грн. за кредитним договором KF № 50902 від 17.07.2008 року суд вирішив питання на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, рішення суду постановлено на підставі неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи. В описовій та мотивувальній частинах рішення суд вказує, що загальна сума заборгованості станом на 24 грудня 2012 року становить 58688,18 доларів США (що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.07.2013 року становить 469094,62 грн.). Проте, судом не враховано посилання апелянта на долучену до матеріалів справи виписку по кредитному рахунку за договором №KF50902 від 17.07.2008 року, де чітко видно, що в період з березня 2011 року по листопад 2012 року ними було погашено приблизно 30000 дол. США, які були зараховані на погашення відсотків, а не на сплату боргу згідно кредитного договору. Зазначає, що вона договір поруки не підписувала. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи встановлено, що 17 липня 2008 року між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк", правонаступником якого в свою чергу є ПАТ "ВіЕс Банк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №KF50902, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 60000 доларів США строком до 17.07.2023 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом, а відповідач зобов"язувався здійснювати погашення кредиту зі сплатою нарахованих відсотків /а.с.6-8/.

У зв"язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 24 грудня 2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором на загальну суму 58688,18 доларів США (що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.07.2013 року становить 469094,62 грн.), з них 56019,48 доларів США (447763,70 грн.) - заборгованість по кредиту; 2628,70 доларів США (21011,20 грн.) - заборгованість по відсотках.

В забезпечення виконання зобов"язання по згаданому кредитному договору 15.05.2012 року між позивачем та ОСОБА_6, ОСОБА_4 було укладено договори поруки №KF50902/1, відповідно до умов яких останні зобов"язувалися відповідати перед позивачем за своєчасне виконання позичальником в повному обсязі усіх зобов"язань за вказаним кредитним договором /а.с. 17-20/.

Враховуючи положення статей 626 - 631, 526 ЦК України, якими передбачено, що укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, статті 611 ЦК України відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою визначені ст.554 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитним договором також з поручителів суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до зазначених вище норм та умов договорів поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з п. 6.2 та 6.3 Кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту або його частини та сплати прострочених процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість по пені становить 40 доларів США та розрахована в межах терміну позовної давності (1 рік), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що кошти внесені боржником були безпідставно зараховані на погашення відсотків, а не на сплату боргу не обгрунтовані, оскільки зарахування коштів сплачених за кредитним договором відбувалось відповідно до п.3.5 Кредитного договору, яким передбачено черговість погашення заборгованості.

Твердження апелянта стосовно непідписання нею договору поруки є безпідставними та такими, що не підтверджені жодними доказами.

З актового запису №15587 від 21 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_5 помер, тобто після ухвалення районним судом рішення суду /а.с. 189/.

Після смерті ОСОБА_5 у нього залишилися двоє дітей: ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.1 ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов"язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Кредитні правовідносини допускають правонаступництво.

З відповіді Шостої Львівської Державної нотаріальної контори вбачається, що станом на 30 квітня 2014 року жоден з спадкоємців після смерті ОСОБА_5 не звертався /а.с. 168/.

Частиною 4 ст. 1268 ЦК України передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього кодексу.

ОСОБА_4 є матір»ю ОСОБА_9 та ОСОБА_8. З заявою про відмову від прийняття спадщини належної її дітям ОСОБА_4 не зверталася, в зв"язку з чим слід вважати, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прийняли спадщину після смерті їх батька - ОСОБА_5.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов"язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Стягуючи заборгованість солідарно з усіх відповідачів, суд першої інстанції не врахував, вимоги частин 1, 3 ст. 554 ЦК України, з аналізу яких вбачається, що поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання частина 3 ст.554 ЦК України не застосовується.

За змістом ч.3 ст.554 ЦК України солідарну відповідальність перед кредитором несуть лише особи, які спільно дали поруку. В даному ж випадку відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 уклали окремі договори поруки, тобто не давали спільної поруки, а тому не можуть нести солідарну один з одним відповідальність. Кожен з них повинен відповідати перед кредитором солідарно з основним боржником в обсязі, встановленому договорами.

Зважаючи на неправильне застосування судом вказаних норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь ПАТ "ВіЕс Банк" який є правонаступником ПАТ "Фольксбанк" та судового збору скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення в якому залучити правонаступників і здійснити заміну сторони у процесі, та стягнути солідарно з ОСОБА_6 та в межах вартості майна одержаного у спадщину та спадкоємців померлого ОСОБА_5 - малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" 469094,62 грн. заборгованості за кредитним договором за №KF 50902 від 17 липня 2012 року;

стягнути солідарно з ОСОБА_4 та в межах вартості майна одержаного у спадщину та спадкоємців померлого ОСОБА_5 - малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "ВіЕс Банк" 469094,62 грн. заборгованості за кредитним договором №KF 50902 від 17 липня 2012 року;

стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "ВіЕс Банк" по 804,75 грн. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 11 липня 2013 року в частині часткового задоволення позову та стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення:

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та в межах вартості майна одержаного у спадщину та спадкоємців померлого ОСОБА_5 - малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "ВіЕс Банк" 469094,62 грн. заборгованості за кредитним договором за №KF 50902 від 17 липня 2012 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та в межах вартості майна одержаного у спадщину та спадкоємців померлого ОСОБА_5 - малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "ВіЕс Банк" 469094,62 грн. заборгованості за кредитним договором №KF 50902 від 17 липня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства /ПАТ/ "ВіЕс Банк" по 804,75 грн. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням рішення законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.М. Курій

О.В. Тропак