ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.02.15р. Справа № 904/441/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення суми збитків за договором підряду № 161213 від 16.12.2013 у загальному розмірі 413 716 грн. 32 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: Текутьєв Е.Ю. - адвокат (довіреність № 5/12 від 29.12.2014, посвідчення);
від відповідача: Яковенко О.В. - начальник юридичного відділу (довіреність № 27 від
01.12.2014
СУТЬ СПОРУ:
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (далі-відповідач) суму збитків за договором підряду № 161213 від 16.12.2013 у загальному розмірі 413 716 грн. 32 коп.
Сума позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду № 161213 від 16.12.2013 позивачем було передано для виконання робіт по монтажу 30 дверних блоків загальною вартістю 413 716 грн. 32 коп., які внаслідок порушення відповідачем умов їх зберігання і транспортування були невиправно зіпсовані, внаслідок чого були завдані збитки позивачу, які складають суму вартості вказаних 30 дверних блоків - 413 716 грн. 32 коп., про стягнення яких і просить у позовній заяві позивач.
Відповідач 13.02.2015 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.
У відповідь на отримані від позивача претензії № 334 від 14.10.2014 та № 345 від 11.11.2014 відповідачем було повідомлено про неможливість відшкодування вказаних вище збитків через скрутне фінансове становище його підприємства, а зокрема, через те, що на банківському рахунку відповідача недостатньо грошових коштів навіть для сплати податків, виплати заробітної плати працівникам та здійснення своєї господарської діяльності. При цьому, відповідачем було запропоновано позивачу розглянути питання про розстрочку погашення збитків або зарахування їх в рахунок виконання інших підрядних робіт, але позивачем вказана пропозиція не була погоджена з його сторони.
У судовому засіданні представник позивача обґрунтував позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
ВСТАНОВИВ:
Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
16.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством "Проммонтаж-Реконструкція" (далі-замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (далі-підрядник, відповідач) було укладено договір підряду № 16122013 (далі-договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника роботи по монтажу дверних блоків полуторних у кількості та в об'ємі, встановлених договірною ціною (додаток № 1 до договору) та у строки, визначені договором.
Згідно пункту 11.1. договору строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання його умов.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору, підрядні роботи за договором виконуються на об'єкті - "Багатофункціональний комплекс будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення)" в районі будинку № 1 по вул.Виконкомівській в м. Дніпропетровську. Дверні блоки для їх монтажу за договором надаються підряднику замовником, про що складається відповідний акт приймання-передачі та/або відповідна накладна.
На виконання вказаного пункту договору 01.10.2014 позивачем було передано відповідачу 30 дверних блоків загальною вартістю 413 716 грн. 32 коп., що підтверджується накладною на переміщення ТМЦ субпідряднику № ПеЗ-Маестр від 01.10.2014 (а.с.22).
Згідно статті 841 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
При цьому, 13.10.2014 було виявлено невиправне пошкодження переданих відповідачу дверних блоків у кількості 30 штук, що відбулося внаслідок порушення умов їх зберігання та транспортування, що підтверджується актом огляду ТМЦ від 13.10.2014, складного комісією у складі - директора по виробництву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція", директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів", начальника відділу постачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. та майстера заготівельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. (а.с.23).
Так, у вказаному акті зазначено наступне.
Комісія здійснила огляд товарно-матеріальних цінностей - дверних блоків, що знаходяться на будівельному об'єкті замовника "Багатофункціональний комплекс будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення)" в районі будинку № 1 по вул. Виконкомівській в м. Дніпропетровську" та склала акт про те, що приведені до повної непридатності наступні товарно-матеріальні цінності: дверні блоки полуторні у кількості 30 штук, які були передані 01.10.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція", відповідно до накладної на переміщення ТМЦ субпідряднику № ПеЗ-Маестр від 01.10.2014.
Так, в акті зазначено, що вищевказані товарно-матеріальні цінності внаслідок порушення належних умов зберігання та транспортування (переміщення) містять невиправні пошкодження у вигляді порушення їх упаковки, також наявні багаточисленні механічні пошкодження поверхні у вигляді сколів та глибоких подряпин, наявне розбухання деревини внаслідок попадання вологості. В акті комісія підсумувала, що загальна сума матеріальних збитків складає 413 716 грн. 32 коп., яка підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція".
Відповідно до пункту 2.6. договору ризик випадкового пошкодження або загибелі дверних блоків з моменту їх приймання несе підрядник.
У пункті 6.1.3. сторони погодили, що замовник має право вимагати відшкодування збитків у випадку псування дверних блоків, переданих підряднику. Відшкодуванню підлягають збитки, що причинені з вини підрядника у розмірі вартості пошкодженого майна. Сума збитків визначається по узгодженню сторін. У випадку, якщо сторони не досягнуть домовленості по сумі збитків, вони мають право залучити незалежного експерта.
У зв'язку з допущеним невиправним псуванням дверних блоків, позивачем було направлено відповідачу претензію від 14.10.2014 № 07/10 та претензію від 11.11.2014 № 8/11, в яких він вимагав від відповідача відшкодувати суму збитків у розмірі 413 716 грн. 32 коп.
Позивач у відповіді на претензію за вих № 186-а від 12.11.2014 не заперечував факту псування дверних блоків, але у зв'язку зі складною фінансовою ситуацією просив відстрочити погашення боргу або розглянути варіант погашення заборгованості в розстрочку або в рахунок виконання інших підрядних робіт.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також із наступного
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, у пункту 8.1. договору, сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання умов договору підрядник у повному обсязі відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, комісійним актом огляду товарно-матеріальних цінностей від 13.10.2014 встановлено, що внаслідок порушення належних умов зберігання та транспортування (переміщення) дверних блоків, які були передані 01.10.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція", відповідно до накладної на переміщення ТМЦ субпідряднику № ПеЗ-Маестр від 01.10.2014 та знаходяться на будівельному об'єкті замовника "Багатофункціональний комплекс будівель житлового та громадського призначення (житло, магазин, кафе, офісні приміщення)" в районі будинку № 1 по вул. Виконкомівській в м. Дніпропетровську" містять невиправні пошкодження у вигляді порушення їх упаковки, також наявні багаточисленні механічні пошкодження поверхні у вигляді сколів та глибоких подряпин, наявне розбухання деревини внаслідок попадання вологості.
При цьому, слід наголосити, що ризик випадкового пошкодження або загибелі дверних блоків з моменту їх приймання несе підрядник (пункт 2.6. договору). .
Як встановлено вище, 01.10.2014 за накладною позивачем були передані відповідачу 30 дверних блоків, при цьому накладна підписана без зауважень щодо якості переданих товарно-матеріальних цінностей, а отже суд приходить до висновку, що за накладною були передані дверні блоки належної якості. Крім того, сторонами у судовому засіданні був підтверджений вказаний факт.
При цьому, 13.10.2014 були виявлені невиправні пошкодження переданих відповідачу товарно-матеріальних цінностей.
Так, в акті комісія підсумувала, що загальна сума матеріальних збитків складає 413 716 грн. 32 коп., яка підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція".
Відповідач у своєму відзиві на позов не заперечує факту пошкодження вказаних 30 дверних блоків із його вини, що призвело до збитків в сумі 413 716 грн. 32 коп., але посилається на те, що скрутний фінансовий стан його підприємства не дає можливості відшкодувати нанесені ним збитки позивачу.
При цьому, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:
- протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи;
- шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;
- вини особи, яка заподіяла шкоду.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як було встановлено вище невиправне пошкодження дверних блоків відбулося через порушення відповідачем належних умов їх зберігання та транспортування, що визначається судом як протиправна бездіяльність відповідача щодо збереження переданого йому позивачем майна. Крім того вказана бездіяльність з огляду на викладене вище визнається судом винною (накладна - а.с.22 та акт - а.с.23).
Також матеріалами справи підтверджується завдання збитків позивачу у сумі 413 716 грн. 32 коп. (накладна - а.с. 22, акт - а.с.23, розрахунок - а.с.24). А також з огляду на описані вище обставини справи, вбачається наявність причинного зв'язку між протиправною бездіяльністю відповідача щодо збереження переданого йому майна та збитками, завданими позивачу.
Враховуючи викладене, господарський суд звертає увагу на наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що полягає у порушенні належних умов зберігання та транспортування переданих йому позивачем дверних блоків; збитків, що завдані невиправним пошкодженням дверних блоків; причинного зв'язку, що полягає завданні вказаного пошкодження, внаслідок порушення умов зберігання та транспортування; вини відповідача, що полягає у визнанні ним самим допущеної помилки, що підтверджується в акті, а також не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов.
Таким чином, завдана шкода у вигляді вартості невиправно зіпсованих 30 дверних блоків в сумі 413 716 грн. 32 коп. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування вказаної шкоди покладається на відповідача на підставі пункту 2.6. договору та відповідно до описаних вище положень Цивільного кодексу України.
Крім того господарський суд враховує положення статті 1166 Цивільного кодексу України, зокрема частини 2, відповідно до якої особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Проте, всупереч зазначеним вимогам законодавства відповідач не довів суду відсутність своєї вини у заподіянні шкоди на суму 413 716 грн. 32 коп. належними доказами. Крім того, визнав її у складеному комісією акті, відзиві на позов, а також не заперечував у судовому засіданні.
При цьому, господарський суд вважає доводи відповідача щодо відсутності фінансової можливості відшкодувати завдану шкоду, а також тяжкий фінансовий стан підприємства безпідставними, оскільки наявність вказаних обставин не звільняє відповідача від виконання своїх обов'язків за договором.
При цьому, господарський суд враховує, що на момент розгляду спору по суті сторонами не було надано доказів сплати відповідачем збитків в сумі 413 716 грн. 32 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8; ідентифікаційний код 36728065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Проммонтаж-Реконструкція" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий острів, 57; ідентифікаційний код 20237655) - 413 716 грн. 32 коп. збитків, 8 274 грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Фещенко