У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Хилевича С.В., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2014 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Дисюк Т.В. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2014 року задоволено подання державного виконавця відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Дисюк Т.В. та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Вважаючи дану ухвалу незаконною ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування скарги вказує, що підставою для звернення до суду державного виконавця слугувала несплата боргу за виконавчим документом, а не встановлення факту ухилення боржника від виконання рішення суду. Жодної обставини встановленої державним виконавцем на предмет ухилення його від виконання рішення суду, в поданні не наведено, що свідчить про безпідставність такого подання, що було залишено поза увагою суду. Ухвала суду, також не містить встановлених фактів ухилення його від виконання рішення суду, що свідчить про її необґрунтованість, а відповідно і незаконність.

Єдиним аргументом, який суд розцінив як умисні дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду це перебування на виконанні у заявника виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1715/20575/12 виданого Рівненським міським судом 09.04.2013 року про стягнення солідарно з нього та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 367271 грн. і не виконання даного зобов'язання.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні подання державного виконавця відмовити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Дисюк Т.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість по виконавчому провадженню боржником не погашена, зобов'язання покладене на нього не виконано, а тому подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1715/20575/12 виданого Рівненським міським судом 09.04.2013 року про стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 367 271,01 грн.

ОСОБА_1 знав і про рішення суду від 04 березня 2013р., яким стягнуто з нього 367 271 грн. заборгованості за договором позики на користь ОСОБА_4

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 квітня 2013р. була направлена ОСОБА_1 рекомендованим листом, про що в справі є належні докази ( а.с. 63).

Після постановлення рішення суду та відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 сплатив трьома платежами 3000 грн. тільки в січні 2015р., після того, як дізнався, що його обмежили у праві виїзду за кордон.

Такі дії ОСОБА_1 свідчать про його умисне ухилення від виконання рішення суду, оскільки дізнавшись про вищевказане обмеження він відразу ж знайшов можливість про хоч тимчасове погашення заборгованості.

Про ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду свідчить і та обставина, що він має на праві власності значну кількість нерухомого майна. Зокрема в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області йому належить на праві власності будівля свинарника площею 844, 2 кв.м., конюшня загальною площею 503,1 кв., вагова загальною площею 12,3 кв., кормоцех загальною площею 124,1 кв.м., а в с. Корнин Рівненського району йому належить на праві власності гуртожиток, який він викупив з прилюдних торгів.

Частину вказаного майна ОСОБА_1 мав реальну можливість продати та розрахуватися по своїх боргах, однак цього робити не хоче.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням процесуальних норм, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 377-1 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Хилевич

Ю.М. Рожин