У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2015 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кадєтова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та приватного комерційно-виробничого підприємства «Фірма Аріадна», на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 16 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного комерційно-виробничого підприємства «Фірма Аріадна» про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 17 травня 2005 року остання отримала від нього позику у сумі 85 500,00 грн, які зобов'язувалась повернути через 18 місяців рівними частинами щомісячно протягом шести місяців, однак своїх зобов'язань не виконала та на вимогу позивача в усній формі відмовилася сплатити заборгованість.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики у сумі 85 500,00 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 37 349,25 грн, 3 % річних від простроченої суми 5 589,42 грн, а всього 128 438,67 грн.

Крім того, у березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, у якому просила визнати недійсним договір повторної безвідсоткової позички від 16 травня 2005 року, укладений між ПКВП «Фірма Аріадна» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та розписку від 17 травня 2005 року, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що 16 травня 2005 року між ПКВП «Фірма Аріадна» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір поворотної безвідсоткової позички на суму 85 500,00 грн., а 17 травня 2005 року вона написала відповідну розписку.

ОСОБА_2 зазначала, що даний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки позивач, як головний лікар санаторію-профілакторію Полтавської аграрної академії вимагав від неї, як директора ПКВП «Фірма Аріадна», певну суму коштів за право постачання продукції до санаторію, внаслідок чого між ними було укладено договір поворотної безвідсоткової позички та видана розписка. Однак ніяких коштів від ОСОБА_3 за договором повторної безвідсоткової позички від 16 травня 2005 року та розписки до нього від 17 травня 2005 року вона не отримувала, що свідчить про фіктивність правочину.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 жовтня 2014 року у задоволенні позовну ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним договір повторної безвідсоткової позики від 16 травня 2005 року, укладений між приватним комерційно-виробничим підприємством «Фірма Аріадна» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та розписку від 17 травня 2005 року, написану ОСОБА_2 про отримання нею в борг 85 500,00 грн.

Останнім рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного комерційно-виробничого підприємства «Фірма Аріадна» про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з приватного комерційно-виробничого підприємства «Фірма Аріадна» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 128 438,67 грн, що складається з 85 500,00 грн суми боргу; 37 349,25 грн інфляційних втрат та 5 589,42 грн 3 % річних.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі заявники порушують питання про скасування рішення Апеляційного суду Полтавської області від 16 грудня 2014 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишення в силі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 жовтня 2014 року.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов позики та на підтвердження передачі та отримання грошових коштів ОСОБА_2 видана розписка, завірена печаткою ПКВП «Фірма Аріадна», разом з тим ОСОБА_2 не було надано суду жодних доказів того, що грошові кошти від ОСОБА_3 вона не отримувала, а відтак, не доведено, що даний правочин вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися.

Доводи касаційної скарги та зміст доданих до неї судових рішень не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 та приватному комерційно-виробничому підприємству «Фірма Аріадна» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, приватного комерційно-виробничого підприємства «Фірма Аріадна» про стягнення заборгованості за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ О.В. Кадєтова