А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04.02.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Вотьканича Ф.А., Животова Є.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Головець М.А.,

учасників кримінального провадження: прокурора Кюкало П.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення пропущеного строку на внесення апеляційної скарги, яку подав обвинувачений ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 20 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який, запобіжний захід. Продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 21 березня 2014 року, включно. Визначено заставу в розмірі 150 (сто п'ятдесят) тисяч гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем ) на розрахунковий рахунок.

Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в цій ухвалі.

У разі внесення застави, після звільнення підозрюваного з-під варти, на нього покладено зобов'язання передбачені ст. 195 КПК України, а саме, не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора ; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

Роз'яснено ОСОБА_1, що у разі невиконання ним покладених на нього обов'язків застава буде звернена на користь держави й до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В ухвалі суду вказується на те, що 27 листопада 2013 року до Мукачівського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному проваджені, яке 22 березня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070040001850, щодо ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 190 КК України кримінального правопорушення. Крім того, в ухвалі суду вказується на те, що, згідно судового рішення цього ж суду від 26 грудня 2013 року, обвинувальний акт повернуто прокурору, що ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 11 лютого 2014 року вказане вище судове рішення місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області. В ухвалі суду також вказується на те, що обвинувачений ОСОБА_1 подав усне клопотання про заміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, що передбачені ст. 177 КПК України ризики не відпали. З урахуванням наведеного вище, даних про особу ОСОБА_1 суд відмовив у задоволенні клопотання і продовжив строк тримання обвинуваченого під вартою до 21 березня 2014 року, включно. Відповідно до ст. 183 КПК України визначено розмір застави в сумі 150 (сто п'ятдесят) тисяч гривень.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку, яке 08 грудня 2014 року надійшло до апеляційного суду Закарпатської області, обвинувачений ОСОБА_1 вказує на те, що строк на оскарження судового рішення ним пропущено з поважних причин, що причини пропуску строку не залежали від нього. Просить поновити строк.

В апеляційній скарзі, яка 08 грудня 2014 року надійшла до апеляційного суду Закарпатської області, обвинувачений ОСОБА_1 вказує на те, що ухвала суду є незаконною, винесена з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону. Посилається на те, що судом не було здійснено виклик на розгляд справи захисників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і незаконно залучено захисника - адвоката ОСОБА_5, що призвело до порушення його права на захист і постановлення незаконного судового рішення. Вважає, що суд не мав права продовжити строк його тримання під вартою. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку його тримання під вартою. У доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення вимог ст. ст. 24,53, 135 КПК України при призначенні йому захисника - адвоката ОСОБА_5, а також на те, що судом захисники - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, і тому не з'явились на її розгляд. Крім того, вказує на те, що суд, не з'ясувавши причини неявки вказаних вище адвокатів, за їх відсутності, розглянув заявлене ним клопотання про зміну запобіжного заходу, внаслідок чого порушив його право на захист і постановив незаконне судове рішення. Просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали суду, про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу : обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення ; прокурора Кюкало П.П., який просив відмовити у відновленні строку, виступи учасників процесу в судових дебатах, колегія суддів уважає, що клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України, на інші ухвали суду, у випадках передбачених цим Кодексом, може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.

Відповідно до ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо така подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що апеляційна скарга та клопотання про поновлення пропущеного строку надійшли до апеляційного суду Закарпатської області тільки 08 грудня 2014 року - через 9 місяців 17 днів після постановлення судового рішення.

Крім того, з матеріалів судового провадження, у тому числі журналу судового засідання, вбачається, що у розгляді справи приймали участь захисник - адвокат ОСОБА_5, та обвинувачений ОСОБА_1. Одночасно з журналу судового засідання не вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 заявляв клопотання про відвід адвокату ОСОБА_5, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який пояснив, що після спливу строку тримання його під вартою, а саме з 21 березня 2014 року перебуває на волі, документів, які би свідчили про наявність у нього захворювань, які би перешкоджали йому з указаного терміну своєчасно подати апеляційну скаргу, не має. На будь-які інші обставини, які би давали підстави визнати поважними причини пропуску строку на оскарження судового рішення як обвинувачений ОСОБА_1, так і його захисник адвокат ОСОБА_2 не вказували у своїх поясненнях під час апеляційного розгляду провадження.

У матеріалах судового провадження відсутні дані про те, що причинами несвоєчасного подання апеляційної скарги були стихійне лихо, катастрофа, відрядження, подорожі, трагічні або інші непередбачувані події в житті обвинуваченого ОСОБА_1, а також будь-які інші обставини, що не дозволили йому як учаснику процесу завчасно подати апеляційну скаргу. На наявність вказаних обставин обвинувачений ОСОБА_1 не посилався під час розгляду клопотання, а також не вказував на наявність обставин, які би перешкоджали адвокату ОСОБА_3 подати апеляційну скаргу.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що ухвала Мукачівського міськрайонного суду від 20 лютого 2014 року була оскаржена адвокатом ОСОБА_4, що за результатами розгляду апеляційної скарги, суддею апеляційного суду Закарпатської області ухвалою від 28 лютого 2014 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки адвокат ОСОБА_4 апеляційну скаргу подав на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що причиною несвоєчасного внесення апеляційної скарги було витребування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, колегія суддів визнає такими, що не підтверджені відповідними документами. При оцінці цих доводів колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 395 КПК України матеріали кримінального провадження протягом строку апеляційного оскарження ніким не можуть бути витребувані із суду і враховує, що апелянтом не надані копії документів (вирок або ухвала), які би підтверджували прийняття тих чи інших судових рішень за результатами розгляду обвинувального акта.

Колегія суддів, дослідивши матеріали судового провадження, вважає, що Мукачівським міськрайонним судом як обвинуваченому ОСОБА_1, так і його захиснику - адвокату ОСОБА_5 було роз'яснено зміст ухвали суду від 20 лютого 2014 року, про порядок та строки на її оскарження ; вказані у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 причини пропуску строку на внесення апеляційної скарги не визнає поважними, - пропущений строк вважає значним ; наведені обвинуваченим ОСОБА_1 доводи в їх обґрунтування такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що обвинуваченим ОСОБА_1 оскаржено судове рішення, прийняте при попередньому розгляді справи, обвинувальний акт по якій 27 листопада 2013 року надійшов до Мукачівського міськрайонного суду.

Керуючись ст. ст. 376, 403, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про поновлення йому строку на оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 лютого 2014 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 21 березня 2014 року включно - відмовити; подану обвинуваченим ОСОБА_1 апеляційну скаргу та доповнення до неї повернути апелянту.

Ухвала набирає законної з момонту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: